|
|
24.04.2026
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Фінансова спроможність ФОП
Фінансова звітність передбачена виключно для юридичних осіб, тому до фізичних осіб цей критерій не застосовується. Фізичні особи-підприємці також не мають фінансової звітності, адже вони складають і подають податкові декларації, в яких зазначають обсяг свого оподатковуваного доходу. При цьому, Закон передбачає, що документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб-підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції..
Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників — юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб — підприємців, у складі тендерної пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником (ч. 11 ст. 26 Закону).
2.Вказано порушення - фінансової спроможності доходу учасника за попередні два звітних роки (2024 і 2025)
Закон про публічні закупівлі передбачає, що у разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності, замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі
Таким чином, замовник може встановити в тендерній документації вимогу підтвердити учасником його обсяг річного доходу у розмірі очікуваної вартості або менше неї, або рівний їй, але ніяк не більше. Відповідність обсягу річного доходу очікуваній вартості закупівлі перевіряється тільки за рік. Тобто, замовник не може встановити, що очікуваній вартості має відповідати обсяг річного доходу учасника за декілька років.
Законом № 922 має лише два обмеження:
дохід має бути визначений за рік;
дохід не може бути більше очікуваної вартості предмета закупівлі.
Тобто Закон № 922 визначає, що фінансова спроможність підприємства підтверджується лише обсягом річного доходу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах № 231/2025 та № 568/2023, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/7087ddd8-3715-4bbc-942d-cbc9ef10dcd9?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/68a3d5d1-717a-4d2a-9a9e-6074d718a842?lang=uk-UAПринагідно інформуємо, що на офіційному сайті Мінекономіки в розділі “Публічні закупівлі” рубрики “Аналітика та методологія” розміщено “Огляд закупівельної практики щодо застосування кваліфікаційних критеріїв”, з яким пропонуємо ознайомитись за посиланням:
|
|
|
03.03.2026
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати офіційне роз’яснення з таких питань:
Чи передбачено чинним законодавством обов’язкову вимогу щодо наявності на ринку не менше двох виробників товару (саме виробників, а не учасників процедури закупівлі) для здійснення конкурентної процедури закупівлі? Якщо так, просимо зазначити конкретну норму (статтю, частину, пункт) нормативно-правового акта.
На підставі яких правових норм або офіційної практики вважається, що закупівля товару, який фактично виробляється лише одним виробником, може кваліфікуватися як встановлення дискримінаційних умов тендерної документації?
Чи може сам по собі факт існування одного виробника на ринку вважатися обмеженням конкуренції, якщо участь у процедурі можуть брати декілька постачальників (дистриб’юторів, імпортерів) такого товару?
Додатково просимо, за наявності, надати посилання на узагальнену практику або роз’яснення Міністерство економіки України та практику рішень Антимонопольний комітет України щодо зазначеного питання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 18 Закону Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов’язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює Комісію (комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та здійснює інші повноваження, визначені цим Законом та Законом України "Про Антимонопольний комітет України". Рішення Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України. За результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення, зокрема про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі. Поряд з цим, згідно Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Водночас Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про державну допомогу суб’єктам господарювання", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів, а щодо розгляду та вирішення справ про надання дозволів та висновків на узгоджені дії, концентрацію суб’єктів господарювання - також з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру". Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903 (зі змінами), оскільки до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить питання визначення дискримінації у конкретних випадках, з порушених питань пропонується звернутися до АМКУ. При цьому рекомендуємо ознайомитися з листом Мінекономіки, у якому розглянуто принцип добросовісної конкуренції від 15.11.2019 № 3301-04/47784-06 “Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель”, розміщеному за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8&fNum=3301-04%2F47784-06
|
|
|
24.03.2026
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Розділом ІІІ Закону, зокрема, ст..10-12, 17 сформульовано основні засади проведення прилюдних, відкритих торгів, та зазначено перелік вимог, необхідних для розгляду пропозицій, та процедура прийняття рішення, щодо визначення суб’єкта переможцем у конкретній процедурі закупівлі.
Прошу Вас повідомити, чи міститься серед вищевказаних вимог, передбачених ЗУ «Про публічні закупівлі», або інших нормативних актів заборона на проведення додаткової (комісійної) оцінки пропозиції, здійсненої не Замовником та його Уповноваженою особою (визначеною ст..11 ЗУ), а оцінки проведеної сторонньою організацією на підставі Договору про надання послуг.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті 514/2025, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/c5d6f75d-4860-4a5a-a68b-838777d28bc2?lang=uk-UAПоряд з цим, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. Таким чином, визначення потреб та їх цільового призначення здійснюється самостійно замовником та не є предметом регулювання Закону та Особливостей.
|
|
|
26.03.2026
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи передбачено чинним законодавством України, зокрема Закон України "Про публічні закупівлі" або іншими нормативно-правовими актами, обов’язкову вимогу щодо наявності не менше двох виробників товару, який є предметом закупівлі?
Просимо надати відповідь з посиланням на відповідні норми законодавства, практику розгляду скарг органом оскарження (за наявності), а також офіційні роз’яснення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 100/2026, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/5dca1318-13c0-4bfe-a07d-e1ee5b48dae3?lang=uk-UA
|
|
|
07.04.2026
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
чи можна укласти прямий договір по п. 11 Особливостей та передбачити у ньому ч. 3 ст. 631 ЦК, якщо йдеться про надання послуг з 01 січня поточного року та придбання за бюджетні кошти? раніше договір укласти замовник не міг, оскільки було відстутнє бюджетне фінансування
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 77/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/1623e96e-a3bc-4d13-9554-3f4ac592b106?lang=uk-UAВодночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|