|
|
08.04.2025
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Розділом 3 Інструкції з підготовки тендерної пропозиції п. 1, Учасник відповідно до вимог ТД повинен надати у складі тендерної пропозиції: п.п. 6 Належним чином завірений проект договору про закупівлю (форма договору наведена у Додатку 5 до ТД) та гарантійний лист (форма гарантійного листа наведена у Додатку 6 до ТД).
Запитання: чи має право Замовник надавати 24 години на виправлення помилок, а саме для дозавантаження Проєкту договору, якщо Учасник не завантажив його, а надав лише довідку (Гарантійний лист) про ознайомлення з Проєктом договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей розглянуте в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523
|
|
|
19.04.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи може помічник командира частини з правової роботи (як єдиний штатний юрист даної частини) бути призначеним уповноваженим з питань державних закупівель? (з огляду на відсутність прямої заборони, та з іншої сторони, необхідності візування юристом документів, в тому числі що стосуються державних закупівель, включно з власне договорами)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Відносини у сфері оборонних закупівель регулюються Законом України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон), який визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Варто зазначити, що відповідно до частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників у сфері оборони (далі – державні замовники) від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених цією статтею.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості № 1275), якими встановлено порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Згідно з вимогами пункту 7 Особливостей № 1275 відповідальною за організацію та проведення оборонних закупівель може бути уповноважена особа/інша особа державного замовника та/або колегіальний орган, що утворюється державним замовником та складається не менше ніж із трьох осіб такого державного замовника. Порядок організації діяльності такого колегіального органу визначається державним замовником.
При цьому, Особливості № 1275 не містять окремих вимог до уповноваженої особи/іншої особи державного замовника та/або представників колегіального органу, що утворюється державним замовником для організації та проведення оборонних закупівель.
Крім цього, відповідно до частини другої статті 2 Закону закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Згідно з пунктом 33 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з Законом України “Про публічні закупівлі” на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту).
Абзацом першим частини першої статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі” встановлено, що відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів: 1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством; 2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб); 3) шляхом укладення трудового договору (контракту) згідно із законодавством.
Відповідно до абзацу першого частини п’ятої статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі” визначення або призначення уповноваженої особи не повинно створювати конфлікт між інтересами замовника та учасника чи між інтересами учасників процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, наявність якого може вплинути на об’єктивність і неупередженість ухвалення рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Підсумовуючи, інформуємо, що враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, норми Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери закупівель в конкретних випадках.
Одночасно зазначаємо, що надана відповідь Мінекономіки не встановлює норм права та носить виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
|
11.04.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Основним видом діяльності ФОП ПЕТРОФАНОВА-ІСАЄВА К.Р. є 69.10 Діяльність у сфері права. Таким чином, ФОП ПЕТРОФАНОВА-ІСАЄВА К.Р. за своєю професійною діяльністю надає численні консультації з питань необхідності локалізації товару, яка регулюється ЗУ «Про Публічні закупівлі». У зв’язку з необхідністю надання достовірних консультацій, за якими звертаються суб'єкти господарювання, що приймають участь у процедурах публічних закупівель, предметом яких є поставка автомобілів, просимо надати офіційне роз’яснення щодо можливості незастосування вимоги локалізації, передбаченої пунктом 3¹ розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), до товарів, країною походження яких є Королівство Таїланд.
Згідно з зазначеним положенням, вимоги щодо ступеня локалізації виробництва застосовуються до товарів, визначених Кабінетом Міністрів України, за умови, що вони походять з країн, які не є:
• членами Світової організації торгівлі (СОТ), або
• учасниками міжнародних договорів з Україною, які передбачають принцип недискримінації товарів за ознакою країни походження.
З огляду на викладене, просимо надати роз’яснення, чи:
1. Можуть автомобілі, вироблені у Королівстві Таїланд, бути допущені до участі у процедурах публічних закупівель без застосування до них вимоги щодо локалізації?
2. Чи є сам факт походження товару з Королівства Таїланд достатньою підставою для незастосування вимоги локалізації?
3. Чи є достатнім факт підписання торгівельної угоди між Урядом України та Урядом Королівства Таїланд від 06.09.2018 № 2532-VIII для не застосування локалізації?
Заздалегідь вдячні за надану відповідь.
З повагою,
Петрофанова К.Р.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 104/2025, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі. |
|
|
11.03.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
При зменшені суми договору на постачання електричної енергії без розподілу(розірвання договору), кіловати також потрібно зменшувати і показувати в додатковій угоді? Якщо зменшуємо, то беремо до уваги ту кількість кіловат на яку укладали договір чи ту кількість кіловат, яка вийшла при зміні тарифу на електричну енергію?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу повідомляємо, що відповіді на питання містяться в запиті № 88/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/45315a6f-f2fb-4e34-95ef-a44b1d6500fd?lang=uk-UAПринагідно інформуємо, що наказом Мінекономіки від 07.05.2024 № 11712 затверджені методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці рекомендації розроблені з метою формування єдиного підходу до організації публічних закупівель електричної енергії, підготовки тендерної документації та проекту договору про закупівлю (договору про постачання електричної енергії споживачу) і мають рекомендаційний характер. Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://bit.ly/44BMU1G |
|
|
06.03.2025
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вітаю!
Відповідно до пункту 44 Особливостей передбачено перелік підстав для відхилення учасника та переможця.
У разі відхилення тендерної пропозиції замовник, згідно з вимогами пункту 46 Особливостей, оприлюднює «Інформацію про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні положення цих Особливостей та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність). Ця інформація оприлюднюється в ЕСЗ протягом одного дня з дати ухвалення рішення та автоматично надсилається учаснику процедури закупівлі/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена.
Наказом №1082 затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі (далі – Порядок). Відповідно до Порядку, інформація про публічні закупівлі – це дані, які формуються, розміщуються, оприлюднюються та обмін якими здійснюється в електронній системі закупівель відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон).
Згідно з пунктом 9 Порядку, датою та часом оприлюднення/розміщення інформації в ЕСЗ вважається момент внесення та заповнення її через автоматизоване робоче місце замовника....
Пункт 10 Порядку визначає, що оприлюдненням/розміщенням інформації вважається її наявність в електронній системі закупівель в інтерактивному режимі реального часу.
Враховуючи викладене, прошу надати роз’яснення:
1. Чи виконав замовник вимоги законодавства про публічні закупівлі (зокрема, пункту 46 Особливостей), якщо під час відхилення тендерної пропозиції вніс інформацію про відхилення (включно з підставами такого відхилення та посиланням на відповідні положення Особливостей і умови тендерної документації) шляхом заповнення електронних полів в ЕСЗ, але при цьому не завантажив додатково документ (рішення про відхилення тендерної пропозиції)?
2. Чи зобов’язаний замовник додатково оприлюднювати рішення про відхилення тендерної пропозиції учасника разом із внесенням відповідної інформації в електронні поля ЕСЗ?
3. Чи достатньо для оскарження рішення замовника внесеної інформації (шляхом заповнення електронних полів в ЕСЗ) та сформованого протоколу без оприлюднення окремого документа з рішенням про відхилення?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Пунктом 44 Особливостей визначено перелік підстав у разі яких замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель.
Відповідно до пункту 46 Особливостей інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні положення цих особливостей та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дати ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику процедури закупівлі/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель.
У разі коли учасник процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема технічній специфікації, та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніш як через чотири дні з дати надходження такого звернення через електронну систему закупівель, але до моменту оприлюднення договору про закупівлю в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону.
При цьому, виходячи зі змісту частини десятої статті 11 Закону, рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою.
Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку 11.06.2020 № 1082 (далі - Порядок), визначає, що інформація про публічні закупівлі - це інформація, яка формується, розміщується, оприлюднюється та обмін якою здійснюється в електронній системі закупівель відповідно до Закону.
Згідно з пунктами 9 і 10 Порядку датою та часом оприлюднення/розміщення інформації в електронній системі закупівель є дата та час унесення та заповнення її через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника/органу оскарження органів державного фінансового контролю, а оприлюдненням/розміщенням інформації вважається її наявність в електронній системі закупівель в інтерактивному режимі реального часу.
З огляду на викладене, в електронній системі закупівель оприлюднюється інформація про відхилення тендерної пропозиції. При цьому Закон та Особливості не містять обов"язку оприлюднення протоколу.
При цьому порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. Так, відповідно до абзацу третього пункту 59 Особливостей, скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом п’яти днів з дати, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю.
|