|
|
19.11.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Сертифікат походження товару видається виробником-нерезидентом тільки на вироблений товар і тільки при митному оформленні вивезення із країни-експортера. Цей сертифікат фізично не можливо надати в тендерній пропозиції на товар, який ще не вироблений (наприклад товар який виробляється під замовлення). Чи дозволяється надавати у складі тендерної пропозиції лист-гарантію про те що сертифікат походження буде наданий при поставці продукції? Виходить що є дискримінаційна складова, тобто сертифікат походження може надати тільки той імпортер, який на момент подачі тендерної пропозиції завіз товар на митну територію України. Просимо роз'яснити цей момент.
|
|
Відповідь
|
|
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/6c0bcaae-8546-43ae-b263-fe197d3bb25a?lang=uk-UA
|
|
|
20.11.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Ми медичний заклад, проводимо кожного року відкриті торги на лабораторні дослідження. По договору, який було заключено на 2024 рік, закінчилася кількість лабораторних досліджень, потрібно ще закрити потреба до кінця 2024 року, маємо проводити відкриті торги. Питання: чи можна провести відкриті торги на період з 01 грудня 2024 року по 31 грудня 2025 року, щоб зараз не проводити 2 процедури закупівлі (окремо на грудень 2024 року та з 01 січня по 31 грудня 2025 року) та за результатами проведення процедури закупівлі заключити відповідний договір?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо,що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 10.09.2020 №3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, у запиті № 313/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667https://me.gov.ua/InfoRez/Details?amp&id=f562eb6c-71c9-476d-9cb0-69f486d11162&showMenuTree=trueЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Водночас згідно з пунктом 15 Особливостей якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена; замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Поряд з цим зазначаємо, що строк дії договору, який є його істотною умовою та погоджується сторонами, не є предметом регулювання Закону. При цьому замовникам у разі укладення договору про закупівлю, відповідно до умов якого передбачається оплата за рахунок бюджетних коштів, необхідно враховувати норми бюджетного законодавства, зокрема Бюджетного кодексу України. Принагідно пропонуємо ознайомитись із листом Державної казначейської служби України від 18.08.2023 №15-06-06/14910 (додається). |
|
|
06.11.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підприємство здійснює закупівлю продуктів харчування за переліком згідно з додатком2, а саме незбиране коров‘яче молоко сире-сировина. Додатком 2 визначений Перелік продуктів харчування, яких здійснюється з використанням електронного каталогу, в якому не міститься позицій по молоку коров‘ячому сирому. Просимо роз‘яснити чи можемо здійснювати закупівлю шляхом проведення відкритих торгів з особливостями.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
22.11.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оборонні закупівлі" щодо удосконалення правового регулювання ціноутворення в оборонних закупівлях під час дії правового режиму воєнного стану" (Документ 3589-IX, чинний, поточна редакція — Прийняття від 22.02.2024
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 16.03.2024) . Статтю 30 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту::
...
- у разі якщо придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони під час дії правового режиму воєнного стану здійснюється за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, рівень прибутку у складі ціни державного контракту (договору) не може перевищувати рівень прибутку (граничний рівень прибутку), встановлений Кабінетом Міністрів України на момент укладення відповідного державного контракту (договору);
Згідно пункту 49 Порядку планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого Постановою N 363 прибуток у складі ціни становить 1 відсоток витрат вітчизняного суб'єкта господарювання на придбання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), спецобладнання (спецустаткування), робіт (послуг) в інших суб'єктів господарювання та 30 відсотків решти витрат у складі виробничої собівартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення. У розрахунку прибутку не враховуються податки та збори.
При цьому Постановою від 18 липня 2023 р. № 736 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України, установлено, що положення абзацу першого пункту 49 Порядку планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 363, не застосовується.
Чи можна визначати прибуток без обмежень, тобто положення абз.49 не застосовуються? Прибтоу визначається на розсуд виконавця?
Чи є гранічний рівень прибутку встановлений КМУ на 21.11.2024 та в якій постанові це зазначено (номер дата)?
Дякую за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Відповіді на схоже питання опубліковано за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details/b2bbc494-1e30-444f-a880-559d598bda71?lang=uk-UA на запит № 188/2024 від ТОВ "Юкреініан Дефенс Технолоджі".
Одночасно зазначаємо, що надана відповідь Мінекономіки не встановлює норм права та носить виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
|
22.11.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи дозволяється прикладати до закупівлі аналогічний договір, укладений з військовою частиною в період воєнного стану, із зазначенням інформації про замовника та його місцезнаходження?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! У відповідь на Ваше питання повідомляє наступне.
Закон України "Про оборонні закупівлі" визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Згідно із частиною другою статті 2 Закону України "Про оборонні закупівлі" закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону України "Про оборонні закупівлі" державний замовник вимагає від учасників закупівель, визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 16 цього Закону, подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність одному або декільком кваліфікаційним критеріям, визначеним статтею 16 Закону України "Про публічні закупівлі".
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 30 Закону Кабінетом Міністрів України визначаються Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану. Так постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
При цьому варто зазначити, що Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частин першої та другої статті 16 Закону замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
У разі закупівлі товарів, послуг або робіт замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційному критерію (кваліфікаційним критеріям) відповідно до статті 16 Закону.
При цьому з 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості 1178) на виконання вимог Закону.
Пунктом 48 Особливостей 1178 передбачено, що під час здійснення закупівлі товарів замовник може не застосовувати до учасників процедури закупівлі кваліфікаційні критерії, визначені статтею 16 Закону. У разі закупівлі послуг або робіт замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційному критерію (кваліфікаційним критеріям) відповідно до статті 16 Закону.
Водночас вимоги, що зазначаються в тендерній документації, встановлюються замовником самостійно з дотриманням чинного законодавства.
При цьому, відповідно до частини четвертої статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Ураховуючи викладене, замовники самостійно встановлюють вимоги в тендерній документації не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола потенційних учасників.
Разом з тим, слід зауважити, що зняття з оприлюднення інформації, розміщеної в електронній системі закупівель здійснюється відповідно до Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 “Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків”.
Положення про комісію щодо розгляду питань діяльності електронної системи закупівель (далі – Комісія) затверджено наказом Мінекономіки від 14.11.2019 № 381.
Відповідно до пункту 9-1 Порядку у разі оприлюднення в електронній системі закупівель інформації з обмеженим доступом або інформації, розголошення якої під час дії правового режиму воєнного стану в Україні може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку, за зверненням замовника, що оприлюднив таку інформацію в електронній системі закупівель, адміністратор вчиняє дії в електронній системі закупівель з припинення публічного доступу до такої інформації на підставі рішення комісії про надання адміністраторові дозволу на припинення публічного доступу до інформації з обмеженим доступом або інформації, розголошення якої під час дії правового режиму воєнного стану в Україні може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку.
Підсумовуючи, зазначаємо, що надана відповідь Мінекономіки не встановлює норм права та носить виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|