|
|
30.10.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи має право та якщо так то на підставі яких нормативних документів обронний Замовник, що працює по ПКМУ 1275 укладати прямі договори на зекономлені кошти або додаткову потребу? Чи може використовувати старий лист Мінекономіки для обгрунтування укладання прямого договору з вищевказаних причин?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Відносини у сфері оборонних закупівель регулюються Законом України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон № 808), який визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону № 808 особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників у сфері оборони (далі – державні замовники) від воєнних загроз та з дотриманням вимог, установлених статтею 30 Закону № 808.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону № 808 закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 808.
Частиною четвертою статті 2 Закону № 808 встановлено, що забороняється придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення до/без проведення видів (процедур) закупівель, визначених Законом № 808 або Законом України “Про публічні закупівлі”, та укладення державних контрактів (договорів), що передбачають оплату державним замовником у сфері оборони, товарів, робіт і послуг оборонного призначення до/без проведення видів (процедур) закупівель, визначених Законом № 808 або Законом України “Про публічні закупівлі”, крім випадків, передбачених Законом № 808. Державний замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення застосування норм цього Закону.
У свою чергу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон № 922) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону № 922 предмет закупівлі це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону № 922 та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.
На період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом № 922, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості № 1178).
Відповідно до пункту 14 Особливостей № 1178 закупівля здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів).
Згідно з пунктом 6 Особливостей № 1178 замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями № 1178.
Отже, закупівля товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони здійснюється державними замовниками відповідно до Закону № 922 та з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 808.
Водночас згідно з пунктом 15 Особливостей № 1178 якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена, замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями № 1178.
Варто зазначити, що частина перша статті 2 Закону № 808 передбачає, що Закон застосовується за умови, що вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, до визначених Законом державних замовників, які здійснюють оборонні закупівлі; закупівля товарів, робіт і послуг оборонного призначення містить відомості, що становлять державну таємницю, а також у разі закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями незалежно від вартості такої закупівлі.
Отже, у випадку виникнення додаткової потреби, яку об’єктивно неможливо було передбачити при попередній закупівлі тотожного предмета закупівлі, державний замовник може здійснити нову закупівлю без врахування вартості попередніх закупівель, з урахуванням Особливостей № 1275.
Крім цього, слід зазначити, що відповідно до пункту 43 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”. Порядок проведення таких закупівель, зокрема порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником.
Підсумовуючи, інформуємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках.
Одночасно зазначаємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
|
14.10.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Із 19.03.2021 діє наказ Мінекономіки (Уповноваженого органу) № 2628 від 14.12.2020, яким затверджено форму забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції та вимоги до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції (далі — Наказ № 2628).
При цьому пунктом 83 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості), з врахуванням змін від 04.10.2025, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 25.09.2025 № 1254, передбачено, зокрема:
«Забезпечення тендерної пропозиції не повертається у випадках, визначених статтею 25 Закону (крім пункту 3 частини третьої статті 25 Закону), та/або у разі ненадання переможцем процедури закупівлі у строк, визначений абзацом п’ятнадцятим пункту 47 цих особливостей, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених пунктом 47 цих особливостей, та/або у разі ненадання учасником процедури закупівлі інформації та документів, передбачених абзацами десятим — чотирнадцятим цього пункту, та/або якщо інформація, передбачена абзацами тринадцятим і чотирнадцятим цього пункту, надана з порушенням вимог щодо її надання».
У зв’язку з викладеним, просимо надати роз’яснення з таких питань:
1. Чи може замовник вносити зміни до форми забезпечення тендерної пропозиції, затвердженої Наказом № 2628, з урахуванням оновленого формулювання пункту 83 Особливостей?
2. Яким чином замовнику доцільно діяти, щоб одночасно врахувати вимоги Наказу № 2628 і положення пункту 83 Особливостей у чинній редакції?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
04.11.2025
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
До 19.10.2022, тобто до набуття чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі — Постанова № 1178, Особливості), замовники під час здійснення закупівель керувались виключно Законом України «Про публічні закупівлі», у якому не було жодних норм чи визначень, які б стосувались додаткової потреби чи додаткової закупівлі. Уповноваженим органом (Мінекономіки) був оприлюднений лист № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020 «Щодо планування закупівель» щодо застосування законодавства у сфері закупівель.
Згідно з редакцією Особливостей жодних ознак та підстав, пов’язаних із виділенням додаткових коштів / перерозподілом коштів / тощо, для визначення предмета закупівлі як «новий предмет закупівлі» немає, проте саме виникнення нової чи додаткової потреби в товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити, — це та підстава, за якою замовник може вважати предмет закупівлі новим (без додавання до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі) і згідно з листом Мінекономіки №3323-04/78667-06 від 08.12.2022 «Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», і відповідно до Постанови № 1178.
Саме тому, частина правників, які працюють у сфері публічних закупівель, рекомендують замовникам під час дії Особливостей не посилатись на всі інші випадки, які є в листі Мінекономіки № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020, проте не передбачені в Особливостях, з огляду на те, що Постанова № 1178 має більшу юридичну силу, оскільки, по-перше, вона є підзаконним нормативно-правовим актом (на відміну від листа Мінекономіки, який має виключно рекомендаційний та інформативний характер), а по-друге, вона видана пізніше, ніж лист Мінекономіки № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020.
В той же час, в консультаціях з питань публічних закупівель, що надаються Уповноваженим органом під час дії Особливостей, Мінекономіки направляє замовників до листів № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020 та №3323-04/78667-06 від 08.12.2022 одночасно (консультації №№237/2025, 151/2025, 574/2024, 413/2024, 341/2024, 237/2024, 195/2024, 86/2024 та інш., що розміщені на сайті Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України).
Враховуючи вищевикладене, та те, що нормативні акти з питань публічних закупівель не містять визначення терміну «додаткова потреба», просимо роз’яснити, чи може замовник під час дії Особливостей враховувати лист Мінекономіки № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020 «Щодо планування закупівель» у повному обсязі, чи в певній частині, чи потрібно вважати його таким, що втратив актуальність?
Принагідно звертаємось із проханням оприлюднити узагальнену консультацію щодо планування додаткової потреби під час дії Особливостей разом із прикладами, як в свій час було зроблено у листі № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020 «Щодо планування закупівель», що допоможе виробити замовникам єдиний підхід під час проведення публічних закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
28.11.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до статті 6 Закону України “Про публічні закупівлі”, якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений цим Законом, застосовуються положення такого міжнародного договору з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 зазначеного Закону.
Відповідно до підпункту “e” підпункту 2 пункту 5 Додатка II до Угоди про фінансування Програми Interreg (Interreg VI-A) NEXT Польща–Україна ратифікованої Законом України № 4367-IX від 17.04.2025, платежі на суму, яка є меншою або дорівнює 2 500 євро за статтями витрат, можуть здійснюватися шляхом прямої оплати на підставі рахунків-фактур, без необхідності попереднього прийняття тендерної пропозиції.
Чи має право Вигодська селищна рада при закупівлі послуг у межах реалізації проєкту “Карпатські вузькоколійки – подорож слідами карпатських лісових залізниць”, що фінансується в рамках Програми транскордонного співробітництва Interreg NEXT Польща–Україна 2021–2027, укладати прямий договір без проведення тендерних процедур у разі, якщо вартість таких послуг перевищує 100 000 грн, але не перевищує 121 326,55 грн (еквівалент 2 500 євро за курсом InfoEuro за листопад 2025 року: 1 EUR = 48,53062 грн)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюється суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону.
Відповідно до статті 6 Закону якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений цим Законом, застосовуються положення міжнародного договору України, з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону. Закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, грантів, що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону, а також з урахуванням встановлених законом вимог щодо ступеня локалізації виробництва. Закупівля товарів, робіт і послуг на умовах співфінансування в рамках проектів, що реалізуються за рахунок кредитів, позик, грантів організацій, зазначених у частині другій цієї статті, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Таким чином, у разі якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений цим Законом, то застосовуються положення міжнародного договору України.
Пряд з цим, Угода про фінансування програми Interreg (Interreg VI-A) NEXT Польща-Україна ратифікована Законом України № 4367-IX від 17.04.2025. Статтею 16 Угоди встановлено, що у разі, якщо здійснення операції вимагає укладення договорів про закупівлю послуг, постачання товарів або виконання робіт бенефіціаром з Країни-партнера, застосовуються процедури закупівель, викладені в Додатку II “Правила публічних закупівель” до цієї Угоди. Для отримання детальних роз'яснень щодо практичного застосування правил Програми, викладених у зазначених документах, рекомендується звертатися до відповідних органів управління Програми Interreg (Interreg VI-A) NEXT Польща-Україна та ознайомлюватися з офіційними посібниками та матеріалами Програми.
|
|
|
05.11.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Шановні пані та панове,
Звертаємося з проханням надати детальні роз’яснення щодо положень Наказу № 884 від 23 жовтня 2025 року. Зокрема, просимо уточнення з наступних питань:
1. Яка точна дата набрання чинності наказом? Просимо підтвердити дату набуття його сили, враховуючи вимогу про вступ наказу в силу через сім днів після офіційного опублікування.
2. На який день слід починати розрахунок цього семиденного строку? Чи враховується дата самого оприлюднення при визначенні терміну?
3. Що у цьому випадку вважається офіційним опублікуванням наказу відповідно до чинного законодавства України щодо публікації нормативно-правових актів? Зокрема, враховуючи норми Закону України "Про доступ до публічної інформації" та відповідні нормативно-правові акти.
Уточнення цих моментів є необхідними для належної організації закупівельних процесів та повного дотримання положень наказу.
Дякуємо заздалегідь за оперативну відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
|