Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

Запит до Міністерства економіки України щодо правомірності встановлення ОГТСУ вимоги внесення матеріалів до власного Реєстру. Міністерству економіки України, як уповноваженому органу у сфері публічних закупівель. Щодо правової оцінки вимоги ТОВ «Оператор ГТС України» про обов’язкове внесення продукції до внутрішнього «Реєстру ізоляційних матеріалів та захисних покривів на їх основі», як умови участі у закупівлях Шановні колеги, звертаюся з проханням надати офіційне роз’яснення щодо відповідності вимоги ТОВ «Оператор ГТС України» (далі — ОГТСУ) нормам Закону України «Про публічні закупівлі» та законодавству у сфері технічного регулювання. У тендерній документації ОГТСУ встановлено вимогу, відповідно до якої постачальник може бути допущений до участі в процедурі закупівлі лише за умови, що його продукція включена до внутрішнього Реєстру матеріалів ОГТСУ, який ведеться самим замовником за власними правилами, затвердженими внутрішнім Положенням. У зв’язку з цим прошу надати роз’яснення щодо такого. 1. Правова природа внутрішнього Реєстру ОГТСУ Просимо повідомити: Чи може державна компанія встановлювати в тендерній документації вимогу про обов’язкове внесення продукції до власного, не передбаченого нормативно-правовими актами України Реєстру, який складається та адмініструється самим замовником? Чи відповідає така вимога принципам недискримінації, рівної конкуренції та пропорційності, визначеним у ст. 5 Закону «Про публічні закупівлі»? 2. Співвідношення із законодавством про технічне регулювання Просимо надати роз’яснення: Чи має право ОГТСУ встановлювати власну процедуру «перевірки відповідності» матеріалів, якщо в Україні існує державна система оцінки відповідності, а відповідні лабораторії та органи сертифікації мають акредитацію Національного агентства з акредитації України (НААУ)? Чи може результат випробувань, проведених неакредитованою структурою ОГТСУ, вважатися юридично значимим для допуску до участі в закупівлі порівняно з сертифікатами акредитованих органів? 3. Пропорційність і технічна необхідність вимоги Просимо уточнити: Які нормативні документи надають ОГТСУ право вимагати включення матеріалів у власний Реєстр саме як умову участі у закупівлі, а не як внутрішню рекомендацію або орієнтир? Чи може замовник вимагати додаткову процедуру перевірки матеріалів, яка дублює державну оцінку відповідності, без посилання на конкретний НПА, що вимагає такої перевірки? 4. Вплив вимоги на конкуренцію Прошу надати правову позицію: Чи може встановлення такої вимоги розглядатися як обмеження конкуренції, оскільки фактично допускає до торгів лише виробників, які пройшли процедуру в ОГТСУ, незалежно від наявності чинних сертифікатів відповідності? 5. Статус Реєстру порівняно з технічними регламентами та стандартами Просимо повідомити: Чи може внутрішній Реєстр підприємства, який не є технічним регламентом, стандартом, нормою чи правилом, затвердженим у встановленому порядку, бути підставою для обмеження доступу учасників до участі у закупівлях? Просимо Міністерство надати офіційну позицію …щодо відповідності вимоги ОГТСУ: Закону України «Про публічні закупівлі»; законодавству про технічне регулювання та оцінку відповідності; принципам здійснення закупівель, визначеним ст. 5 Закону; загальним засадам конкуренції. Метою звернення є отримання об’єктивного та фахового роз’яснення уповноваженого органу

Відповідь

05.01.2026

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

204 / 214

Споживче товариство «Ай.Ем.Ті.Ді.-Інтернешнл» ( код ЄДРПОУ 42661077), офіційний представник Інституту багатовекторної дипломатії (IMTD USA) в Україні, звертається до Вас із проханням надати офіційне роз’яснення щодо застосування норм Закону України «Про публічні закупівлі» (№922-VIII) у контексті сплати вступних внесків територіальними громадами до нашого товариства. Ми реалізуємо Програму «Оздоровлення економіки України» David Kartozia USA, спрямовану на об’єднання територіальних громад, бізнесу та неприбуткових організацій для спільного економічного розвитку, створення робочих місць, залучення інвестицій та підтримки ветеранів. Громади приєднуються до СТ «Ай.Ем.Ті.Ді.-Інтернешнл», як колективні асоційовані члени (згідно Статуту СТ «Ай.Ем.Ті.Ді.-Інтернешнл» , Законів України «Про кооперацію» та «Про споживчу кооперацію»), що є волевиявленням органів місцевого самоврядування щодо участі в добровільних об’єднаннях для вирішення місцевих питань (ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Проблема полягає в наступному: згідно Положення «Про членський облік та внески СТ Ай.Ем.Ті.Ді.-Інтернешнл» при вступі до споживчого товариства територіальні громади сплачують одноразовий вступний внесок, який складає 0,10$ за кожного жителя громади у гривневому еквіваленті по курсу НБУ на день сплати . Враховуючи чисельність населення в територіальних громадах, сума внеску може перевищувати 100 тис. грн. Згідно Закону України «Про публічні закупівлі», для послуг з очікуваною вартістю понад 100 тис. грн замовники (органи місцевого самоврядування) зобов’язані проводити тендер (конкурс). Однак така вимога здається абсурдною в контексті вступних внесків до кооперативу, оскільки це не є закупівлею товарів чи послуг, а актом волевиявлення щодо участі в організації для економічного розвитку громади. Це суперечить принципам децентралізації та самостійності органів місцевого самоврядування у вирішенні питань членства в добровільних об’єднаннях. Відповідно до положень частини першої статті 7 Закону «Про публічні закупівлі» (далі – Закону) Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, як Уповноважений орган у розумінні Закону, здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених Законом. Згідно із пунктом 12 частини першої статті 9 Закону Уповноважений орган надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель та відповідно до положень пункту 13 частини першої статті 9 Закону надає безоплатні консультації рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. З огляду на це, просимо надати офіційне роз’яснення з таких питань: 1. Чи застосовуються норми Закону України «Про публічні закупівлі» до сплати вступних внесків територіальними громадами при вступі до споживчого товариства (кооперативу)? 2. Чи є вступний внесок закупівлею товарів/послуг у розумінні закону, чи це членський платіж, який не підпадає під тендерні процедури? 3. Чи є обов’язковою умовою для проведення оплати вступного внеску органом місцевого самоврядування через казначейську службу наявність договору та акту виконаних робіт згідно договору? 4. Які альтернативні механізми сплати вступних внесків до кооперативу Ви можете порекомендувати для територіальних громад?

Відповідь

30.12.2025

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

202 / 209

Замовник звертається з проханням надати роз’яснення щодо можливості об’єднання в межах однієї процедури закупівлі з поділом на лоти робіт з капітального ремонту трьох різних об’єктів будівництва, розташованих за різними адресами. Зазначені роботи планується закуповувати та реалізовувати в рамках Програми транскордонного співробітництва Interreg VI-A NEXT Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна 2021–2027, що фінансується за кошти Європейського Союзу відповідно до Угоди про фінансування Програми, з обов’язковим дотриманням положень Додатку ІІ «Публічні закупівлі». Відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 708, визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником за об’єктами будівництва, з урахуванням положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281. Таким чином, кожен об’єкт капітального ремонту, для якого розроблена та затверджена окрема проектно-кошторисна документація, є самостійним об’єктом будівництва, а відтак – окремим предметом закупівлі робіт. Разом з тим, пунктом 5 розділу І Порядку передбачено можливість визначення окремих частин предмета закупівлі (лотів), однак така можливість застосовується в межах одного предмета закупівлі, а не для об’єднання кількох самостійних предметів закупівлі робіт, сформованих за різними об’єктами будівництва. Крім того, відповідно до абзацу четвертого пункту 4 розділу ІІІ Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі (наказ Мінекономіки від 18.02.2020 № 275), очікувана вартість закупівлі робіт визначається на підставі затвердженої проектної документації, яка в даному випадку є індивідуальною по кожному об’єкту, що унеможливлює коректне формування єдиної очікуваної вартості без порушення методології. Окремо звертаємо увагу, що згідно з пунктом 10 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, закупівля робіт вартістю 1,5 млн грн і більше здійснюється шляхом відкритих торгів. При цьому кошторисна вартість кожного з трьох об’єктів перевищує зазначений поріг, що, на думку замовника, зобов’язує проводити окремі процедури відкритих торгів по кожному об’єкту. Додатково зазначаємо, що відповідно до вимог Додатку ІІ «Публічні закупівлі» Угоди про фінансування Програми Interreg VI-A NEXT, закупівлі, що здійснюються за кошти Європейського Союзу, повинні забезпечувати: • чітку ідентифікацію предмета закупівлі; • прозорість та простежуваність витрат за кожним об’єктом фінансування; • можливість однозначного співставлення витрат із затвердженим бюджетом проєкту та конкретним об’єктом інвестицій; • уникнення штучного укрупнення закупівель, яке може бути розцінене як обмеження конкуренції або створення дискримінаційних умов для потенційних учасників. У разі об’єднання трьох окремих об’єктів капітального ремонту в одну процедуру закупівлі з лотами, існує ризик: • ускладнення фінансового контролю та аудиту з боку органів Програми Interreg та європейських інституцій; • виникнення зауважень щодо невідповідності структури закупівлі затвердженим проєктним бюджетам; • визнання окремих витрат неприйнятними для фінансування за кошти ЄС. З урахуванням викладеного та з метою належного дотримання норм законодавства України у сфері публічних закупівель, а також умов і принципів фінансування Програми Interreg VI-A NEXT, просимо надати офіційне роз’яснення щодо: 1) порядку організації процедури закупівель інфраструктурних робіт у межах зазначеного міжнародного проєкту; 2) правомірності об’єднання робіт з капітального ремонту трьох різних об’єктів будівництва в одну процедуру закупівлі з поділом на лоти або необхідності проведення окремих процедур відкритих торгів по кожному об’єкту окремо; 3) врахування податку на додану вартість при розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі.

Відповідь

18.12.2025

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

189 / 197

Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради (далі- Департамент) здійснює реалізацію проекту № HUSKROUA/23/L/1.1/003 «Ми збираємо та зберігаємо: збір дощової води, протипаводкові заходи та заходи з озеленення в прикордонних громадах регіону Угорщина-Словаччина-Україна» (We Catch and Retain: rainwater collection, anti-flood and greening measures in border municipalities of HU-SK-UA region), Програми INTERREG VI-A NEXT Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2021-2027», який діє в Україні на підставі міжнародного договору - Рамкової угоди між Урядом України та Комісією Європейських Співтовариств від 12.12.2006, ратифікована із заявою Законом України від 03.09.2008 №360-VI; Угода про фінансування програми (Interreg VI-A) NEXT Угорщина - Словаччина - Румунія – Україна, ратифікованою Законом України № 3717- IХ від 09.05.2024р. У межах проєкту передбачено реалізацію інфраструктурних заходів у трьох освітніх закладах міста Ужгорода, а саме: початковій школі «Ялинка» (вул. Нахімова, 3), початковій школі «Веселка» (вул. Володимирська, 38) та закладі дошкільної освіти №42 «Джерельце» (вул. Легоцького, 19-А). Пунктом 4 розділу І Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 15 квітня 2020 року № 708 (Далі – Порядок) встановлено, зокрема, що визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281. Разом з тим, Пунктом 5 розділу І Зазначеного вище Порядку, визначено, що Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Тобто, згідно зазначеної норми є можливість поділу на лоти предмету закупівлі, яким у нашому випадку є кожен об’єкт капітального ремонту окремо. Об’єднання ж у один предмет закупівлі декількох предметів закупівлі як окремих лотів не передбачено. Вимогами підпункту 1 пункту 1 Розділу А. «Загальні положення» Додатку ІІ про Публічні закупівлі Угоди про фінансування програми (Interreg VI-A) NEXT Угорщина -Словаччина-Румунія-Україна, визначено (далі-Угода про фінансування програми), що усі договори, що фінансуються на підставі грантового контракту, повинні бути укладені з дотриманням принципів прозорості, пропорційності, рівного ставлення та недискримінації. Разом з тим, підпунктом 2 пункту 1 Розділу А. «Загальні положення» Додатку ІІ визначено, що усі договори повинні виставлятись на конкурс на найширшій основі, крім випадків застосування переговорної процедури. Оціночна вартість договору не має визначатися з метою обходу застосованих правил, а також договір не може бути розділений з цією метою. Одержувач гранту, який діє як замовник повинен ділити договір на лоти, якщо доцільно, з належним урахуванням широкої конкуренції. У зв’язку з викладеним просимо надати роз'яснення з таких питань: 1. Чи зобов’язує Додаток ІІ «Публічні закупівлі» Угоди про фінансування програми Interreg VI-A NEXT Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна, за наявності одного грантового проєкту з реалізацією інфраструктурних заходів на трьох різних об’єктах, здійснювати єдину процедуру закупівлі робіт з поділом на окремі лоти за кожним об’єктом? 2. Чи допускається в такому випадку проведення окремих процедур закупівель по кожному з об’єктів без порушення умов Угоди про фінансування Програми?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (3.Щодо здійснення закупівель за кошти кредитів, позик, грантів з урахуванням додаткових вимог), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюється суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону.
Відповідно до статті 6 Закону якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений цим Законом, застосовуються положення міжнародного договору України, з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону. Закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, грантів, що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону, а також з урахуванням встановлених законом вимог щодо ступеня локалізації виробництва. Закупівля товарів, робіт і послуг на умовах співфінансування в рамках проектів, що реалізуються за рахунок кредитів, позик, грантів організацій, зазначених у частині другій цієї статті, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Відповідно до пункту 3 Особливостей закупівля товарів (робіт, послуг) за кошти кредитів (позик, грантів), що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, що здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, якими передбачається можливість застосування законодавства України у сфері публічних закупівель, може здійснюватися відповідно до цих особливостей з урахуванням додаткових вимог і умов, схвалених відповідною організацією, зокрема у спеціальному процедурному посібнику щодо відповідного кредиту (позики, гранту), наданого згідно з міжнародним договором.
Таким чином, у разі якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений цим Законом, то застосовуються положення міжнародного договору України.
Пряд з цим Угода про фінансування програми (Interreg VI-A) NEXT Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна ратифікована Законом України № 3717- IХ від 09.05.2024. Статтею 16 Угоди встановлено, якщо здійснення операції вимагає укладення договорів про закупівлю послуг, постачання товарів або виконання робіт бенефіціаром з Країни-партнера, застосовуються процедури закупівель, викладені в Додатку II до цієї Угоди. Для отримання детальних роз'яснень щодо практичного застосування правил Програми, викладених у зазначених документах, пропонується звертатися до відповідних органів управління Програми.

08.12.2025

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

189 / 193

Доброго дня. Який відсоток ступеня локалізації повинен встановити Замовник у вимогах до тендерної документації, якщо закупівля оголошується у 2025 році, а послуги будуть надаватися у 2026 році?

Відповідь

Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості).
Відповідно до пункту 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей (крім випадків, передбачених абзацами четвертим - шостим цього пункту) замовники застосовують положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, крім підпункту 4 пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, з урахуванням положень, визначених цим абзацом.
У разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товару, визначеного пунктом 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, вартість якого у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені абзацом першим пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, закупівля таких робіт чи послуг здійснюється з урахуванням особливостей, установлених пунктом 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону.
Своєю чергою, згідно з підпунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Згідно з пунктом 29-1 частини першої статті 1 Закону ступінь локалізації виробництва - показник місцевої складової у питомій вазі вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових вітчизняного виробництва у собівартості товару, що є предметом закупівлі.
Водночас, виходячи з положень пункту 14 Особливостей запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.
Так, відповідно до підпункту 1 пункту 6-1 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктами 2 та 3 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує: у 2022 році - 10 відсотків; у 2023 році - 15 відсотків; у 2024 році - 20 відсотків; у 2025 році - 25 відсотків; у 2026 році - 30 відсотків; у 2027 році - 35 відсотків; з 2028 року до дня завершення 10-річного строку дії цього пункту - 40 відсотків.
Згідно з підпунктом 4 пункту 6-1 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону у разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених цим пунктом, процедури закупівлі таких робіт чи послуг здійснюються з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
Разом з тим ступінь локалізації виробництва визначається самостійно виробником товару, що є предметом закупівлі, та підтверджується Уповноваженим органом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Формування переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації (далі – перелік товарів з підтвердженим ступенем локалізації) здійснюється на підставі переліку товарів, визначених у підпунктах 2 та 3 пункту 6-1 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, за результатами автоматичного опрацювання поданих виробником заявок на веб-порталі Уповноваженого органу.
Порядок підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, зокрема, затвержений постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 861 (далі – Порядок).
Запис про включення товару до переліку чинний протягом року, в якому була подана заявка та до 31 березня наступного року.
На виконання пункту 10 Порядку перелік оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель та офіційному веб-сайті Мінекономіки за посиланнями:
https://prozorro.gov.ua/page/localisation
https://cutt.ly/SX8MmIQ
Отже, з метою виконання пункту 6-1 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону необхідно враховувати, що вимога про ступінь локалізації виробництва застосовується замовником до закупівель у разі якщо товар, що є предметом закупівлі:
а) наявний у переліку згідно з підпунктами 2 та 3 пункту 6-1 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону;
б) має підтверджений ступінь локалізації, тобто наявний у переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації.
Тому, для підтвердження відповідного ступеню локалізації згідно Закону замовник під час здійснення закупівлі може встановити в тендерній документації вимогу про зазначення у тендерній пропозиції учасника інформації про наявність запропонованого товару в переліку із відповідним ступенем локалізації, який формує та веде Уповноважений орган, або встановити вимогу вказати безпосередньо посилання на відповідний товар. Аналогічні вимоги встановлюються замовником при укладенні прямих договорів відповідно до пункту 13 Особливостей, а також під час закупівель, що здійснюються згідно нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, якими охоплюються питання закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану.
Таким чином, ураховуючи вимоги Закону та Порядку, а також наявну технічну реалізацію, під час закупівлі відповідно до потреби, оприлюдненої у річному плані закупівель, замовник при встановленні вимог у тендерній документації керується відсотковими межами визначеного ступеню локалізації, встановленими для того року, у якому така процедура закупівлі проводиться.
З огляду на викладене, оскільки згідно Закону замовник перевіряє ступінь локалізації під час здійснення закупівлі, та враховуючи, що планування і проведення процедур закупівель передують укладенню договору про закупівлю, у замовника наявні правові підстави встановлювати вимоги щодо підтвердження ступеню локалізації лише на той рік, у якому оголошена така закупівля.
При цьому звертається увага, що строк дії договору про закупівлю, а також строк виконання зобов'язань сторонами, не є предметом регулювання цього Закону.
Водночас з метою уникнення неоднозначного трактування норм законодавства, уможливлення здійснення перевірки наявності у переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації та усунення ризику невідповідності ступеню локалізації, що змінюється з 1 січня у наведеному випадку, рекомендується здіснювати закупівлю безпосередньо у тому календарному році, в якому виникає фактична потреба та набувається право власності.

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2