|
15.11.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до статті 14 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ДП «MTП «Чорноморськ» зобов’язано оприлюднювати річну фінансову звітність за рік разом з аудиторським висновком, який надасться суб’єктом аудиторської діяльності за результатами аудиту такої фінансової звітності. Відповідно до частини 1 статті 29 ЗУ «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» суб’єкт аудиторської діяльності для надання з обов’язкового аудиту фінансової звітності призначається загальними зборами акціонерного товариства, загальними зборами учасників, засновником у недержавних унітарних підприємствах, органом управління за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики державних (комунальних) підприємств та господарських товариств, у яких державі належить 100 відсотків акцій (часток, паїв) статутного капіталу, іншим вищим органом управління відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідно до п.10.2 Статуту ДП «MTП «Чорноморськ», затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 15 грудня 2017 № 449 до виключної компетенції наглядової ради ДП «MTП «Чорноморськ» належить обрання незалежного аудитора Підприємства та визначення умов договору, що укладається з ним, встановлення розміру оплати його послуг (згідно п. 7.2. Статуту функції Наглядової ради Підприємства до проведення першого засідання Наглядової ради здійснює Уповноважений орган управління, тобто Міністерство інфраструктури України).
Так, у статті 29 Закону про аудит, зокрема передбачено, що для проведення конкурсу підприємство, що становить суспільний інтерес, має розробити і оприлюднити порядок його проведення і однозначні прозорі та недискримінаційні критерії відбору щонайменше двох суб’єктів аудиторської діяльності, які подаються на розгляд органів, що призначають суб’єктів аудиторської діяльності для надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності. Тобто підприємство має подати Органу управляння ДВІ ПРОПОЗИЦІЇ.
-ДП «МТП «Чорноморськ» є замовником у розумінні статті 1 Закону про закупівлі, а отже умови, порядок здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, включаючи обрання переможця, визначення ціни договору тощо, регулюються Законом України «Про публічні закупівлі».
При цьому, при проведенні закупівлі в порядку, визначеному Законом про закупівлі, не вбачається за можливе одночасно забезпечити дотримання положень Закону про аудит, зокрема в частині необхідності подання на розгляд органу, що призначає суб’єктів аудиторської діяльності, щонайменше двох суб’єктів аудиторської діяльності.
З огляду на наведене та враховуючи те, що виключні повноваження щодо обрання незалежного аудитора, визначення умов договору, що укладається з ним, та встановлення розміру оплати його послуг згідно Статуту належать Уповноваженому органу управління ДП «МТП «Чорноморськ», не вбачається за можливе укласти договір з одночасним дотриманням вимог Законів України «Про публічні закупівлі» та «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність».
У зв’язку із зазначеним, просимо надати роз’яснення – яким чином, із дотриманням норм Закону України «Про публічні закупівлі» можна виконати норму Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», згідно з якою, за результатами конкурсу аудиторський комітет представляє обґрунтовані рекомендації щодо призначення суб’єкта (суб’єктів) аудиторської діяльності для надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності, які мають включати щонайменше дві пропозиції щодо відбору суб’єктів аудиторської діяльності для проведення обов’язкового аудиту фінансової звітності, які подаються на розгляд органів, що призначають суб’єктів аудиторської діяльності для надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності, якщо за Законом України «Про публічні закупівлі» може бути лише один переможець.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
09.11.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо Вас надати роз'яснення щодо можливостей використання коштів,які надані санаторію як компенсація за комунальні послуги,які були використані під час перебування у закладі тимчасово переміщених осіб (по Постанові КМУ від 11.03.2022 №261).Заклад приймав переселенців в березні,квітні, травні. Комунальні послуги були вже оплачені ( вимоги п.4 Постанови № 261). Але відшкодування обласний бюджет надав тільки зараз (КЕКВ 2610 загальний фонд), казначейство без процедури закупівлі гроші не виплачує. Що робити ,які процедури проводити? Витрати були власні, а відшкодування не отримати.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься в листі від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" та у запиті № 896/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
|
|
27.10.2022
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
В РП сума на придбання товару за кодом ДК становить 90тис.грн В фінансовому плані сума за цей товар становить 110тис.грн. Поясніть будь-ласка, нам потрібно проводити відкриті торги з особливостями на 110тис.грн, чи можна купити товар по прямому договору без ЕСЗ на 90 тис.грн (реальна ціна на ринку.)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", від 03.09.2020 № 3304-054160-06 “Щодо планування закупівель” та від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4&fNum=55366 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70997Крім цього, зазначаємо, що для визначення очікуваної вартості предмета закупівлі замовником може використовуватися примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - методика), яку розроблено на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону України "Про публічні закупівлі". Методика має рекомендаційний характер. Замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку, та може керуватися методикою. Принагідно пропонуємо переглянути вебінар, що проведений 26.10.2022 представниками Міністерства економіки України та ДП "Прозорро", в якому розглянуто тему: "Нові особливості закупівель на час воєнного стану", що доступний за посиланням: https://www.facebook.com/prozorro.gov.ua/videos/425413073090553 або у Youtube: https://bit.ly/1178_webinar
|
|
21.10.2022
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
З огляду на прийняття Постанови №1178 та Особливостей, прошу надати відповідь на наступне запитання: чи можна зараз керуватися Листом МЕ вих. 3304-04/54160-06 від 03.09.2020 Щодо планування закупівель? Зокрема цікавить чи можна вживати поняття "зекономлені кошти, перерозподіл коштів, новий предмет закупівлі" для проведення закупівель товарів.. Маю таку ситуацію : були ВТ на річну потребу. тепер виникла необхідність докупити товару по позиції А, і зменшити кількість по позиції Б.. ЧИ буде "прямий договір" у випадку суми нової потреби 20 тис?? (планую зробити ДУ на зменшення суми договору-зменшу товару Б; і закуплю прямим договором товару А) ДЯКУЮ!
|
|
Відповідь
|
|
|
|
20.10.2022
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно пункту 21 частини першої статті 1 ЗУ «Про публічні закупівлі», послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації
Згідно пункту 3 частини пятої статті 3 ЗУ «Про публічні закупівлі», дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є фінансові послуги, що надаються у зв’язку з емісією, купівлею, продажем або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів. Для цілей цього Закону термін "фінансові послуги" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", якщо надавачем послуг є резидент. Якщо надавачем послуг є нерезидент, під фінансовими послугами розуміються послуги, визначені законодавством країни реєстрації такого нерезидента як фінансові та які він має право надавати згідно із законодавством країни його реєстрації, про що замовнику надається документальне підтвердження.
Згідно пункту 8 частини першої статті 14 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», частини першої статті 5 ЗУ «Про платіжні послуги», послуги з зарахування коштів на рахунки/зняття коштів з рахунків користувачів, а також усі послуги щодо відкриття, обслуговування та закриття рахунків є фінансовими платіжними послугами, які в свою чергу є фінансовими послугами.
З огяду на вищезазначені норми, фінансові платіжні послуги не є тими фінансовими послугами на які не поширюється дія ЗУ «Про публічні закупівлі». Таким чином, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, договір про надання платіжних послуг, умовами якого передбачається комісійна винагорода виконавця є договором про закупівлю, якщо сума комісійної винагороди виконавця становить більше 100 тис. грн.
У випадку укладення замовником договору про відкриття та обслуговування рахунку, та прийняття платежів благодіної допомоги, умовами якого передбачена комісійна винагорода виконавця у вигляді відсоткової частки від суми переказу, неможливо визначити загальну суму такої комісійної винагороди. Це спричинено тим, що замовник не знає та не може знати про конкретну суму благодійної допомоги, яку він отримає.
У зв’язку з вищевикладеним постає питання, яким чином спланувати такі закупівлі, якщо неможливо визначити очікувану вартість договору? І чи підпадають під дію ЗУ «Про публічні закупівлі» договори, предметом яких є отримання платіжних послуг з виплату комісійної винагороди виконавцю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 “Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” та в запиті № 879/2020, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=4315ea30-e8f4-4390-a42a-7e19be3ca10aЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 No 1178 (із змінами) (далі – постанова No 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт або послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, з урахуванням Особливостей шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 13 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом. При цьому Закон не регулює інші правовідносини.
|