|
|
12.09.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Був укладений прямий договір на капітальний ремонт приміщення в сумі 1498500 грн., в ході виконання ремонту виявили, що ще є несправності в опаленні та електропостачанні, які не були передбачені в основному договорі. Також виділені додаткові кошти з бюджету на додаткові роботи. Які подальші дії? Чи можна укласти прямий договір на додаткові роботи пов'язані з тим самим предметом закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
04.09.2025
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, прошу дати роз'яснення щодо використання нового класифікатора НК 031:2024. Чи потрібно визначати предмет закупівлі за цим класифікатором? Чи планується найближчим часом впровадження на майданчиках функціоналу для його використання? Якщо наразі (після 01.09) предмет закупівлі визначений без його використання чи може вважатися це порушенням? Дякую за роз`яснення!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 382/2025, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/e37884f7-5b90-4c94-9338-cdfc9b11c32d?lang=uk-UA
|
|
|
18.09.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Служба безпеки України (ЄДРПОУ 00034074) звертається із запитом щодо можливості незастосування вимог пункту 6-1 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" при здійсненні закупівлі товару (відкриті торги з особливостями), що входить до переліку продукції з обов’язковою локалізацією.
Закупівля передбачається для забезпечення потреб Служби безпеки України без окремого запиту від іншого органу чи передачі майна на інший баланс.
Відповідно до пункту 3 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами), положення пункту 6-1 Закону не застосовуються у разі здійснення закупівлі товару для потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів.
З огляду на викладене, просимо надати відповідь щодо правомірності незастосування вимог локалізації в разі, коли закупівля здійснюється безпосередньо Службою безпеки України для власного використання.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
08.09.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Відповідно до пункту 21 Прикінцевих та перехідних положено до Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб", а саме змісту статті 9-6 Закону України "Про управління об’єктами державної власності" Господарське товариство, яке не є замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" та у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, здійснює закупівлю товарів, робіт або послуг, вартість яких дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі". Частина перша статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" містить три пункти, кожен з яких встановлює різні межі (пороги) закупівель. Питання:
1) яким саме пунктом необхідно користуватися згідно вказаних норм та які конкретно межі для проведення закупівель використовувати підприємству, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі?
2) Звіти про укладені договори публікувати лише ті, що перевищують встановлені межі?
3) Предмет закупівлі визначати згідно Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року № 708?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини третьої статті 9-6 Закону України “Про управління об'єктами державної власності” (далі - Закон про управління об'єктами державної власності) господарське товариство, яке не є замовником у розумінні Закону України “Про публічні закупівлі” та у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, здійснює закупівлю товарів, робіт або послуг, вартість яких дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі”, з дотриманням таких умов:
1) господарське товариство здійснює закупівлі відповідно до положення про закупівлі, затвердженого уповноваженим органом такого господарського товариства відповідно до вимог цієї статті, яке оприлюднює на своєму веб-сайті;
2) господарське товариство оприлюднює на своєму веб-сайті оголошення про здійснення закупівлі в порядку та строки, визначені положенням про закупівлі такого господарського товариства;
3) господарське товариство оприлюднює на веб-порталі уповноваженого органу, визначеного Законом України “Про публічні закупівлі”, звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт або послуг та інформацію про зміну його істотних умов у строки, визначені положенням про закупівлі такого господарського товариства. У звіті зазначаються назва договору, дата укладення договору, номер договору (за наявності), найменування, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг, ціна договору та інша інформація, передбачена положенням про закупівлі такого господарського товариства.
Керівник господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, несе відповідальність за дотримання порядку здійснення закупівель, визначеного законодавством та внутрішніми документами такого господарського товариства.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону.
Враховуючи, що господарські товариства з часткою понад 50 відсотків не є замовниками у розумінні Закону, проте згідно статті 9-6 Закону про управління об’єктами державної власності повинні здійснювати закупівлю товарів, робіт або послуг, вартість яких дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 3 Закону з дотриманням вимог статті 9-6 Закону про управління об’єктами державної власності, такі суб'єкти можуть керуватись пунктом 1 частини першої статті 3 Закону, оскільки ним встановлені вартісні межі для загального застосування.
З огляду на викладене, господарські товариства здійснюють закупівлі товарів, робіт або послуг, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень відповідно до положень, встановлених згідно частини третьої статті 9-6 Закону про управління об'єктами державної власності та з дотриманням вимог щодо оприлюднення на веб-порталі уповноваженого органу, визначеного Законом України “Про публічні закупівлі”, звіту про укладення договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, за умови, що вартість такого договору дорівнює або перевищує межі встановлені пунктом 1 частини першої статті 3 Закону.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі.
|
|
|
02.10.2025
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ми займаємось постачанням деревини (дров паливних) для державних установ, військових частин та органів місцевого самоврядування за результатами проведених процедур публічних закупівель. Наша діяльність є критично важливою для забезпечення теплопостачання та енергетичної безпеки, особливо у період воєнного стану.
Разом з тим, у процесі виконання договорів виникає серйозна проблема. Відповідно до ч. 5 п. 2 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та п. 19 «Особливостей здійснення публічних закупівель» (зміни від 01.09.2025), зміни до договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару можуть бути внесені не раніше ніж через 90 днів з дня підписання договору або внесення до нього змін щодо збільшення ціни, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення загальної суми договору. Водночас законодавством передбачено винятки: зазначене обмеження не застосовується у разі закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Однак деревина, яка є біржовим товаром із високою динамікою ціни, до цього переліку не включена. На практиці це призводить до суттєвих проблем: ціна деревини формується виключно за результатами біржових аукціонів, і вона може змінюватися навіть щотижня.
Постачальники, уклавши тендерні договори, фактично змушені виконувати їх собі у збиток, оскільки перегляд ціни можливий лише через 90 днів.
Це створює ризик зриву постачання деревини для бюджетних установ, військових частин, громад, а також зменшує конкуренцію на торгах.
Держава втрачає кошти через недоотримання продукції та обмежену участь постачальників у закупівлях.
У зв’язку з викладеним, просимо Міністерство економіки України:
1.Надати офіційні роз’яснення щодо застосування норм Закону у випадку закупівлі деревини, аби уникнути штрафних санкцій та односторонніх відмов від виконання договорів.
2. Чи можливо розглянути можливість внесення змін до законодавства та «Особливостей здійснення публічних закупівель», передбачивши виняток для деревини як біржового товару аналогічно до пального, газу та електроенергії.
Вважаємо, що вирішення цього питання сприятиме збалансуванню інтересів держави та бізнесу, а також забезпечить безперебійність постачання деревини у нинішніх умовах воєнного стану.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та від 01.10.2025 № 3323-04/66043-06 "Щодо внесення змін до особливостей стосовно прозорого будівництва та цифровізації", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=66043Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Пунктом 19 Особливостей установлено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10, 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених пунктами 1-10 пункту 19 Особливостей. Так, підпунктом 7 пункту 19 Особливостей передбачено внесення змін у разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Водночас збільшення суми договору про закупівлю після його підписання можливе у випадку, передбаченому підпунктом 7 пункту 19 Особливостей, без зміни обсягу закупівлі. Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей. Водночас зазначаємо, що Міністерством ведеться постійна робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель з урахуванням змін, досвіду та практики застосування законодавства у сфері закупівель, а також здійснюється аналіз проблемних питань при застосуванні законодавства. В рамках цієї роботи опрацьовуються питання, порушені користувачами інфоресурсу, та у разі необхідності враховуються під час внесення змін до законодавства у сфері публічних закупівель.
|