|
|
21.08.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Бюджетом місцевих органів влади передбачені витрати коштів для реалізації ІІ-го та ІІІ-го етапів по технічному переоснащенню газоочисної установки в обсязі 16 000 000,00 грн, а для реалізації проекту в цілому необхідно 79 000 000,00 грн. Різницю суми планується покрити за рахунок власних коштів Товариства (63 000 000,00грн.). Термін реалізації проекту 2018-2021 рр.
З приводу вищезазначених обставин прошу надати роз'яснення та відповідь на наступне питання:
Чи буде правомірним розміщення Товариством у системі ProZorro оголошення про проведення закупівлі з очікуваною вартістю 79 000 000,00грн., враховуючи, що обсяг бюджетних коштів складатиме лише частину - 16 000 000,00 грн.? Якщо ні, яким чином можна провести закупівлю робіт з реалізації зазначеного проекту, який фінансується з різних джерел фінансування?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті від 27.10.2017 № 1029/2017 за посиланням
http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1e226228-5323-4433-b8d7-098147468f14&lang=uk-UA
|
|
|
28.09.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Згідно з вимогами тендерної документації в складі тендерних пропозицій учасники надають документи, що підтверджують повноваження посадової особи або представника учасника процедури закупівлі щодо підпису документів тендерної пропозиції та договору:
- статут,
- наказ про призначення,
- протокол (виписка з протоколу) або рішення засновників, або довіреність, або доручення, або інший належний документ, що підтверджує повноваження посадової (посадових) особи (осіб) учасника на підписання документів пропозиції та договору; документом, що підтверджує надання учасником забезпечення тендерної пропозиції (якщо таке забезпечення передбачено оголошенням про проведення процедури закупівлі).
В складі пропозиції одного з учасників надано статут, наказ про призначення директора, протокол загальних зборів засновників про призначення директора та довіреність на керівника проектів і програм підприємства. Довіреність на вищезазначену особу видана директором та уповноважує представника підприємства формувати документи, пов’язані з участю в тендерних закупівлях, представляти інтереси підприємства при участі в тендерах, підписувати документи тендерної пропозиції, договори та угоди. Директор не підписував жодного документу тендерної пропозиції окрім довіреності на керівника проектів і програм. Саме ця особа підписала всі документи тендерної пропозиції і, скоріш за все, буде підписувати договір. Чи повинен був учасник торгів в складі тендерної пропозиції надавати наказ про призначення керівника проектів і програм підприємства? Чи наданих учасником документів достатньо згідно з вимогами тендерної документації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 29 частини першої статті 1 Закону тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об’єктом авторського права та/або суміжних прав.
Статтею 22 Закону встановлені обов’язкові складові, які повинна містити тендерна документація.
Вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам визначаються замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель, закріпленими у статті 3 Закону та з дотриманням законодавства в цілому.
Тендерна пропозиція подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону.
При цьому розгляд тендерних пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно у відповідності до статті 28 Закону. У свою чергу, підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 30 Закону.
Водночас, виходячи зі змісту частини другої статті 38 Закону, відповідальність за порушення вимог, установлених цим Законом, зокрема в частині прийнятих рішень несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально.
При цьому до компетенції Мінекономрозвитку України не належить визначення правомірності дій суб"єктів у конкретних випадках.
|
|
|
19.12.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до затвердженого переліку основних показників оборонного замовлення Замовник організовує процедуру публічної закупівлі. Під час визначення предмету закупівлі та описуючи технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі з урахуванням вимог пункту 3 частини другої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі", виникає питання про застосування виразу "або еквівалент". У зв'язку з цим Замовник або не виконає належним чином забезпечення державного оборонного замовлення (отримавши еквівалент) або порушить Закон.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповідь у запитах 425/2017 та 766/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d454d23d-e7cf-4ca9-8c4c-319fc8c290d5&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=47c6732b-d7f3-40ac-9fbb-11ce7bc8577b&lang=uk-UA
|
|
|
05.07.2019
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецбайт» (Учасник) брало участь у процедурі закупівлі – "ДК 021:2015: 72210000-0 — Послуги з розробки пакетів програмного забезпечення", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2019-04-19-002642-c (далі - процедура закупівлі). Замовник визнав ТОВ «Спецбайт» переможцем. Один з учасників написав скаргу до АМК, який розглянувши скаргу прийняв рішення щодо скасування рішення замовника про визнання переможця. Наше підприємство готує позов до суду про визнання рішення АМК протиправним та його скасування. Відповідно до ч.12 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
Враховуючи, що рішення рішення АМК набрало законної сили з моменту його проголошення, прошу відповісти на наступні питання:
1) Чи може Замовник відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» продовжити розгляд пропозицій інших учасників та визначити іншого учасника переможцем закупівлі ?
2) Чи можливо відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», у разі скасування рішення АМК України в частині зобов'язання Замовника скасувати рішення про визначення Учасника переможцем процедури закупівлі, визнати такого Учасника переможцем процедури закупівлі та опублікувати на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель повідомлення про намір укласти договір та в подальшому договір про закупівлю якщо вже буде укладено договір з інших учасником процедури закупівлі або прийнято рішення?
3) Чи можливо в такому випадку вжити заходів забезпечення позову, відповідно до глави 10 КАС України?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі, підстави та обґрунтування прийняття рішення, у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково – зобов'язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.
У свою чергу, згідно з частиною дванадцятою статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб'єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
Згідно частини першої статті 2 Глави 1 Розділу I Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Таким чином, виходячи зі змісту статті 27 Глави 2 Розділу I КАСУ оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Поряд з цим, відповідно до частини першої статті 150 Глави 10 Розділу I КАСУ суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. При цьому статтею 151 Глави 10 Розділу I КАСУ визначено види забезпечення позову.
Водночас відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.
При цьому з питань технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства у сфері публічних закупівель необхідно звертатись до
ДП “ПРОЗОРРО”, як адміністратора системи.
|
|
|
17.01.2017
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Дійсним повідомляємо, що при проведенні ДП МА «Бориспіль» (далі – Замовник) відкритих торгів з публікацією на англійській мові (оголошення про проведення відкритих торгів UA-2016-10-21-000816-b, UA-2016-10-13-000672-b, UA-2016-10-13-000770-b), відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) виникала наступна ситуація.
В період, після розгляду тендерних пропозицій на відповідність технічним вимогам учасниками торгів та оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій в період до дати проведення Аукціону (тобто даний строк становить 5 календарних днів), на ім’я Замовнику від учасників торгів надходили звернення – Вимоги.
При цьому, дані звернення, які на веб-порталі Уповноваженого органу відображаються як «Вимога про усунення порушень» класифікуються наступним чином:
1. Зверненням за роз’ясненнями стосовно тендерної пропозиції іншого учасника (оголошення про проведення відкритих торгів UA-2016-10-21-000816-b, UA-2016-10-13-000770-b).
2. Зверненням за роз’ясненнями учасником, пропозиція якого не була відхилена та зміст звернення стосується тендерної пропозиції іншого учасника (оголошення про проведення відкритих торгів UA-2016-10-21-000816-b).
3. Скарга (або звернення) з вимогою перегляду рішення Замовника (оголошення про проведення відкритих торгів UA-2016-10-13-000672-b, UA-2016-10-13-000770-b).
При цьому, нормами Закону передбачено:
Частина 1 статті 23 Закону. Поняття «Вимога щодо усунення порушень» може надаватися фізичною/юридичною особою не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції та стосується тендерної документації – тобто учасник не може подавати вимогу щодо усунення порушень після оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій.
Частина друга статті 18 Закону. Скарга, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначення відповідності учасників кваліфікаційним критеріям, подаються протягом п'яти днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій» та подаються до органу оскарження – тобто скарга не може бути подана учасником на ім’я Замовника.
Частина третя статті 30 Закону. У разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може повторно звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема, технічній специфікації та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніше ніж через п’ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель – тобто вимога щодо надання додаткової інформації не може бути надана стосовно пропозиції іншого учасника.
В зв’язку з вищевикладеним, просимо надати роз’яснення:
- яким чином класифікуються звернення Учасників до Замовників з урахуванням змісту поданих звернень (вимог), якщо звернення (вимога) надіслана Замовнику на етапі після оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій до дати проведення Аукціону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Публічні закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 3 Закону, зокрема такими як відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників, об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій.
Дотримання принципів закупівель забезпечується зокрема через вільний доступ до всієї інформації щодо публічних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до Закону.
Так, зокрема відповідно до частини другої статті 30 Закону інформація про відхилення тендерної пропозиції протягом одного дня з дня прийняття рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю, тендерна пропозиція якого відхилена через електронну систему закупівель.
При цьому, згідно з частиною третьою статті 30 Закону у разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може повторно звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема, технічній специфікації та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов'язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніше ніж через п'ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель.
Таким чином, інформація щодо причин відхилення надається замовником у зазначеному випадку саме учаснику, пропозиція якого відхилена щодо причин невідповідності його пропозиції.
Водночас, виходячи зі змісту частини першої статті 23 Закону, будь-яка фізична/юридична особа має право звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз'ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції.
У свою чергу, порядок оскарження процедур закупівлі, визначений статтею 18 Закону, передбачає подання скарги суб'єктом оскарження до Антимонопольного комітету України.
Крім того, інформуємо, що питання реалізації в системі вимог законодавства у сфері публічних закупівель розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
|