|
|
08.10.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день.
Постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2025 р. № 782 затверджено додатковий перелік товарів, що належать виключно до продукції переробної промисловості, до яких встановлюються вимоги щодо їх ступеня локалізації виробництва. В цьому переліку є позиція «Рукавички (крім тактичних)», яка є дуже узагальненою.
Відповідно до додатку 1 постанови КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі – Особливості) є позиція «Рукавички медичні», яка, по-факту, і є продукцією переробної промисловості, а отже з цього виходить, що на неї поширюється вимога і щодо локалізації, і щодо обов’язкової закупівлі через каталог (якщо більше 50 тис грн за кодом). Рукавички це своєрідний витратний матеріал, який використовується дуже швидко і в великих обсягах, оскільки є рукавички і хірургічні, і оглядові, і ортопедичні і т.п., і обсяг закупівель за рік в багатьох лікарнях буде більше 200 тис.
Питання: яким чином здійснити закупівлю рукавичок не порушуючи законодавство щодо локалізації і купуючи через каталог, адже не всі авторизовані майданчики на даний момент добавили можливість застосування локалізації (наприклад на майданчику E-tender)? Де прописати вимогу щодо локалізації і яку зазначати підставу для відхилення учасника, якщо не буде підтвердження локалізації, адже при закупівлях через електронний каталог не передбачено відхилення учасника через недотримання відсотку локалізації?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
26.09.2025
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до підпункту 2 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, передбачено можливість узгодженого сторонами збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, що відбулося з дня укладення договору або з дня останнього внесення змін до договору в частині зміни ціни.Такі зміни можуть бути внесені не раніше ніж через 90 днів з дня підписання договору або внесення змін щодо збільшення ціни за одиницю товару, за умови, що це не призведе до збільшення загальної суми договору.
У зв’язку з цим прошу надати роз’яснення: Чи може замовник застосовувати підпункт 2 пункту 19 Особливостей для збільшення ціни за одиницю товару, якщо попередньо до договору було внесено зміни щодо зменшення ціни?
Буду вдячна за офіційне роз’яснення з метою забезпечення належного та правомірного застосування норм законодавства у сфері публічних закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
08.09.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Відповідно до пункту 21 Прикінцевих та перехідних положено до Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб", а саме змісту статті 9-6 Закону України "Про управління об’єктами державної власності" Господарське товариство, яке не є замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" та у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, здійснює закупівлю товарів, робіт або послуг, вартість яких дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі". Частина перша статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" містить три пункти, кожен з яких встановлює різні межі (пороги) закупівель. Питання:
1) яким саме пунктом необхідно користуватися згідно вказаних норм та які конкретно межі для проведення закупівель використовувати підприємству, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі?
2) Звіти про укладені договори публікувати лише ті, що перевищують встановлені межі?
3) Предмет закупівлі визначати згідно Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року № 708?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини третьої статті 9-6 Закону України “Про управління об'єктами державної власності” (далі - Закон про управління об'єктами державної власності) господарське товариство, яке не є замовником у розумінні Закону України “Про публічні закупівлі” та у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, здійснює закупівлю товарів, робіт або послуг, вартість яких дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі”, з дотриманням таких умов:
1) господарське товариство здійснює закупівлі відповідно до положення про закупівлі, затвердженого уповноваженим органом такого господарського товариства відповідно до вимог цієї статті, яке оприлюднює на своєму веб-сайті;
2) господарське товариство оприлюднює на своєму веб-сайті оголошення про здійснення закупівлі в порядку та строки, визначені положенням про закупівлі такого господарського товариства;
3) господарське товариство оприлюднює на веб-порталі уповноваженого органу, визначеного Законом України “Про публічні закупівлі”, звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт або послуг та інформацію про зміну його істотних умов у строки, визначені положенням про закупівлі такого господарського товариства. У звіті зазначаються назва договору, дата укладення договору, номер договору (за наявності), найменування, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг, ціна договору та інша інформація, передбачена положенням про закупівлі такого господарського товариства.
Керівник господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, несе відповідальність за дотримання порядку здійснення закупівель, визначеного законодавством та внутрішніми документами такого господарського товариства.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону.
Враховуючи, що господарські товариства з часткою понад 50 відсотків не є замовниками у розумінні Закону, проте згідно статті 9-6 Закону про управління об’єктами державної власності повинні здійснювати закупівлю товарів, робіт або послуг, вартість яких дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 3 Закону з дотриманням вимог статті 9-6 Закону про управління об’єктами державної власності, такі суб'єкти можуть керуватись пунктом 1 частини першої статті 3 Закону, оскільки ним встановлені вартісні межі для загального застосування.
З огляду на викладене, господарські товариства здійснюють закупівлі товарів, робіт або послуг, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень відповідно до положень, встановлених згідно частини третьої статті 9-6 Закону про управління об'єктами державної власності та з дотриманням вимог щодо оприлюднення на веб-порталі уповноваженого органу, визначеного Законом України “Про публічні закупівлі”, звіту про укладення договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, за умови, що вартість такого договору дорівнює або перевищує межі встановлені пунктом 1 частини першої статті 3 Закону.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі.
|
|
|
22.09.2025
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо внести зміни в законодавство та не проводити аукціони під час повітряних тривог.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону.
Так, згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями.
Відкриті торги є основною процедурою закупівлі у відповідності до частини першої статті 20 Закону. Порядок проведення відкритих торгів визначений пунктами 24-54 Особливостей.
Так, згідно з пунктом 37 Особливостей за обґрунтованим рішенням замовника відкриті торги можуть бути проведені без застосування електронного аукціону.
При цьому будь-які рішення щодо придбання замовником товарів, робіт і послуг, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.
|
|
|
18.09.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Служба безпеки України (ЄДРПОУ 00034074) звертається із запитом щодо можливості незастосування вимог пункту 6-1 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" при здійсненні закупівлі товару (відкриті торги з особливостями), що входить до переліку продукції з обов’язковою локалізацією.
Закупівля передбачається для забезпечення потреб Служби безпеки України без окремого запиту від іншого органу чи передачі майна на інший баланс.
Відповідно до пункту 3 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами), положення пункту 6-1 Закону не застосовуються у разі здійснення закупівлі товару для потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів.
З огляду на викладене, просимо надати відповідь щодо правомірності незастосування вимог локалізації в разі, коли закупівля здійснюється безпосередньо Службою безпеки України для власного використання.
|
|
Відповідь
|
|
|