|
|
05.10.2016
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи може бути строк дії договору за результатами процедури закупівлі (кошти підприємства) бути більший ніж один рік?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, відповідальним за складання та затвердження якого згідно з частиною третьою статті 11 Закону є тендерний комітет або уповноважена особа (особи).
Поряд з цим при плануванні закупівель замовник повинен дотримуватись норми частини сьомої статті 2 Закону.
Відповідно до статті 78 Господарського кодексу України, зокрема особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом.
Так, відповідно до статті 75 Господарського кодексу України, зокрема основним плановим документом державного комерційного підприємства є фінансовий план, відповідно до якого підприємство отримує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року відповідно до установчих документів.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору (стаття 631 Цивільного кодексу України).
Таким чином, у разі укладення договору про закупівлю, відповідно до умов якого передбачається оплата не за рахунок бюджетних коштів, норми Бюджетного кодексу України, зокрема щодо обмеження у часі строку дії такого договору (строку виконання замовником зобов’язань за таким договором), не розповсюджуються. Разом з цим укладання такого договору здійснюється відповідно до умов пропозиції учасника-переможця процедури закупівлі з урахуванням фінансового плану підприємства.
|
|
|
18.10.2016
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
10.08.2016 року було подано оголошення на закупівлю с-г техніки(6 лотів) - закупівля не відбулась по всім лотам, в звязку з недостатньою кількістю учасників. 15.09.2016 було повторно подано оголошення на закупівлю с-г техніки(6 лотів).В результаті по одному з лотів було подано тендерні пропозиції двох учасників, по решті лотів - торги відмінені в звязку з недостатньою кількістю учасників.
Чи має право Замовник проводити переговорну процедуру закупівлі по лотах, які були двічі відмінені по причині подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Пунктом 28 частини першої статті 1 визначено, що тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).
При цьому замовник відміняє торги в разі подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій (абзац пятий частини першої статті 31 Закону).
Таким чином, пунктом 4 частини другої статті 35 Закону не передбачено випадку застосування переговорної процедури у разі якщо торги відмінено частково (за лотом).
|
|
|
11.10.2016
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Головним територіальним управлінням юстиції у Хмельницькій області за результатами переговорної процедури закупівлі укладено в квітні п.р. договір з державним підприємством НАІС на закупівлю послуг щодо обробляння даних, розміщування інформації на веб-вузлах, щодо програмного застосування та інші послуги щодо забезпечення інформаційно-технологічною інфраструктурою, код Державного класифікатора продукції та послуг – 63.11.1 (ДК 021:2015 – 72315). Договором передбачено, що за кожну послугу внесення до державного реєстру даних нами сплачується 12 грн. 72 коп. В договорі прописано, що цей тариф встановлено наказом Міністерства юстиції України.
23.09.2016 Міністерством юстиції України видано наказ № 2779/5 про збільшення ціни за кожне внесення даних до Реєстру до 36,00 грн.
Договором передбачено внесення 23584 рази даних до Реєстру, за 9 місяців внесено 19029 разів даних, залишок складає 4555 разів.
Чи можна розглядати наказ Міністерства юстиції України, яким встановлено ціну за кожне внесення до державного реєстру інформації, таким, що встановлює регульований тариф в розумінні Закону Про здійснення державних закупівель?
Які можуть бути подальші дії тендерного комітету:
1. Внести зміни в договір, збільшивши його ціну, не змінюючи кількість послуг, пропорційно до залишку кількості послуг, відповідно до вимог п. 7 ч. 5 ст. 40 Закону № 1197-VII(зміна ціни договору у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, посилаючись на п. 7 Перехідних положень нового Закону № 922-VIII?
2. розірвати договір та розпочати нову закупівлю?
3. внести зміни до пункту, де прописана ціна за одну послугу, зменшивши кількість послуг, не збільшуючи ціну договору та дочекатися виконання цього договору та виплату усієї грошової суми по ньому і лише потім провести нову закупівлю?
І останнє: проводити закупівлю відповідно до процедури, визначеної Законом Про публічні закупівлі, або укласти прямий договір на допорогову суму, оскільки кошти на оплату цих послуг будуть додатковими і це вже буде новий предмет закупівлі?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про здійснення державних закупівель”, встановлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 07.04.2015 № 3302-05/11398-07 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю (відповідно до Закону України “Про здійснення державних закупівель”)” за посиланнями (http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel та http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel&pageNumber=1).
Отже, відповідно до пункту 7 частини п’ятої статті 40 Закону України “Про здійснення державних закупівель” (із змінами, внесеними згідно із Законом № 679-VIII від 15.09.2015) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі, крім випадків зокрема зміни біржових котирувань, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю.
У свою чергу, основні засади цінової політики і відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення регулює Закон України “Про ціни і ціноутворення”. Умови запровадження державних регульованих цін визначені статтею 12 Закону України “Про ціни і ціноутворення”.
Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю у випадках, встановлених пунктом 7 частини п’ятої статті 40 Закону України “Про здійснення державних закупівель”, може здійснюватись зокрема у разі застосування в договорі про закупівлю регульованих цін (тарифів).
У зв’язку з тим, що зміни у вищезазначеному випадку можуть відбуватися як в бік збільшення, так і в бік зменшення, ціна договору про закупівлю може змінюватися в залежності від таких змін без зміни обсягу закупівлі. Разом з тим внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
|
|
|
02.11.2016
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Просимо надати роз'яснення стосовно наступного питання.
01.10.2015 набув чинності Закон України «Про ринок природного газу», згідно із статтею 12 якого, постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем.
Згідно з роз’ясненням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 01.12.2015 №3302-05/40083-06 «Щодо закупівлі природного газу та послуг з розподілу природного газу» закупівля природного газу у ліцензованих постачальників природного газу здійснюється замовниками шляхом проведення конкурсних торгів.
Закладами освіти обласного підпорядкування у відповідності до Закону України «Про здійснення державних закупівель» (далі – Закон про закупівлі) (діяв для всіх замовників до 01.08.2016 року) наприкінці 2015 року були проведені відкриті торги на закупівлю природного газу на 2016 рік. З переможцями процедур закупівель, у відповідності до запропонованих на торги цін, були укладені договори з терміном дії до 31.12.2016.
Однак, у зв’язку з тим, що тарифи на постачання природного газу не підлягають державному регулюванню, бюджетні установи почали отримувати від постачальників листи з попередженнями про збільшення ціни на газ.
Зміна істотних умов договору про закупівлю можлива лише у випадках, передбачених Законом про закупівлі. Так, пунктом 2 частини п’ятої статті 40 Закону про закупівлі передбачена можливість зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
У роз’ясненні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.04.2015 №3302-05/11398-07 «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» зазначено, що у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару.
При цьому збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків за умови заборони збільшення загальної суми, визначеної в договорі, може бути досягнуто лише зменшенням обсягу закупівлі (натуральних показників).
У разі, якщо сума за невикористанні натуральні показники на 2016 рік буде перевищувати 200 тис. грн. (майже у всіх закладах освіти області для місячного забезпечення природним газом необхідно більш ніж 200 тис. грн.), на цей обсяг необхідно знову проводити відкриті торги. У зв’язку з тим, що проведення процедури відкритих торгів триває близько 1,5 місяців, замовники не встигнуть укласти договори на забезпечення потреби у природному газі на грудень 2016 року.
Крім того неконтрольований зріст ціни на природний газ (подекуди збільшення ціни становить близько 30-40 відсотків) призводить до незапланованого перевитрачання бюджетних коштів, яке неприпустимо умовах жорсткої економії.
Яким чином діяти бюджетним установам для запобігання зриву безперебійного газопостачання наприкінці 2016 року.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Тому, у разі необхідності здійснення придбання, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, закупівля здійснюється замовником шляхом застосування однієї з процедур, встановлених статтею 12 Закону.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel, розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” (відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”) та від 07.04.2015 № 3302-05/11398-07 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” (відповідно до Закону України “Про здійснення державних закупівель”).
Крім того, звертаємо увагу, що договір є обов’язковим для виконання сторонами (частина перша статті 629 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).
Водночас відповідно до статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору.
При цьому, відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Поряд з цим, статтею 26 Закону передбачено можливість встановлення у договорі вимоги щодо забезпечення виконання договору про закупівлю.
Так, Законом встановлено, що замовник має право вимагати від учасника-переможця внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією. Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 цього Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п’яти банківських днів з дня настання зазначених обставин. Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 5 відсотків вартості договору.
|
|
|
05.10.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальне виробниче підприємство „Кременчуцьке міське управління капітального будівництва”, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), звертається з проханням надати методологічну допомогу та відповідь на наступне питання.
Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 3302-06/24782-06 від 05.08.2016, щодо здійснення закупівлі робіт — Замовник може встановити вимогу щодо надання учасниками у складі своєї тендерної пропозиції переліку та обсягів робіт відповідно до технічної специфікації, встановленої у тендерній документації, без зазначення вартості окремих складових робіт.
За результатами аукціону ціна тендерної пропозиції учасника може зменшуватись, а остаточна договірна ціна погоджується сторонами під час укладання договору про закупівлю робіт.
Згідно ч. 7 ст. 28 Закону: “Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у ч. 1 статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.
Чи має право замовник відхилити тендерну пропозицію учасника, якщо останній вніс до розрахунку договірної ціни завідомо недостовірну інформацію в частині вартості матеріальних ресурсів. Зокрема, ціни на матеріальні ресурси необгрунтовано занижені, або завищені, та не відповідають середньорегіональному рівню цін, що склався на момент проведення закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Поряд з цим лист Мінекономрозвитку від 05.08.2016 № 3302-06/24782-06 містить інформацію щодо можливості зазначення вимоги стосовно надання учасниками у складі тендерних пропозицій переліку та обсягів робіт відповідно до технічної специфікації, встановленої у тендерній документації, без зазначення вартості окремих складових робіт, у зв”язку із можливістю зниження ціни під час аукціону.
Разом з тим виходячи з норм Закону, тендерна пропозиція подається відповідно до вимог тендерної документації. При цьому обгрунтування відповідності ціни тендерної пропозиції (або її складових) середньорегіональному рівню цін Законом не передбачено.
Крім того, відповідно до статті 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі зокрема самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
У свою чергу, підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 30 Закону.
При цьому виходячи зі змісту статті 11 Закону рішення, які приймаються тендерним комітетом або уповноваженою особою, оформлюються протоколом. Водночас замовнику слід ураховувати, що відповідальність в частині прийнятих рішень і застосування процедур закупівлі несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально (частина друга статті 38 Закону).
|