|
30.01.2025
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Під час воєнного часу замовник здійснює закупівлю робіт відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 зі змінами (далі – Особливості).
Зважаючи на специфіку закупівлі робіт, за результатом торгів (тендеру) має укладатися договір підряду відповідно «Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», затверджених ПКМУ від 01.08.2005 р. № 668 зі змінами (далі - ПКМУ 668), враховуючи п. 7 цієї Постанови: «7. Умови договору підряду, що укладається за результатами проведених торгів (тендеру), повинні відповідати тендерній документації замовника та акцептованій тендерній пропозиції підрядника.
Закупівля робіт за рахунок бюджетних коштів здійснюється в порядку та на умовах, визначених законодавством. Договір підряду, що укладається відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, повинен відповідати вимогам, наведеним у статті 41 цього Закону.»
Водночас, згідно з абзацом 6 пункту 28 ПКМУ 668 передбачено, що замовник має право вносити зміни у проектну та кошторисну документацію до початку робіт або під час їх виконання за умови, що вартість додаткових робіт, викликаних такими змінами, не перевищує 10 відсотків договірної ціни і не впливає на характер робіт, визначених у договорі підряду.
Яким чином Замовник може застосувати наведену норму ПКМУ 668, враховуючи обмеження щодо внесення змін до істотних умов договору за пунктом 19 Особливостей, при цьому, відповідно до пункту 19 Особливостей жодна підстава не передбачає внесення таких змін, а саме: зміни у проектну та кошторисну документацію до початку робіт або під час їх виконання за умови, що вартість додаткових робіт, викликаних такими змінами, не перевищує 10 відсотків договірної ціни і не впливає на характер робіт, визначених у договорі підряду.
Чи має право замовник при виконанні договору, за умови виникнення підстави відповідно до абзацу 6 пункту 28 ПКМУ 668, внести відповідні зміни в договір підряду, укладений за результатом торгів (тендеру)?
Чи може бути розцінене застосовування такої спеціальної норми ПКМУ 668 як внесення змін до істотних умов договору про закупівлю, не передбачених пунктом 19 Особливостей, та відповідно порушенням згідно з статтею 164-14 КУПАП - внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом. Виходячи з того, що норма статті 22 Закону є обов'язковою, а отже тендерна документація повинна містити проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов, що визначені в підпунктах 1-9 пункту 19 Особливостей. Таким чином, замовник в проекті договору про закупівлю повинен зазначати, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-9 пункту 19 Особливостей. При цьому зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей. Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Тому, з питань щодо постанови Кабінету Міністрів України від від 1 серпня 2005 р. № 668 “Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві ”, зокрема, які стосуються внесення зміни у проектну та кошторисну документацію до початку робіт або під час їх виконання за умови, що вартість додаткових робіт, викликаних такими змінами, не перевищує 10 відсотків договірної ціни і не впливає на характер робіт, визначених у договорі підряду, слід звертатися до Мінінфраструктури.
|
|
08.01.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією.
АТ «Укрзалізниця» при здійсненні закупівель в тендерній документації може вимагати від переможця процедури закупівлі внесення ним забезпечення виконання договору у вигляді гарантії, виданої фінансовою установою.
Просимо надати роз’яснення щодо внесення змін до такої гарантії у випадках продовження строку дії договору відповідно до пункту 4 частини п’ятої або частини шостої статі 41 Закону, а саме:
1. Чи має право замовник вимагати від контрагента подовжити строк дії гарантії пропорційно продовженню строку дії договору у випадку укладення додаткової угоди відповідно до пункту 4 частини п’ятої статті 41 Закону?
2. Чи має право замовник вимагати від контрагента збільшення суми гарантії пропорційно збільшенню суми договору у випадку укладення додаткової угоди відповідно до частини шостої статті 41 Закону?
3. Чи має право замовник вимагати від контрагента нову гарантію виключно на суму пропорційну сумі додаткової угоди, укладеної відповідно до частини шостої статті 41 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 275/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/7414ff35-f28f-40c9-bfcf-0de9d3c66fab?lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону. Згідно з положеннями пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 Особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та Особливостей. Водночас пунктом 19 Особливостей визначенй вчерпний перелік випадків згідно з якими істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) Особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі. Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей.
|
|
03.02.2025
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
На балансі підприємства є діюча кав'ярня, у відвідувачів якої є високі вимоги до смаку та якості кави. Як підказує досвід, якісний підбір кави, яка відповідає такім вимогам, можливо при проведені дегустаційних заходів. Що в свою чергу проблематично, при проведенні відбору постачальників шляхом проведення публічної закупівлі, коли вже зафіксована ціна переможця.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. У разі якщо замовником передбачено придбання товарів, робіт і послуг та укладення договору про закупівлю, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням Особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Отже, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону. Крім цього, будь - які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому. Водночас інші правовідносини не є предметом регулювання цього Закону. Крім того, згідно Закону для планування закупівель та підготовки до проведення закупівель замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб’єктів господарювання. Такі рекомендації та інформація можуть використовуватися замовником під час підготовки до проведення закупівлі, якщо вони не призводять до порушення статті 5 цього Закону. Консультації з ринком можуть проводитися через електронну систему закупівель шляхом надсилання запитань замовником та отримання відповідей від суб’єктів господарювання або шляхом організації відкритих зустрічей з потенційними учасниками. Проведення попередніх ринкових консультацій замовником не вважається участю суб’єктів господарювання у підготовці вимог до тендерної документації.
|
|
21.01.2025
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником було оголошено запит ціни пропозиції щодо предмету закупівлі «Зарядні станції». За результатами закупівлі було укладено договір з ФОП, на суму 1,8 млн грн. Товар було отримано в повному обсязі. Згідно пункту Договору зазначено «5.2. Право власності на поставлену партію Товарів переходить від Постачальника до Замовника з моменту фактичної передачі Товару закладам Замовника за належним чином оформленими видатковими накладними». Відповідні накладні були підписані належним чином.
За даним Договором органом ДКСУ було перераховано кошти на розрахунковий рахунок Постачальника за банківськими реквізитами вказаними в Договорі одним платежем. Однак платіж був повернутий з таким приписом «відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 15 Закону України № 361-IX від 06.12.2019 року». Цей платіж було повторно ще раз надіслано, але знов повернувся з тим же текстом «відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 15 Закону України № 361-IX від 06.12.2019 року». Оплата здійснювалась в кінці грудня 2024 року, повторний платіж надсилався вже 1 січня 2025 року.
Згідно п.12 ч.1 ст.10 Закону України «Про публічні закупівлі» – звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання.
На даний момент у Замовника склалася така ситуація: товар поставлений у повному обсязі, але зі сторони Постачальника отримати кошти не має можливості (не виходить на звʼязок навіть), а Замовнику необхідно прозвітувати протягом 20 робочих днів з дня завершення терміну дії договору (договір діяв до 31.12.2024 року). На майданчику https://my.zakupivli.pro/ прозвітувати і поставити оплату 0,00 грн не має технічної можливості, електронна система може пропустити оплату 0,00 грн тільки при розірванні договору. Підстав для розірвання у Замовника не має.
У Замовника виникає питання – Як прозвітувати Замовнику в електронній системі закупівель за даним Договором?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо оприлюднення та звітування в ЕСЗ інформації про закупівлі), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 4 Особливостей у разі виконання сторонами договору про закупівлю, укладеного відповідно до пункту 10 цих особливостей, або закінчення строку дії такого договору про закупівлю за умови його виконання сторонами, або його розірвання замовник обов’язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю у строки, визначені пунктом 12 частини першої статті 10 Закону. При цьому перелік інформації, яку обов’язково повинен містити звіт про виконання договору про закупівлю, визначено частиною першою статті 42 Закону. У звіті про виконання договору про закупівлю, укладеного з використанням електронного каталогу, замість інформації, визначеної пунктом 1 частини першої статті 42 Закону, зазначається унікальний номер закупівлі, здійсненої з використанням електронного каталогу, присвоєний електронною системою закупівель. Відповідно до пункту 12 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом, інформацію про закупівлю, а саме: звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання.Отже, замовник самостійно визначає, з настанням якої підстави оприлюднювати звіт про виконання договору.
|
|
17.12.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Існує проєк.
За умовами цього проєкту "Організація 1" має своє зобов'язання щодо проведення капітального ремонту по об'єкту (в об'єкт входить всі поверхи будівлі разом з підвальним приміщенням).
Разом з тим за умовами цього проєкту "Організація 2" має свої зобоаязання по цьому ж об'єкту, але вони конкретно поширюються лише на ремонт підвального приміщення. Проєктно кошторисна документація одна на весь об'єкт і знаходиться в "Організації 1". Також "Організаці 1" отримала дозвіл на виконання будівельних робіт на весь об'єкт відповідно до ПКД.
Питання:
1. Чи може "Організація 2" провести процедуру закупівлі на здійснення капітального ремонту підвального приміщення? Якщо так то яким чином?
2. Як "Організація 2" може отримати дозвіл на виконання будівельних робіт конкретно на підвальне приміщення?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах №№ 656/2023 , 204/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b947a583-ce0a-4ad8-98c7-6d7f140b5020&lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afeff1e3-c5ab-4c60-8a30-3d5114f3c533&lang=uk-UAВодночас зазначаємо, що оскільки згідно Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р.№ 1400 (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, пропонується додатково звернутися до Мінінфраструктури.
|