|
|
16.10.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Так, Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 №281 було затверджені Кошторисні норми України, які в свою чергу складаються з: Настанова з визначення вартості будівництва; Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво.
Відповідно до пункту 5.1. частини 5 "Визначення вартості об'єкта будівництва при складанні ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) Загальні положення зі складання ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни)" Настанови з визначення вартості будівництва: Ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості будівельних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об'єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у пункті 4.40 цієї Настанови, кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов'язкових платежів.
Так, у складі Тедерної пропозиції учасника закупівлі UA-2024-09-26-002722-a відкритих торгів (з особливостями) за предметом закупівлі Реконструкція водопровідної мережі по вул. А. Вайди в с.Коритняни Ужгородського району» (за кодом CPV за ДК 021:2015 - 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв’язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) у Договірній ціні а саме Розрахунку №11 Кошти на покриття ризиків зазначено «0». Чи зобов’язаний замовний відхилити таку цінову пропозицію? якщо тендерною документацією передбачено, що розрахунок цінової пропозиції повинен бути підтверджений кошторисною документацією, що складена у відповідності Ресурсних елементних кошторисних норм України, окрім цього в тендрній документації чітко зазначено, що очікувана вартість предмета закупівлі:
Становить 2 449 028,00 грн. (два мільйони чотириста сорок дев’ять тисяч двадцять вісім гривень) з ПДВ (у тому числі кошти на покриття ризиків 1.5%)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством.
У свою чергу, відповідно пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей.
Отже, договір про закупівлю має укладатися на умовах тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю.
Замовник приймає рішення щодо відхилення тендерної пропозиції із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі наявності підстав, встановлених пунктом 44 Особливостей. При цьому будь-які рішення щодо закупівлі приймаються замовником самостійно.
Поряд з цим відповідно до змін № 3 до кошторисних норм України у будівництві "Настанова з визначення вартості будівництва", затвердженої наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України 22 вересня 2023 року № 854, зокрема у розділі V "Визначення вартості об’єкта будівництва при складанні ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни)" в абзаці першому пункту 5.31. слово " *враховуються* " замінено словами " *можуть враховуватися* ". Відповідно, пункт 5.31 викладено в редакції, зокрема що у ціні пропозиції учасника процедури закупівлі (договірній ціні) *можуть враховуватися* кошти на покриття ризиків, пов’язаних з виконанням робіт, що пропонуються, розмір яких залежить від сукупності цілого ряду факторів, у тому числі: 1) стадії проектування; 2) виду будівництва; 3) технічної та технологічної складності об’єкта будівництва, складності виконання будівельних робіт; 4) тривалості будівництва; 5) способів фінансування будівництва; 6) виду договірної ціни, що пропонується за умовами конкурсних торгів. Зазначені кошти враховуються у розмірі, визначеному на підставі обґрунтовувальних розрахунків підрядника, виходячи з перелічених факторів. При цьому: а) за твердої договірної ціни —в розмірі до 1,5%; б) за динамічної договірної ціни —не враховується. Розмір цих коштів залежить від повноти інформації про об’єкт замовлення та способи виконання робіт, що зменшує небезпеку непередбачених ситуацій на будівельному майданчику при виконанні робіт.
Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), оскільки до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках, і при цьому відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві, з питань, що стосуються наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 "Про затвердження кошторисних норм України у будівництві" слід звертатись до Мінінфраструктури.
|
|
|
13.12.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня,
06 грудня 2024 року уповноваженою особою КП «Виробниче управління комунального господарства» Свалявської міської ради» було опубліковано оголошення про відкриті торги з особливостями на електричну енергію за кодом ДК 021:2015 09310000-5 - Електрична енергія (електрична енергія) ідентифікатор закупівлі UA-2024-12-06-012830-a.
10 грудня 2024 року одним з учасників (потенційних учасників) було подано скаргу до АМКУ щодо певних дискримінаційних умови тендерної пропозиції.
З огляду на доводи викладені в скарзі, уповноваженою особою було прийнято рішення щодо внесення змін до тендерної документації відкритих торгів ідентифікатор закупівлі UA-2024-12-06-012830-a
Проте, починаючи з 11 грудня 2024 завантажити на авторизованому електронному майданчику https://www.dzo.com.ua/ зміни до тендерної пропозиції НЕ Є МОЖЛИВИМ.
При оприлюдненні інформації постійно видає помилку зміни збережено, не вдалося надіслати зміни до ЦБД.
Звернення до технічного відділу майданчику що скеровувались нами на електронну ад[email protected], та [email protected] залишились без реагування та не вирішили проблему.
Просимо надати роз’яснення, яким чином діяти Замовнику в разі, якщо з технічних проблем в роботі авторизованого електронного майданчика не вдається дотримати норми Закону України «Про публічні закупівлі», в частині своєчасного оприлюднення інформації про закупівлю, зокрема прийняття рішення про внесення змін до тендерної документації.
Також просимо надати роз’яснення, яким чином діяти Замовнику в разі, якщо з технічних проблем в роботі авторизованого електронного майданчика не вдається дотримати норми Закону України «Про публічні закупівлі» в частині виконання рішення Антимонопольного комітету за наслідками розгляду скарги у відкритих торгах з особливостями.
В доданому файлі сканкопія звернення до авторизованого електронного майданчика з фотоскрін наявності технічної помилки.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Вимоги до функціонування електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166. Відповідно до пункту 2 Порядку адміністратор електронної системи закупівель (далі - адміністратор) - юридична особа, визначена Уповноваженим органом відповідальною за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу. Наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Згідно з пунктом 2 Порядку технічний збій - збій в роботі авторизованого електронного майданчика, що призводить до недоступності онлайн-сервісів, відповідно до рівнів акредитації, визначених у пунктах 37-41 цього Порядку, для користувачів авторизованого електронного майданчика. При цьому, виходячи з пунктів 14 і 17 Порядку, технічні збої та випадки порушень, що передбачені пунктами 22 і 51 цього Порядку, фіксуються і реєструються адміністратором. Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель, у тому числі збоїв в роботі авторизованого електронного майданчика, що призводять до недоступності онлайн-сервісів, слід звернутися до адміністратора. |
|
|
22.11.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи дозволяється прикладати до закупівлі аналогічний договір, укладений з військовою частиною в період воєнного стану, із зазначенням інформації про замовника та його місцезнаходження?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! У відповідь на Ваше питання повідомляє наступне.
Закон України "Про оборонні закупівлі" визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Згідно із частиною другою статті 2 Закону України "Про оборонні закупівлі" закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону України "Про оборонні закупівлі" державний замовник вимагає від учасників закупівель, визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 16 цього Закону, подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність одному або декільком кваліфікаційним критеріям, визначеним статтею 16 Закону України "Про публічні закупівлі".
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 30 Закону Кабінетом Міністрів України визначаються Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану. Так постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
При цьому варто зазначити, що Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частин першої та другої статті 16 Закону замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
У разі закупівлі товарів, послуг або робіт замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційному критерію (кваліфікаційним критеріям) відповідно до статті 16 Закону.
При цьому з 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості 1178) на виконання вимог Закону.
Пунктом 48 Особливостей 1178 передбачено, що під час здійснення закупівлі товарів замовник може не застосовувати до учасників процедури закупівлі кваліфікаційні критерії, визначені статтею 16 Закону. У разі закупівлі послуг або робіт замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційному критерію (кваліфікаційним критеріям) відповідно до статті 16 Закону.
Водночас вимоги, що зазначаються в тендерній документації, встановлюються замовником самостійно з дотриманням чинного законодавства.
При цьому, відповідно до частини четвертої статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Ураховуючи викладене, замовники самостійно встановлюють вимоги в тендерній документації не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола потенційних учасників.
Разом з тим, слід зауважити, що зняття з оприлюднення інформації, розміщеної в електронній системі закупівель здійснюється відповідно до Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 “Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків”.
Положення про комісію щодо розгляду питань діяльності електронної системи закупівель (далі – Комісія) затверджено наказом Мінекономіки від 14.11.2019 № 381.
Відповідно до пункту 9-1 Порядку у разі оприлюднення в електронній системі закупівель інформації з обмеженим доступом або інформації, розголошення якої під час дії правового режиму воєнного стану в Україні може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку, за зверненням замовника, що оприлюднив таку інформацію в електронній системі закупівель, адміністратор вчиняє дії в електронній системі закупівель з припинення публічного доступу до такої інформації на підставі рішення комісії про надання адміністраторові дозволу на припинення публічного доступу до інформації з обмеженим доступом або інформації, розголошення якої під час дії правового режиму воєнного стану в Україні може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку.
Підсумовуючи, зазначаємо, що надана відповідь Мінекономіки не встановлює норм права та носить виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
|
19.11.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Сертифікат походження товару видається виробником-нерезидентом тільки на вироблений товар і тільки при митному оформленні вивезення із країни-експортера. Цей сертифікат фізично не можливо надати в тендерній пропозиції на товар, який ще не вироблений (наприклад товар який виробляється під замовлення). Чи дозволяється надавати у складі тендерної пропозиції лист-гарантію про те що сертифікат походження буде наданий при поставці продукції? Виходить що є дискримінаційна складова, тобто сертифікат походження може надати тільки той імпортер, який на момент подачі тендерної пропозиції завіз товар на митну територію України. Просимо роз'яснити цей момент.
|
|
Відповідь
|
|
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/6c0bcaae-8546-43ae-b263-fe197d3bb25a?lang=uk-UA
|
|
|
14.11.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з вимогами абзацу 2 пункту 17 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (далі – Особливості) переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю.
Відповідно до підпункту 3 пункту 44 Особливостей Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли переможець процедури закупівлі:
- відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю;
- не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 цих особливостей;
- не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;
- надав недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з абзацом першим пункту 42 цих особливостей.
Однак, підпунктом 3 пункту 44 Особливостей не передбачене відхилення тендерної пропозиції на підставі ненадання переможцем процедури закупівлі інформації про право підписання договору про закупівлю під час укладання договору.
Міністерство економіки України як Уповноважений орган здійснює регулювання та координацію у сфері закупівель у межах повноважень, визначених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Основні функції Уповноваженого органу визначені статтею 9 Закону. Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 9 Закону основними функціями Уповноваженого органу є надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель.
З огляду на вищезазначене, просимо надати роз’яснення стосовно того чи є ненадання переможцем процедури закупівлі інформації про право підписання договору про закупівлю під час укладення договору про закупівлю підставою для відхилення його тендерної пропозиції?
Яким чином, відповідно до Особливостей, Замовник має реагувати на порушення переможцем процедури закупівлі вимог абзацу 2 пункту 17 Особливостей, а саме ненадання переможцем процедури закупівлі інформації про право підписання договору про закупівлю під час укладення договору про закупівлю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням Особливостей. Поряд з цим частиною другою статті 22 Закону визначено перелік складових, які повинна містити тендерна документація. Згідно з частиною третьою статті 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. Згідно з пунктом 17 Особливостей переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю.
Таким чином, перелік документів, які необхідно надати, та спосіб надання визначаються замовником самостійно, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому. Водночас згідно пункту 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли зокрема переможець процедури закупівлі: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 цих особливостей; не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; надав недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з абзацом першим пункту 42 Особливостей.
При цьому підпунктом 3 пункту 44 Особливостей визначено вичерпний перелік підстав, згідно яких тендерна пропозиція переможця процедури закупівлі відхиляється. Таким чином, у разі якщо переможець процедури закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю, тендерна пропозиція відхиляється.
|