|
|
11.05.2018
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Замовник проводить процедуру на придбання та встановлення обладнання. Предметом договору є товар, будівельно-монтажні роботи та пусконалагоджувальні роботи. Вартість товару становить 95% вартості закупівлі, 5% - роботи.
В такому випадку предметом закупівлі буде товар? Якщо так, чи потрібно в договорі передбачати наявність форм № КБ-3, КБ-2, якщо ДКСУ буде проводити оплату по накладній, як за товар?
Чи достатньо в договорі буде зазначити акт прийому-передачі виконаних робіт?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Пунктом 32 частини першої статті 1 Закону визначено, що товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Згідно з абзацом другим пункту 1 розділу II “Визначення предмета закупівлі товарів і послуг” Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Крім того, пунктом 5 розділу II “Визначення предмета закупівлі товарів і послуг” Порядку встановлено, що під час здійснення замовником закупівлі товарів передбачається також закупівля послуги (послуг), пов'язаної (пов'язаних) з поставкою товарів (зокрема послуги з транспортування, установки, монтажу, наладки, інсталяції програмного забезпечення, навчання персоналу тощо), предметом закупівлі в такому разі є товари за умови, що вартість такої послуги (таких послуг) не перевищує вартості самих товарів.
Таким чином, визначення предмета закупівлі товарів здійснюється замовником самостійно відповідно до вимог Закону.
|
|
|
15.02.2018
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Допоможіть визначити «Реконструкція кладовища» це робота чи послуга. Враховуючи що «послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт»; «роботи - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт». Послуги, я так розумію, це поточний ремонт, але роботи – реконструкція об’єктів і споруд теж не підходить тому що кладовище це не об’єкт будівництва згідно ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» п. 1 ст. 4 розділ 1. Допоможіть у визначенні.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 "Щодо закупівлі робіт", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=descзакупівель за посиланням
|
|
|
10.01.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі», переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі», заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель. Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Таким чином, системний аналіз положень Закону України «Про публічні закупівлі» дає підстави стверджувати, що для застосування п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону двічі відмінено має бути одну й ту саму процедуру відкритих торгів, тобто таку, що передбачена одним й тим самим річним планом закупівель (на той самий рік).
Такому висновку відповідає зміст листа Мінекономіки № 3304-04_60124-06 від 03.10.2020 та додатків до нього, відповідно до яких застосування п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону пов’язується з умовою прийняття таких рішень щодо здійснення закупівлі у поточному році.
Аналогічною була і практика роз’яснень Мінекономіки, зокрема, роз’яснення на запит № 1455/2021.
Однак, в подальшому, практика роз’яснень Мінекономіки змінилась шляхом зміщення акцентів. Так, на запит № 1600/2021 зазначено, що «виходячи з норм статті 40 Закону, переговорна процедура закупівлі з підстав двічі відмінених процедур відкритих торгів через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій може бути застосована замовником з урахуванням того, що всі три процедури закупівлі (двоє відкритих торгів та переговорна) мають бути проведені у поточному році» замість «за умови прийняття таких рішень щодо здійснення закупівлі у поточному році».
Тобто, при буквальному прочитанні, згідно актуальної практики Мінекономіки, для застосування п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» значення має не включення відповідних закупівель до річного плану на один і той самий рік, а фізичне проведення закупівель в межах одного й того ж календарного року.
У зв’язку з вищевказаним, прошу надати роз’яснення з приводу того, чи згідно актуальної практики Мінекономіки для застосування п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» значення має лише фізичне проведення закупівель в межах одного й того ж календарного року та при цьому не має значення планом на який рік такі закупівлі передбачені; чи для застосування вказаної норми має значення проведення процедур закупівель, що передбачені одним й тим самим річним планом закупівель, тобто на один і той самий рік, та при цьому не має значення чи в межах одного й того самого календарного року вони проводяться?
Прошу надати відповідь по суті поставленого питання та без посилання на попередні роз’яснення, оскільки зміст таких відомий.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з статтею 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 40 Закону, зокрема, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом.
Згідно з статтею 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель.
Отже, виходячи з норм статей 4 і 40 Закону, переговорна процедура закупівлі з підстав двічі відмінених процедур відкритих торгів через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій може бути застосована замовником з урахуванням того, для забезпечення потреби якого року здійснюється закупівля. Так, для потреб поточного року всі три процедури закупівлі (двоє відкритих торгів та переговорна) мають бути проведені у одному бюджетному періоді. У разі ж, якщо закупівля шляхом застосування відкритих торгів для забезпечення невідкладних потреб у товарах, роботах і послугах для наступного бюджетного року за відповідним предметом закупівлі була розпочата наприкінці поточного бюджетного року та не відбулася через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом, то замовник може враховувати таку закупівлю для укладання договору про закупівлю в наступному бюджетному році на підставі переговорної процедури закупівлі у відповідності до пункту 1 частини другої статті 40 Закону.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання висвітлено в листах від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” та від 10.09.2020 №3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
|
|
|
18.01.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Регіональною програмою економічного і соціального розвитку області бридичну особу, яка є органом державної влади (далі – Замовник), визначено замовником робіт з будівництва об’єкта незавершеного будівництва, недобудованого житлового будинку на умовах співфінансування за рахунок державного фонду регіонального розвитку у розмірі 90% та місцевого бюджету у розмірі 10%.
Відповідно до пункту 197.15 статті 197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти.
Прошу надати роз’яснення з наступних питань:
1. Як визначити очікувану вартість закупівлі при оголошенні процедури «відкриті торги»: з урахуванням податку на додану вартість чи без нього, зважаючи на норму пункту 197.15 статті 197 Податкового кодексу України?
2. Чи буде застосовуватися у даному випадку дія пункту 197.15 статті 197 Податкового кодексу України до Виконавця робіт, якого визначили за результатами процедури закупівлі, та який є платником ПДВ?
3. Дія пункту 197.15 статті 197 Податкового кодексу України розповсюджується на всі операції, що включено до проєктно-кошторисної документації на об’єкт будівництва, чи на окремі розділи, види робіт (виконання будівельно-монтажних робіт, придбання устаткування, матеріалів тощо)?
4. Як Замовник має оплатити вартість будівельно-монтажних робіт: з урахуванням ПДВ чи без ПДВ?
5. Чи має право Замовник оплатити вартість матеріалів, устаткування з ПДВ, що використані у ході будівництва, якщо вони придбані Виконавцем з ПДВ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1,5
Інформація щодо врахування податку на додану вартість при розробці тендерної документації міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3812-06
У свою чергу, питання включення до очікуваної вартості закупівлі податку на додану вартість (ПДВ) розглянуто на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/yak-vigidnishe-ogolositi-zakupivlyu-z-pdv-chi-bez-pdv
Крім того, з довідковою інформацією щодо реалізації в електронній системі закупівель функціоналу щодо внесення замовником інформації про наявність/відсутність ПДВ на етапі укладання договору про закупівлю можна ознайомитись за посиланням https://www.prozorro.gov.ua/news/novij-funkcional-prozorro-elektronne-pole-pdv-v-dogovori
Щодо питання 4
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. Опис методики оцінки за критерієм “ціна” повинен містити інформацію про врахування податку на додану вартість (ПДВ).
Поряд з цим тендерна пропозиція подається учасником процедури закупівлі замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 32 частини першої статті 1 Закону).
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до тих вимог, які визначені у тендерній документації.
Ураховуючи викладене, замовник самостійно визначає методику оцінки тендерних пропозицій та передбачає інформацію про врахування податку на додану вартість у тендерній документації.
Щодо питання 2,3
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та координацію у сфері закупівель у межах повноважень на підставі статті 8 Закону та Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), порушені питання не належать до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель.
Відповідно до Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.2020 № 643 (зі змінами), Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
Тому, щодо порушеного питання пропонуємо звернутися до відповідного центрального органу виконавчої влади.
|
|
|
22.02.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
У кошторисі установи передбачені кошти на утеплення будівлі та капітальний ремонт холу.
Загальна сума перевищує 1,5 млн.грн.
Установа має намір проведення процедури відкритих торгів і визначив один предмет закупівлі (тому що одна будівля). Процедура не розпочата.
В лютому виділяють додаткові кошти на капітальний ремонт каналізаційної системи (у тій же будівлі)у сумі, що не перевищує 1,5 млн.
Чи є це оремий предмет закупівлі?
Чи його треба додати до попереднього і розпочинати процедуру на загальну суму за одним предметом закупівлі (за будівлею)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-06/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|