|
03.02.2025
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Уповноваженою особою в січні місяці 2024 було проведено відкриті торги з особливостями відповідно до яких було укладено договрі про закупівлі. В квітні місяці 2024 року уповноважена особа звільняється, на її місце призначається нова уповноважена особа. Станом на 03.02.2025 звіт про виконання договору на не опублікований. Відповідно до законодавства звіт про виконання договору про закупівлю має бути оприлюднений в Прозорро протягом 20 р. д. з дня настання однієї з підстав, таких як виконання договору, закінчення строку дії договору за умови його виконання, розірвання договору. Питання хто несе відповідальність за дане порушення, звільнена чи новопризначена уповноважена особа?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 492/2024,розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/0f143cda-1016-4ea7-8678-662cb5076db0?lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Питання адміністративних стягнень щодо порушення законодавства про закупівлі належать до компетенції Держаудитслужби, яка відповідно до покладених на неї завдань згідно з частиною четвертою статті 7 Закону та Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторинг закупівель. Тому з питань щодо визначення порушень та відповідальності за порушення вимог, установлених Законом слід звертатися до Держаудитслужби. Одночасно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
30.01.2025
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) визначено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 37 Розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
19.10.2022 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі – Особливості), яка регламентує питання здійснення публічних закупівель (далі – закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом.
Так, підпунктом 7 пункту 19 Особливостей передбачено внесення змін у разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Разом з тим, існує судова практика, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.
Враховуючи вищенаведене, Державне підприємство України «Міжнародний дитячий центр «Артек», як замовник в розумінні Закону, вносить зміни до істотної умови договору – ціни, з урахуванням щомісячної зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, відповідно до підпункту 7 пункту 19 Особливостей.
У зв’язку з цим, звертаємося до Міністерства економіки України з проханням надати роз’яснення з наступного питання:
1) чи правомірне є збільшення ціни електричної енергії більше ніж на 10 % від початкової ціни, відповідно до підпункту 7 пункту 19 Особливостей, при цьому що порядок зміни ціни у договорі передбачено?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
21.01.2025
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником було оголошено запит ціни пропозиції щодо предмету закупівлі «Зарядні станції». За результатами закупівлі було укладено договір з ФОП, на суму 1,8 млн грн. Товар було отримано в повному обсязі. Згідно пункту Договору зазначено «5.2. Право власності на поставлену партію Товарів переходить від Постачальника до Замовника з моменту фактичної передачі Товару закладам Замовника за належним чином оформленими видатковими накладними». Відповідні накладні були підписані належним чином.
За даним Договором органом ДКСУ було перераховано кошти на розрахунковий рахунок Постачальника за банківськими реквізитами вказаними в Договорі одним платежем. Однак платіж був повернутий з таким приписом «відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 15 Закону України № 361-IX від 06.12.2019 року». Цей платіж було повторно ще раз надіслано, але знов повернувся з тим же текстом «відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 15 Закону України № 361-IX від 06.12.2019 року». Оплата здійснювалась в кінці грудня 2024 року, повторний платіж надсилався вже 1 січня 2025 року.
Згідно п.12 ч.1 ст.10 Закону України «Про публічні закупівлі» – звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання.
На даний момент у Замовника склалася така ситуація: товар поставлений у повному обсязі, але зі сторони Постачальника отримати кошти не має можливості (не виходить на звʼязок навіть), а Замовнику необхідно прозвітувати протягом 20 робочих днів з дня завершення терміну дії договору (договір діяв до 31.12.2024 року). На майданчику https://my.zakupivli.pro/ прозвітувати і поставити оплату 0,00 грн не має технічної можливості, електронна система може пропустити оплату 0,00 грн тільки при розірванні договору. Підстав для розірвання у Замовника не має.
У Замовника виникає питання – Як прозвітувати Замовнику в електронній системі закупівель за даним Договором?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо оприлюднення та звітування в ЕСЗ інформації про закупівлі), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 4 Особливостей у разі виконання сторонами договору про закупівлю, укладеного відповідно до пункту 10 цих особливостей, або закінчення строку дії такого договору про закупівлю за умови його виконання сторонами, або його розірвання замовник обов’язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю у строки, визначені пунктом 12 частини першої статті 10 Закону. При цьому перелік інформації, яку обов’язково повинен містити звіт про виконання договору про закупівлю, визначено частиною першою статті 42 Закону. У звіті про виконання договору про закупівлю, укладеного з використанням електронного каталогу, замість інформації, визначеної пунктом 1 частини першої статті 42 Закону, зазначається унікальний номер закупівлі, здійсненої з використанням електронного каталогу, присвоєний електронною системою закупівель. Відповідно до пункту 12 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом, інформацію про закупівлю, а саме: звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання.Отже, замовник самостійно визначає, з настанням якої підстави оприлюднювати звіт про виконання договору.
|
|
03.02.2025
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Щодо закупівлі : Коригування проектно-кошторисної документації по об`єкту: "Реконструкція адміністративної будівлі під клініку стерилізації собак по вул. Березинській, 60 м.Дніпро " комунальним підприємством що здійснює діяльність відповідно до п.3, ч.1, ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі» №922-VIII .
Комунальне підприємство «Зооконтроль» Дніпровської міської ради належить до підприємств , які забезпечують потреби держави або територіальної громади .
В 2017 році нашим підприємством укладено прямий договір на розробку проектно-кошторисної документації за предметом закупівлі: ” Розробка проектно-кошторисної документації по об'єкту «Реконструкція адміністративної будівлі під клініку зі стерилізації собак за адресою: вул. Березинська, 60 на суму 299000.00 грн. за кодом
ДК 021:2015: 71220000-6 Послуги з архітектурного проектування.
Станом на сьогодняшній день роботи з реконструкції будівлі не виконані в повному обсязі згідно проектно-кошторисної документації.
На данний момент виникла потреба в коригуванні вищезазначеної проектно-кошторисної документації.
У Замовника виникло три питання:
1.Коригування проектно-кошторисної документації” за видом закупівлі це- послуга чи робота?
Відповідно який код ДК 021:2015 треба застосовувати при закупівлі?
3. Проектно-кошторисна документація є інтелектуальною власністю його розробника (зокрема, в частині немайнових прав)?
Чи обов`язково коригування проектно-кошторисної документації повинен виконувати автор проекту або це можe буде інший Виконавець?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" та в запитах №16/2024, № 687/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 https://me.gov.ua/InfoRez/Details/f87d5e07-1de8-442d-be40-788b3c83a3ad?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/4c02efba-56fd-46d1-9084-0872dcda3490?lang=uk-UA
|
|
03.02.2025
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
На балансі підприємства є діюча кав'ярня, у відвідувачів якої є високі вимоги до смаку та якості кави. Як підказує досвід, якісний підбір кави, яка відповідає такім вимогам, можливо при проведені дегустаційних заходів. Що в свою чергу проблематично, при проведенні відбору постачальників шляхом проведення публічної закупівлі, коли вже зафіксована ціна переможця.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. У разі якщо замовником передбачено придбання товарів, робіт і послуг та укладення договору про закупівлю, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням Особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Отже, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону. Крім цього, будь - які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому. Водночас інші правовідносини не є предметом регулювання цього Закону. Крім того, згідно Закону для планування закупівель та підготовки до проведення закупівель замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб’єктів господарювання. Такі рекомендації та інформація можуть використовуватися замовником під час підготовки до проведення закупівлі, якщо вони не призводять до порушення статті 5 цього Закону. Консультації з ринком можуть проводитися через електронну систему закупівель шляхом надсилання запитань замовником та отримання відповідей від суб’єктів господарювання або шляхом організації відкритих зустрічей з потенційними учасниками. Проведення попередніх ринкових консультацій замовником не вважається участю суб’єктів господарювання у підготовці вимог до тендерної документації.
|