|
|
21.10.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Які види забезпечення виконання зобов’язань можна використовувати для забезпечення виконання договору, відповідно до статті 27 Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
20.10.2025
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до підпункту другого пункту 45 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (далі-Особливості) замовник може відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли: учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з тим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання і застосування санкцій у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Зазначений учасник процедури закупівлі може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відхилення тендерної пропозиції. Для цього учасник процедури закупівлі (суб’єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов’язався сплатити відповідні зобов’язання та відшкодування завданих збитків. Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, тендерна пропозиція такого учасника не може бути відхилена.
Додатком 1 примірної тендерної документації, що затверджена наказом Міністерства економіки України від 06.12.2024 №27593 (далі-Примірна документація), зазначений Перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі. Розділом 5 Додатку 1 до Примірної документації визначена інформація про відсутність підстав, визначених зокрема пунктами 45: учасник підтверджує відсутність підстав, визначених підпунктом 2 пункту 45 Особливостей, шляхом надання у складі тендерної пропозиції:
довідки в довільній форми про відсутність фактів невиконання своїх зобов’язань за раніше укладеним договором про закупівлю із замовником, що призвело до його дострокового розірвання протягом трьох років до дати оголошення про проведення відкритих торгів, і застосування санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків або документального підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність зазначеної підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі, а саме: документів, які підтверджують, що він сплатив або зобов’язався сплатити відповідні зобов’язання та відшкодування завданих збитків.
Керуючись статтею 9 ЗУ «Про публічні закупівлі» просимо надати роз`яснення щодо правомірності встановленої вимоги у Примірній документації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний коритстувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством.
При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Так, наказом Мінекономіки від 06.12.2024 року № 27593 затверджено "Примірну тендерну документацію для процедури закупівлі – відкриті торги". Ця Примірна тендерна документація має рекомендаційний характер та може застосовуватись як зразок для замовників, містить вимоги, які можуть використовуватися замовником як приклад викладення тендерної документації.
Отже, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених частиною четвертою статті 5 Закону.
Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
20.10.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день!
Порядок формування та використання електронного каталогу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (зі змінами) (далі – Порядок).
Відповідно до абзацу другого пункту 57 Порядку у запиті пропозицій постачальників щодо закупівлі товару замовник може визначити виключно інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення в межах специфікації товару, визначеної адміністратором. Запит пропозицій постачальників не повинен містити вимог до постачальника та інших документів, які не передбачені цим Порядком.
Чи вправі Замовник в проєкті договору просити документи, які підтверджують належну якість продукції або документи, що посвідчують вимоги до системи менеджемента якості виробника чи постачальника, враховуючи положення абзацу другого пункту 57 Порядку?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 594/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/a20a70de-e3cc-41af-b4af-e67583e6b68f?lang=uk-UAВодночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі. |
|
|
19.10.2025
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Шановні представники Міністерства економіки України, для уникнення неоднозначностей щодо застосування Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі просимо надати роз’яснення з наступних питань:
1. Чи правильно ми розуміємо, що кожне підприємство, яке бере участь у публічних закупівлях, повинно розробити і затвердити власну методику розрахунку цін?
2. Чи потрібно при цьому адаптувати «Примірну методику», обравши один або декілька методів розрахунку, які найбільше підходять для специфіки підприємства?
3. Чи можна використовувати комбінацію рекомендованих методів, чи потрібно обрати лише один?
4. Які саме правила та алгоритми розрахунку слід прописати (наприклад, аналіз ринкових цін, використання коефіцієнтів інфляції тощо)?
5. Яким чином слід оформити та затвердити розрахунок очікуваної вартості? Чи достатньо внутрішнього наказу керівника, чи потрібне додаткове затвердження (наприклад, міським головою для комунальних установ)?
Будемо вдячні за розгорнуту відповідь по кожному з пунктів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах №№ 736/2023, 377/2023, 38/2024, які містять інформацію щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1c3487cb-348b-407a-a72e-83c2427bd113&lang=uk-UA, https://me.gov.ua/InfoRez/Details/d25b7524-b646-4fd0-8154-f9565d1b1eba?lang=uk-UA, https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3f61e1e9-b45e-4fbe-a5a7-85a5fdee9fef&lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - примірна методика) та містить, зокрема методи визначення очікуваної вартості. Ця примірна методика застосовується для визначення замовником очікуваної вартості предмета закупівлі товарів, робіт та послуг, закупівля яких здійснюється відповідно до положень Закону та Особливостей та має рекомендаційний характер. При цьому, оскільки способи розрахунку очікуваної вартості не є вичерпними, вибір способу та визначення очікуваної вартості здійснюється замовником самостійно. Також згідно Закону для планування закупівель та підготовки до проведення закупівель замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб’єктів господарювання. Такі рекомендації та інформація можуть використовуватися замовником під час підготовки до проведення закупівлі, якщо вони не призводять до порушення статті 5 цього Закону. Консультації з ринком можуть проводитися через електронну систему закупівель шляхом надсилання запитань замовником та отримання відповідей від суб’єктів господарювання або шляхом організації відкритих зустрічей з потенційними учасниками. Проведення попередніх ринкових консультацій замовником не вважається участю суб’єктів господарювання у підготовці вимог до тендерної документації. Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках |
|
|
17.10.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Наше підприємство є замовником в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (пункт 3 частини 1 статті 2 Закону).
Плануємо взяти участь у торгах на постачання обладнання (власного виробництва) іншій державній (бюджетній) організації. Для виконання договору, укладеного за результатами торгів, плануємо закуповувати певні товари (складові) для створення обладнання. Вартість таких складових понад 100 тисяч грн.
Чи повинне наше підприємство проводити процедури закупівлі згідно Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022, для вибору та укладання договору з підприємствами, що будуть постачати складові для обладнання, яке буде поставлено його замовнику (державній (бюджетній) організації)?
А також просимо роз’яснити, якщо в аналогічній ситуації замовником обладнання буде не державна, а приватна організація.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах №№ 538/2023, 778/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/ae8c19d0-28dc-4877-b554-995bd3c476c3?lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/e88efea9-703e-4598-8943-d51e917b6388?lang=uk-UAВодночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі. |