|
|
03.12.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Департамент є замовником будівельно-монтажних робіт на об’єктах, які споруджуються із залученням бюджетних коштів та, відповідно, при роботі з кошторисною документацією на всіх етапах будівництва керується Настановою з визначення вартості будівництва (далі – Настанова), затвердженою Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 281 від 01.11.2021 року.
Відповідно до п. 5.31 Настанови у ціні пропозиції учасника процедури закупівлі виключно за твердої договірної ціни можуть враховуватися кошти на покриття ризиків, пов'язаних з виконанням робіт, що пропонуються.
Згідно п. 4.40 Настанови кошти на покриття ризиків всіх учасників будівництва призначені на відшкодування:
1) Збільшення об’ємів робіт спричиненого виконанням додаткових робіт та витрат, характер і методи виконання яких не можуть бути точно визначені під час проектування та уточнюються в процесі будівництва та виникнення додаткових витрат;
2) Збільшення вартості об’єкта будівництва, спричиненого зміною будівельних норм та нормативних документів.
Тобто, за твердої договірної ціни у замовника є можливість компенсувати витрати підрядника на додаткові будівельно-монтажні роботи за рахунок коштів на покриття ризиків у разі їх включення до ціни пропозиції учасника.
За динамічної договірної ціни відповідно до умов Настанови підрядник може включити до ціни своєї пропозиції тільки кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, які призначені для відшкодування збільшення вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів, спричинене інфляцією.
Питання постає в тому, за рахунок яких коштів за динамічної договірної ціни компенсувати підряднику витрати на додаткові роботи, враховуючи що під час капітального ремонту та реконструкції будівель в ході виконання робіт виникають роботи, які важко було передбачити на етапі проектування, наприклад роботи, які стали зрозумілими після проведення демонтажних робіт?
Водночас, варто зазначити, що проведення коригування проектно-кошторисної документації після виявлення не значних за обсягом та складністю додаткових робіт не є доцільним, враховуючи витрати часу, фінансових та інших ресурсів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 479/2024 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/7bac8fd7-92c3-44fe-8f41-a83942cddae0?lang=uk-UAОдночасно інформуємо, що наказом Мінекономіки від 22.11.2024 року № 26335 затверджено Методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель робіт з будівництва на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці рекомендації розроблені з урахуванням положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)" і мають рекомендаційний характер, зокрема щодо оформлення тендерної документації та вимог, які мають бути враховані замовником. Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://griml.com/sAl1q |
|
|
28.10.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник розпочав процедуру закупівлі відкриті торги до набрання чинності останніх змін до ЗУ "Про публічні закупівлі". Договір підписано 25.10.24 (після набрання чинності останніх змін до ЗУ "Про публічні закупівлі").
Відповідно до ст.41 ЗУ "Про публічні" невід’ємними додатками до договору про закупівлю послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва є документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси.
Враховуючи що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції, чи повинен Замовник обов'язково оприлюднювати документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, як того вимагає ст. 10 ЗУ "Про публічні закупілі"? Чи закупівлі розпочаті розпочаті до набрання чинності змін до Закону, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цих змін?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 28.10.2024 № 3323-04/76642-07 "Щодо внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F76642-07
|
|
|
17.07.2024
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Предмет закупівлі за Договором :Електрична енерія,згідно умов договору порядок зміни ціни із застасуванням формульного розрахунку,згідно зміни середньозважених цін на електричну енергію, Питання:
1) чи треба кожен місяць робити додаткові угоди,чи ці зміни робити в акті прийому-передачі товарної продукції за відповідний розрахунковий період?
2) чи діє обмеження на підняття ціни на 10% при формульному розрахунку?
Дякую. З повагою
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті №№ 249/2024, 127/2024 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0a15dd73-7089-4ef6-8eda-03b38c482fd0&lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=14e9ff59-015f-4ace-84e9-7be141de2977&lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених цим пунктом. Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей. Принагідно інформуємо, що наказом Мінекономіки від 07.05.2024 № 11712 затверджені методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці рекомендації розроблені з метою формування єдиного підходу до організації публічних закупівель електричної енергії, підготовки тендерної документації та проекту договору про закупівлю (договору про постачання електричної енергії споживачу) і мають рекомендаційний характер. Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://bit.ly/44BMU1G |
|
|
16.09.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, прошу надати роз'яснення стосовно покладання обов'язків уповноваженої особи. В штатному розписі Головного управління є Фінансове управління, який очолює начальник управління -головний бухгалтер (сім'я 4-IV-2) в складі якого є струтурний підрозділ відділ планувань та закупівель в складі якого є головний спеціаліст до посадових обов'язків якого входить функція уповноваженої особи( сім'я 10-VII-2), але ця посада вакантна. Питання, чи може головний бухгалтер виконувати обов'язки уповноваженої особи з доплатою 50% від окладу уповноваженої особи відповідно до ч.1 ст.11 Закону України "Про публічні закупівлі" чи 100% окладу відповідно до Роз`яснення НАДС щодо встановлення компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, передбаченої пунктом 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік». Чи взагалі має право головний бухгалтер на отримання доплати за виконання обов'язків уповноваженої особи, якщо очолює підрозділ до складу якого входить належний структурний підрозділ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.03.2024 № 3323-04/21117-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати уповноваженій особі” (3.Щодо оплати праці працівникам, на яких покладено функції уповноваженої особи з організації та проведення закупівель, як додаткової роботи), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=21117
|
|
|
11.10.2024
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178, (далі – Особливості) істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) Особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім визначених випадків. Підпунктом 7 пункту 19 Особливостей визначена можливість змінювати істотні умови договору про закупівлю у разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Звертаємось з проханням надати роз’яснення щодо можливості застосування Замовником підпункту 7 пункту 19 Особливостей у разі зміни розміру абонентської плати за водопостачання. Чи можна до абонентської плати застосувати поняття «регульовані ціни (тарифи)»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 2/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2db8acca-849b-4fa6-b823-92a346fd651f&lang=uk-UAПри цьому, оскільки розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про житлово-комунальні послуги" та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (із змінами), з питань, зазначених у зверненні щодо укладання Типового індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також питань щодо нарахування виконавцем комунальних послуг плати за абонентське обслуговування при наданні замовнику послуг з централізованого водопостачання, пропонуємо звернутися до НКРЕКП.
|