|
|
26.02.2025
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
ТОВ «Тендерне агентство Радник» (код ЄДРПОУ 37716155, місцезнаходження: Україна, 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 71, офіс А, конт. тел. +380932076175), яке надає комплексні послуги у сфері закупівель, в особі директора Довгої Ганни Валентинівни звертається до вас з питанням (не)врахування ПДВ при оцінці тендерних пропозицій.
Законом України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості), не заборонено укладати договір про закупівлю з переможцем — неплатником ПДВ вартістю, що не перевищує очікувану вартість закупівлі з ПДВ.
Водночас наявні висновки моніторингів Державної аудиторської служби України (наприклад, моніторинг UA-M-2023-03-20-000041, оголошення UA-2023-02-23-009899-a, моніторинг UA-M-2024-06-21-000063, оголошення UA-2024-03-11-010486-a), під час яких аудитори прорахували очікувану вартість предмета закупівлі й визначили вартість без ПДВ, вартість ПДВ і вартість з ПДВ. При цьому було встановлено, що учасник-переможець, який не є платником ПДВ, запропонував цінову пропозицію без ПДВ, і, якщо додати до його ціни ПДВ, вартість його пропозиції перевищує очікувану вартість замовника з ПДВ. Замовник у роз’ясненнях навів висновки моніторингів з аналогічною ситуацією, але за наслідком яких порушень аудитори не встановили. Держаудитслужба не взяла до уваги роз’яснення замовника й зобов’язала розірвати договір.
ДП «Прозорро» у матеріалі «Оголошення закупівлі з ПДВ та без ПДВ» радить замовникам оголошувати свої закупівлі з очікуваною вартістю без урахування ПДВ, а план закупівлі оголошувати з урахуванням ПДВ та інших зборів і платежів. Водночас така позиція суперечить практиці ДАСУ, адже аудитори вважають порушенням, якщо очікувана вартість предмета закупівлі не відповідає річному плану. Наприклад, під час моніторингу UA-M-2020-12-16-000017, оголошення UA-2020-09-22-007643-b, аудитори встановлюють порушення та зазначають, що відповідно до частини 1 статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Проте всупереч зазначеному очікувана вартість предмета закупівлі за процедурою UA-2020-09-22-007643-b не відповідає річному плану закупівлі UA-P-2020-09-18-006215-a, на який є посилання в електронній системі закупівель.
У зв’язку з наведеним у замовників виникає чимало запитань, наведемо декілька прикладів.
№ 1. Замовник оголосив відкриті торги з особливостями на предмет закупівлі з ПДВ очікуваною вартістю 100 тис. грн. Жодних приміток щодо донарахування чи зменшення суми пропозиції учасника на суму ПДВ в тендерній документації немає. На торги прийшов один учасник, який запропонував ціну 99 999,00 грн, проте він неплатник ПДВ. Чи буде правомірно замовнику укласти договір про закупівлю за результатом цього тендеру на суму 99 999,00 грн без ПДВ?
№ 2. Проєктно-кошторисна документація на нове будівництво розроблена з урахуванням ПДВ. Сума становить 8,7 млн грн з ПДВ. На яку суму можна укласти договір з ФОП, який не є платником ПДВ: 8,7 млн грн без ПДВ чи 7,25 млн грн, яка вказана у зведеному кошторисному розрахунку без ПДВ?
1. Виходячи з практики органу оскарження, відсутності норм законодавства, які б регулювали встановлення очікуваної вартості з ПДВ або без ПДВ, просимо надати рекомендації щодо дій замовника в наведених ситуаціях.
2. Просимо також надати розʼяснення щодо того:
як оголошувати закупівлю: з ПДВ чи без ПДВ;
як у річному плані замовник має зазначити вартість: з ПДВ чи без ПДВ;
як оцінювати учасників — неплатників ПДВ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання щодо включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів та, виходячи з цього, планування закупівель міститься в запитах № 810/2021, № 377/2023 , а також листах від 10.09.2020 №3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd2e8eee-3c53-406e-b058-bc921c6a2795&lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/InfoRez/Details/d25b7524-b646-4fd0-8154-f9565d1b1eba?lang=uk-UAhttps://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83&fNum=54160https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 Водночас з питань щодо уніфікації підходів та висновків моніторингів аудиторів за аналогічними ситуаціями слід звертатись до Держаудитслужби, оскільки відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторинг закупівель. При цьому з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. Наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Водночас Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель у межах повноважень, визначених статтею 9 Закону. Міністерством ведеться постійна робота з удосконалення законодавства сфери публічних закупівель, а також здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення роботи електронної системи закупівель. З метою удосконалення нормативної бази для забезпечення єдиного підходу до оцінки тендерних пропозицій/пропозицій учасників процедури закупівлі/постачальників в електронному каталозі (резидентів та нерезидентів) Мінекономіки наразі розроблено проект змін до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822, та до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178. Крім цього, зазначаємо, що 17.09.2024 Верховна Рада України підтримала у першому читанні урядовий законопроєкт № 11520 щодо прийняття нового Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - законопроєкт № 11520), доступний за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/44788, який розроблений з метою забезпечення проведення ефективних публічних закупівель в прозорий та конкурентний спосіб, а також на виконання міжнародно-правових зобов’язань України в сфері публічних закупівель. Так, законопроєктом 11520 передбачено, зокрема, що очікувана вартість предмета закупівлі - розрахункова вартість предмета закупівлі, яка розраховується замовником/замовником конкурсу проектів з урахуванням всіх складових витрат для придбання товару (товарів), робіт чи послуги (послуг), що розраховується без урахування податку на додану вартість, відповідно до методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, що затверджується замовником/замовником конкурсу проектів. Очікувана вартість предмета закупівлі визначається замовником самостійно та повинна бути актуальною на момент оголошення закупівлі. Очікувана вартість предмета закупівлі повинна включати всі можливі витрати, які можуть бути включені до ціни договору про закупівлю та будуть понесені виконавцем такого договору про закупівлю під час його виконання (в тому числі винагороди, виплати, комісії у випадку їх встановлення). Разом з тим, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
14.02.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Запит у двох частинах (2 з 2)
Пунктом 19 Особливостей передбачено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім таких випадків:
погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю в разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення (підпункт 2 пункту 19 Особливостей);
зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (підпункт 7 пункту 19 Особливостей).
Крім того, Міністерством економіки України як Уповноваженим органом з питань публічних закупівель розроблено Методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, які затверджені наказом Міністерства економіки України від 07 травня 2024 року № 11712 (далі – Методичні рекомендації).
Пунктом 5 розділу ІХ Методичних рекомендацій передбачено, що істотні умови договору, укладеного відповідно до Особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у пункті 19 Особливостей. Перелік випадків, коли можуть змінюватись істотні умови договору, та порядок зміни умов договору визначаються замовником самостійно з дотриманням законодавства, зокрема пункту 19 Особливостей.
При цьому як Методичні рекомендації, так і наведені в Особливостях підстави щодо можливості зміни істотних умов договору про закупівлю не містять 10 % обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару. Звичайно, що вказані зміни мають бути в будь-якому разі обґрунтованими, відповідно розмір «зміни ціни» за товар у договорі має співвідноситися та відповідати розміру зміни (коливання) ціни такого товару на ринку і підтверджуватися документально.
Ураховуючи зазначене, просимо Міністерство економіки України як Уповноважений орган з питань публічних закупівель, надати відповідь на таке запитання:
чи застосовується 10 % обмеження щодо зміни ціни за одиницю товару, передбачене частиною п’ятою статті 41 Закону, у разі внесення змін до договору про закупівлю, зокрема електричної енергії, укладеного після набрання чинності Особливостями, внаслідок зміни ціни товару на підставі підпунктів 2 або 7 пункту 19 Особливостей, якщо договором про закупівлю передбачено можливість внесення змін до нього з посиланням на підстави, визначені Особливостями?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та у запитах № 36/2022, № 323/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=35c41d5f-2d24-470f-a4ee-74ed2c199290&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=797025c1-9931-441f-b989-b3575b8ad166&lang=uk-UA
|
|
|
07.02.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Статтею 30 ЗУ "Про оборонні закупівлі" встановлено, що у разі якщо придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони під час дії правового режиму воєнного стану здійснюється за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, рівень прибутку у складі ціни державного контракту (договору) не може перевищувати рівень прибутку (граничний рівень прибутку), встановлений Кабінетом Міністрів України на момент укладення відповідного державного контракту (договору). Яким документом на даний момент встановлено граничний рівень прибутку? У випадку невстановлення Кабінетом Міністрів даного значення, яким чином має формуватись ціна державного договору і чи є обмеження на прибуток?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Відповідь на схоже питання опубліковано за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details/b2bbc494-1e30-444f-a880-559d598bda71?lang=uk-UA на запит № 188/2024 від ТОВ "Юкреініан Дефенс Технолоджі".
Одночасно зазначаємо, що надана відповідь Мінекономіки не встановлює норм права та носить виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
|
07.03.2025
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до частини 6 пункту 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку з зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування.
У зв’язку із застосуванням даної норми Особливостей на практиці виникає необхідність в отриманні роз’яснень з даного питання.
Зокрема, якщо змоделювати ситуацію, що були проведені відкриті торги з особливостями та визначено переможця учасника торгів (платника єдиного податку) відповідно до його тендерної пропозиції із поданою ним ціною тендерної пропозиції без ПДВ, але після підписання договору про закупівлю та виконання (надання послуг) відповідно до Договору про закупівлю, в частковому обсязі, у зв'язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» № 3219-IX від 30.06.2023р. учасник-переможець торгів змінив систему оподаткування та став платником податку на додану вартість (платником ПДВ).
Отже, зміна системи оподаткування призводить до зміни податкового навантаження та замовник та його контрагент (учасник- переможець) мають всі підстави для внесення змін до договору про закупівлю на підставі підпункту 6 пункту 19 Особливостей. При цьому обсяги наданих послуг які надані до моменту переходу Учасника-переможця на іншу систему оподаткування, не враховуються при перерахунку ціни за Договором про закупівлю? Чи може нараховуватись відсоток ПДВ на обсяг послуг, які будуть надані за Договором про закупівлю? З урахуванням Податку на додану вартість 20% - загальна сума Договору про закупівлю може бути збільшена, або замовник та учасник- переможець мають узгодити зменшення обсягу закупівлі?
Наявні відповіді на звернення в розділі «Консультації з питань публічних закупівель» на сайті Міністерства економіки України, на думку запитувача є застарілими, оскільки наявні відповіді опубліковані до 2023 року, включно. Законодавство в умовах «воєнного стану» є досить мінливим та сприятливим до постійних змін, зокрема за минулий 2024 календарний рік, Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 зазнала оновлення редакції дев’ять разів, та десята редакція від 19.09.2024р. чинна станом на березень 2025 року. Враховуючи вищезазначене, просимо роз’яснити:
1. Чи має право Виконавець (учасник - переможець) за договором про закупівлю звертатися до Замовника з пропозицією про зміну ціни договору в бік збільшення у зв’язку зі зміною системи оподаткування Виконавця (учасник - переможець), тобто, збільшення суми Договору про закупівлю з урахуванням ПДВ (20%)?
2. Чи може зазначена зміна податкового статусу Виконавця (учасник - переможець) розглядатися як обґрунтована підстава для коригування ціни договору відповідно до чинного законодавства України та положень Постанови?
3. Чи буде відмова Замовника у збільшенні ціни договору на підставі підпункту 6 пункту 19 Особливостей, правомірною у випадку переходу Виконавця зі статусу платника єдиного податку ІІІ групи за ставкою 5% до статусу платника податку на додану вартість зі ставкою 20%?
4. Чи враховуються обсяги наданих послуг які надані до моменту переходу Виконавця (учасника-переможця) на іншу систему оподаткування, при перерахунку ціни за Договором про закупівлю?
5. Чи може бути збільшена вартість Договору про закупівлю (у зв’язку з урахуванням ПДВ 20% ), або замовник та Виконавець (учасник- переможець) мають узгодити зменшення обсягу закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
21.02.2025
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наше підприємство брало участь у закупівлі UA-2024-08-19-009274-a «Капітальний ремонт санвузлів закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №6 "Світлячок" - центру розвитку дитини на вулиці Володимирській, 85-А в місті Ковелі Волинської області код ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація», Відкриті торги з особливостями (один учасник). 16.09.2024 року уклали договір підряду №566 з Замовником (Управління освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради) на суму 1590158,46грн, в т.ч. ПДВ 265026,41грн. У 2024 році ми були платниками ПДВ за ставкою 20%. З 01.01.2025 наше підприємство є платниками ЄП за ставкою 5%. Так як роботи не розпочинались (на сьогоднішній день Замовник не отримав дозвіл на початок робіт), хочемо укласти дод.угоду та перерахувати Договірну ціну. Розрахунки робимо у ПК АВК-5: ставимо оподаткування 5% і нараховуємо 20% на матеріали, так як вони закуповуються з ПДВ (постачальники є платниками ПДВ). У договірній ціні на 1590158,46 грн матеріали враховані за мінусом 20%. Замовник, керуючись законом про закупівлі просто відмінусовує ПДВ 20%, яке відображене на сторінці Закупівлі у вкладенні «Договір» 265026,41грн. Просимо роз’яснити порядок обрахунку договірної ціни (як врахувати повну вартість закуплених матеріалів з ПДВ 20%).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 2/2025, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/7026bfe9-9c36-4460-9394-86f068b7daaa?lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. При цьому згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зокрема зміни ціни в договорі про закупівлю у зв’язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв’язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування. Водночас зазначаємо, що оскільки згідно Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р.№ 1400 (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, пропонується додатково звернутися до Мінінфраструктури. У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. |