Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки та довкілля України

У Замовника є наявна потреба здіснити закупівлю товару, який опадатковується ПДВ, замовник планує витрати 12000,00, товар погоджуєтьтся постачати ФОП, що не є платником ПДВ. Прошу роз'яснити Замовник може укласти договір з ФОПом на всю суму, яку планував чи договір має бути менший на суму ПДВ (10000.00)? Заздалегідь дякую.

Відповідь

03.08.2026

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

7 / 9

Я, Фізична особа-підприємець Чорномаз Роман Станіславович (далі — Виконавець), є стороною за прямим договором про закупівлю, що укладається з Ладанською селищною радою Прилуцького району Чернігівської області (далі — Замовник) без використання електронної системи закупівель.Предметом закупівлі є послуги/роботи за кодом ДК 021:2015 45230000-8 — Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь (Капітальний ремонт асфальтного покриття проїзної частини дороги по вул. Вишнева, селище Ладан). Загальна вартість договору за згодою сторін становить 1 428 148,88 грн (один мільйон чотириста двадцять вісім тисяч сто сорок вісім гривень 88 копійок) без ПДВ. Я є платником єдиного податку та не зареєстрований платником ПДВ.Оскільки вартість предмета закупівлі не перевищує встановлені законодавством вартісні межі для обов'язкового проведення відкритих торгів, Замовник реалізує своє право на укладання прямого договору без використання електронної системи.Проте під час погодження тексту договору та усному погодженні з територіальним органом Державної казначейської служби України (далі — Казначейство) виникла спірна ситуація. Замовник та Казначейство наполягають на необхідності штучного зменшення ціни договору на 20% (на суму ПДВ), мотивуючи це тим, що в кошторисі Замовника бюджетні асигнування під цю закупівлю закладені «з ПДВ», а Виконавець є неплатником ПДВ. Казначейство зазначає, що у разі подання договору на суму 1 428 148,88 грн, його буде повернуто без реєстрації зобов'язань із вимогою знизити ціну на 20%.Вважаю такі вимоги безпідставними. Ціна договору є комерційною пропозицією виконавця, яка є цілісною та фіксованою (твердою). Податковий статус виконавця (неплатник ПДВ) не може бути підставою для примусового зниження вартості його послуг на користь замовника, якщо загальна сума договору не перевищує затверджені бюджетні асигнування.На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України «Про звернення громадян» і ст. 9 Закону України «Про публічні закупівлі», прошу надати офіційне роз’яснення з таких питань:Чи має право Замовник під час укладання прямого договору без використання електронної системи закупівель вимагати від виконавця-неплатника ПДВ зниження ціни його комерційної пропозиції на 20%?Чи має право орган Казначейства відмовити у реєстрації бюджетних зобов’язань за прямим договором, укладеним із неплатником ПДВ на суму 1 428 148,88 грн, вимагаючи зменшити ціну договору на 20% на тій підставі, що бюджетні призначення замовника розраховувалися з урахуванням ПДВ?Чи правомірно укладати та реєструвати в Казначействі такий прямий договір на повну суму (1 428 148,88 грн) із календарним розподілом платежів по роках (2026 та 2027 роки) в межах загального кошторису?Відповідь прошу надіслати в електронному вигляді на вказану вище електронну адресу. Чи має право Замовник або орган Казначейства вимагати від виконавця-неплатника ПДВ примусового зниження ціни його комерційної пропозиції на 20% під час укладання або реєстрації прямих договорів (зокрема, на суми 1 428 148,88 грн та 199 000,00 грн)?З повагою,ФОП Чорномаз Р. С.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 11.05.2026 № 3323-04/44503-07 “Щодо змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та від 14.09.2020 № 822" та від 02.07.2026 № 3323-04/60543-06 "Щодо врахування податку на додану вартість при плануванні публічних закупівель та звітуванні", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F44503-07
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F60543-06
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.

Водночас згідно з Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами), Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Тому, з питань вимог під час казначейського обслуговування пропонується додатково звернутися до Державної казначейської служби України.

28.07.2026

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

9 / 9

В нашій установі отримують освіту діти з особливими освітніми потребами та проживають вимушено переміщені особи КП №Барвінок" м. Дніпро. На початку року проведено закупівлю продуктів харчування, враховуючи потребу до кінця року. Укладено договори по трьох ТПКВКМБ: 1022, 3230 та 1702 (харчування 1-4 класів). Здобувачі освіти харчуються п*ять разів. Обід за рахунок субвенції отримували учні 1-4 класів. Вартість продуктів списувались з різних рахунків та договорів. Чи потрібно укладати нові договори на харчування учнів 5-11 класів? Чи корегувати між двома ТПКВКМБ додатковими угодами в межах уладеного договору? Проведення додаткової процедури може привести до підписання договору з іншим постачальником.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо,що відповідь на питання міститься в запиті № 547/2024, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/32c81250-03ee-4799-9053-9aca8c3aa301?lang=uk-UA

При цьому Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.

Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13, 15, та 26 пункту 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89,91 цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків встановлених цим пунктом.

Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням вимог законодавства та з урахуванням специфіки предмета закупівель (товар/послуга/робота). Тому, зміна істотних умов договору про закупівлю у конкретному випадку може здійснюватися на підставі тих умов та порядку, що були передбачені проектом договору та визначені укладеним договором про закупівлю відповідно до редакції пункту 19 Особливостей, яка діяла на момент його укладення.

При цьому будь-які рішення приймаються замовником самостійно та з дотриманням вимог законодавства в цілому.

27.07.2026

Запитання Тема: Планування закупівель

Розширений перегляд

121 / 130

Просимо надати офіційне роз'яснення щодо порядку врахування комерційних пропозицій, отриманих від суб'єктів господарювання, які не є платниками податку на додану вартість, під час визначення очікуваної вартості предмета закупівлі. Зокрема, просимо повідомити, чи є правомірним та методологічно обґрунтованим при визначенні ринкового рівня цін (очікуваної вартості предмета закупівлі, що в т.ч. відображається в плані закупівель) здійснювати коригування цінових пропозицій, наданих неплатниками ПДВ, шляхом умовного збільшення таких цін на 20 відсотків (суму ПДВ) з метою їх порівняння з ціновими пропозиціями платників ПДВ. Чи відповідає такий підхід вимогам законодавства у сфері публічних закупівель та Методичним рекомендаціям щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, чи при визначенні очікуваної вартості комерційні пропозиції платників і неплатників ПДВ повинні враховуватися у фактичному розмірі, без будь-якого коригування залежно від податкового статусу суб'єкта господарювання?

Відповідь

22.07.2026

Запитання Тема: Допорогові закупівлі

Розширений перегляд

248 / 254

Доброго дня. потребуємо офіційних роз'яснень щодо проведення допорогових закупівель з застосуванням процедури планування з ПДВ. Чи правомірно при плануванні закупівлі вказати суму наприклад 20 000,00 з ПДВ згідно виділених кошторисних призначень , та при публікуванні укладеного договору сума закупівлі з ФОП (не платником ПДВ) також буде складати 20 000,00 без ПДВ. В іншому випадку незрозуміло виділення коштів з бюджету громади 20 000,00 + 20% ПДВ а укладання угоди на 20 000,00 без ПДВ. як перерозподілити потім невикористаний залишок ПДВ???? В листі Мінекономіки №3323-04/60543-06 від 02.07.2026 року конкретної відповіді на зазначені питання не знайшли. Просимо надати офіційну відповідь з конкретними прикладами. ДЯКУЄМО!!!

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки
та довкілля України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2