|
|
18.02.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, необхідна порада ,
Замовником оголошено відкриті торги на придбання товару. На торги зайшов один учасник, при перевірці виявлено факт того що учасник перебуває в стані банкрутства(санація). Як діяти УО відхилити відповідно того що підпадає під підстави п. 47 Особливостей? але учасник перебуває в стані банкрутства але ще не розпочата процедура ліквідації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 31/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/4f4cc910-d2ad-41b7-864c-7c97aba81630?lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з підпункту 8 пункту 47 Особливостей замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі визнаний в установленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура. Своєю чергою, Кодекс України з процедур банкрутства (далі - Кодекс) встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи. Відповідно до частини першої статті 1 Кодексу банкрутство - визнана господарським судом нездатність боржника, крім страховика або кредитної спілки, відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, а також віднесення страховика або кредитної спілки відповідно до рішення Національного банку України до категорії неплатоспроможних відповідно до Закону України "Про страхування" або Закону України "Про кредитні спілки". Санація - система заходів, передбачених цим Кодексом, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою відновлення платоспроможності боржника, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського стану боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів. Згідно з частиною першою статті 6 Кодексу щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута. При цьому, оскільки відповідно до Положення про Міністерство юстиції України (далі - Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 (зі змінами), Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства, з порушеного у запиті питання слід звертатися до Мін’юсту.
|
|
|
10.03.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
14 січня 2025 року Державне управління справами звернулося через інформаційний ресурс Уповноваженого органу – вебсайт https://me.gov.ua/ – із запитом у двох частинах (79/2025 та 80/2025) про надання консультації щодо застосування / незастосування 10-відсоткового обмеження щодо зміни ціни за одиницю товару, передбаченого частиною п’ятою статті 41 Закону, у разі внесення змін до договору про закупівлю, зокрема електричної енергії, укладеного після набрання чинності Особливостями (постанова Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2022 року № 1178), внаслідок зміни ціни товару на підставі підпунктів 2 або 7 пункту 19 Особливостей.
Водночас на вказаний запит Департаментом сфери публічних закупівель та конкурентної політики Міністерства економіки України надано відповідь з посиланням на узагальнююче роз’яснення Мінекономіки від 24 листопада 2020 року № 3304-04/69987-06, видане до набрання чинності Особливостями, а також дві інші консультації (36/2022 та 323/2024), які не узгоджуються між собою.
Так, однією з консультацій (запит 36/2022) передбачено, що зміна істотних умов договору про закупівлю, у тому числі відповідно до підпунктів 2 та 7 пункту 19 Особливостей, може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проєктом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей.
Проте згідно з іншою консультацією (запит 323/2024) внесення змін до умов договору можливе за умови, що кожне збільшення ціни за одиницю товару не перевищуватиме 10 відсотків один раз протягом 90 днів у разі коливання ціни такого товару на ринку.
Ураховуючи надання посилань на консультації, якими передбачено протилежні висновки (як щодо застосування, так і незастосування 10 % межі), лист Уповноваженого органу не містить відповіді на запит Державного управління справами по суті.
Звертаємо увагу, що порушене питання стосувалося внесення змін до договору про закупівлю (зміна ціни товару), зокрема електроенергії, укладеного саме після набрання чинності Особливостями.
З огляду на зазначене просимо з урахуванням норм, визначених Особливостями, дати відповідь на запитання: чи застосовується 10 % обмеження щодо зміни ціни за одиницю товару, передбачене частиною п’ятою статті 41 Закону, у разі внесення змін до договору про закупівлю, зокрема електричної енергії, укладеного після набрання чинності Особливостями, внаслідок зміни ціни товару на підставі підпунктів 2 або 7 пункту 19 Особливостей, якщо договором про закупівлю передбачено можливість внесення змін до нього з посиланням на підстави, визначені Особливостями?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
24.02.2025
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Скажіть дудь ласка чи має прово казначейство відмовити в реєстрації договору, мотивуючи це тим що неправильно підібраний ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника. Нами укладений Договір на закупівлю пензлів для малювання і вибраний класифікатор Кухонне приладдя,товари для дому та господарства і приладдя для закладів громадського харчування - за кодом CPV за ДК 021:2015 - 39220000-0 де присутній відповідний товар (39224210-3 Пензлі для фарбування). Казна каже що класифікатор невірний і має бути Знаряддя - за кодом CPV за ДК 021:2015 -44510000-8. Надайте будь ласка роз'яснення?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 “Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель”, що розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону, та є вичерпним. |
|
|
04.03.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Як визначати вартість товару у складі закупівлі робіт чи послуг. Чи сумувати одиниці товару при визначенні ступеню локалізації?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
11.03.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до пункту 1 статті 5 Рамкової угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility (далі - Рамкова угода) визначено необхідність дотримання правил щодо прийнятності осіб, суб’єктів і матеріалів для постачання при здійсненні публічних закупівель у рамках виконання заходів Плану України (далі - План) зазначено, що Участь у процедурах присудження договорів про закупівлі, грантів і премій стосовно діяльності, що фінансується згідно з інструментом Ukraine Facility з метою реалізації якісних і кількісних заходів Плану, відкрита для міжнародних і регіональних організацій, усіх фізичних осіб, які є громадянами, і юридичних осіб, що фактично зареєстровані у зазначених нижче країнах (далі - прийнятні країни);
a. Держави-члени Європейського Союзу, Україна, країни-партнери з регіону Західні Балкани, Грузія та Молдова, а також Договірні сторони Угоди про Європейський економічний простір;
b. країни, які надають Україні рівень підтримки, порівнянний з рівнем, що надається Союзом, з урахуванням розміру їхньої економіки і для яких Комісією встановлений взаємний доступ до зовнішньої допомоги в Україні..
Просимо надати виключний перелік прийнятних країн на поточну дату, або ресурс де можна перевіряти, у разі потреби, відповідну інформацію.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 28.02.2025 № 3323-04/19127-07 "Щодо закупівель з урахуванням положень Рамкової угоди згідно з інструментом Ukraine Facility", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F19127-07
|