|
|
12.08.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вітаю. В закупівлі UA-2024-07-12-007523-a Замовник продовжив строк розгляду тендерної пропозиції учасника до 20 робочих днів: "У Замовника є потреба продовжити строк розгляду цієї пропозиції до 20 робочих днів, а саме до 09 вересня 2024 року, для більш ретельної перевірки та аналізу документів, наданих Учасником для закупівлі".
При цьому, кваліфікація проходить з 05.08.24, 14:00, рішення Замовника про продовження розгляду опубліковано 12.08.24.
Чи правомірно Замовник не врахував перших 5 робочих днів (які були до продовження) в 20 робочих днів? Тобто, чи повинні входити в строк 20 робочих днів перші 5 робочих днів, які були до продовження?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо,Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 41 Особливостей розгляд та оцінка тендерних пропозицій здійснюються відповідно до статті 29 Закону (положення частин другої, дванадцятої, шістнадцятої, абзаців другого і третього частини п’ятнадцятої статті 29 Закону не застосовуються) з урахуванням положень пункту 43 Особливостей.
Відповідно до частини десятої статті 29 Закону строк розгляду тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Такий строк може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель протягом одного дня з дня прийняття відповідного рішення.
Відповідно до частини першої статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок. При цьому згідно з частиною першою статті 255 Цивільного кодексу України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.
Отже, при продовженні строку на розгляд тендерної пропозиції загальний строк для розгляду тендерної пропозиції не може перевищувати 20 робочих днів в цілому.
|
|
|
12.09.2024
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до «Положення про Міністерство економіки України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 р. № 124), основними завданнями Міністерства економіки України є, зокрема, забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері публічних закупівель (далі - Мінекономіки).
Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель.
У зв`язку з цим, виконавчий комітет Глобинської міської ради звертається до вас, як до уповноваженого органу, з проханням надати роз`яснення щодо наступного.
Пунктом 33 постанови КМУ від 12.10.2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» та частиною 6 статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що тендерні пропозиції після закінчення кінцевого строку їх подання не приймаються електронною системою закупівель.
У зв`язку з цим, просимо вас надати роз`яснення щодо наступних питань:
1. Якщо документи тендерної пропозиції не приймаються електронною системою закупівель після кінцевого строку їх подання, то Замовник теж не має права брати їх до уваги?
2. Чи є документи, які Учасник завантажує на виконання повідомлення про усунення невідповідностей, частиною тендерної пропозиції?
3. Чи мають документи, що видані іншими установами, а не Учасником та які подані останнім під час усунення невідповідностей в інформації та/або документах тендерної пропозиції, бути датовані до кінцевого строку тендерної пропозиції?
4. Чи можна зарахувати документи дозвільного характеру, які видані після кінцевого строку подання тендерної пропозиції, як такі, що відповідають умовам тендерної документації?
Дякуємо за співпрацю!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 428/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c80fdc2f-d01f-4d33-9223-35eb3c49722b&lang=uk-UA
|
|
|
07.06.2024
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Чи можливо, здійснювати закупівлю підгузників через Аптечні склади? Заключати з ними сторокові договори і не закуповувати через запит/ціни пропозиції. Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 15.04.2024 № 3323-04/27710-06 "Щодо внесення змін" (Щодо закупівлі лікарських засобів), що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F27710-06
|
|
|
16.10.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Так, Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 №281 було затверджені Кошторисні норми України, які в свою чергу складаються з: Настанова з визначення вартості будівництва; Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво.
Відповідно до пункту 5.1. частини 5 "Визначення вартості об'єкта будівництва при складанні ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) Загальні положення зі складання ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни)" Настанови з визначення вартості будівництва: Ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості будівельних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об'єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у пункті 4.40 цієї Настанови, кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов'язкових платежів.
Так, у складі Тедерної пропозиції учасника закупівлі UA-2024-09-26-002722-a відкритих торгів (з особливостями) за предметом закупівлі Реконструкція водопровідної мережі по вул. А. Вайди в с.Коритняни Ужгородського району» (за кодом CPV за ДК 021:2015 - 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв’язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) у Договірній ціні а саме Розрахунку №11 Кошти на покриття ризиків зазначено «0». Чи зобов’язаний замовний відхилити таку цінову пропозицію? якщо тендерною документацією передбачено, що розрахунок цінової пропозиції повинен бути підтверджений кошторисною документацією, що складена у відповідності Ресурсних елементних кошторисних норм України, окрім цього в тендрній документації чітко зазначено, що очікувана вартість предмета закупівлі:
Становить 2 449 028,00 грн. (два мільйони чотириста сорок дев’ять тисяч двадцять вісім гривень) з ПДВ (у тому числі кошти на покриття ризиків 1.5%)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством.
У свою чергу, відповідно пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей.
Отже, договір про закупівлю має укладатися на умовах тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю.
Замовник приймає рішення щодо відхилення тендерної пропозиції із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі наявності підстав, встановлених пунктом 44 Особливостей. При цьому будь-які рішення щодо закупівлі приймаються замовником самостійно.
Поряд з цим відповідно до змін № 3 до кошторисних норм України у будівництві "Настанова з визначення вартості будівництва", затвердженої наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України 22 вересня 2023 року № 854, зокрема у розділі V "Визначення вартості об’єкта будівництва при складанні ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни)" в абзаці першому пункту 5.31. слово " *враховуються* " замінено словами " *можуть враховуватися* ". Відповідно, пункт 5.31 викладено в редакції, зокрема що у ціні пропозиції учасника процедури закупівлі (договірній ціні) *можуть враховуватися* кошти на покриття ризиків, пов’язаних з виконанням робіт, що пропонуються, розмір яких залежить від сукупності цілого ряду факторів, у тому числі: 1) стадії проектування; 2) виду будівництва; 3) технічної та технологічної складності об’єкта будівництва, складності виконання будівельних робіт; 4) тривалості будівництва; 5) способів фінансування будівництва; 6) виду договірної ціни, що пропонується за умовами конкурсних торгів. Зазначені кошти враховуються у розмірі, визначеному на підставі обґрунтовувальних розрахунків підрядника, виходячи з перелічених факторів. При цьому: а) за твердої договірної ціни —в розмірі до 1,5%; б) за динамічної договірної ціни —не враховується. Розмір цих коштів залежить від повноти інформації про об’єкт замовлення та способи виконання робіт, що зменшує небезпеку непередбачених ситуацій на будівельному майданчику при виконанні робіт.
Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), оскільки до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках, і при цьому відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві, з питань, що стосуються наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 "Про затвердження кошторисних норм України у будівництві" слід звертатись до Мінінфраструктури.
|
|
|
16.07.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами закупівлі між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ТЕХКОМПЛЕКТ» і замовником тендеру (покупцем) укладено Договір на поставку спеціалізованих автомобілів на шасі європейського виробника (Iveco Eurocargo ML110E25WS-E5).
В тексті Додатку до Договору сталася помилка (описка в цифрі) у технічному параметрі товару «Номінальна потужність двигуна, не менше», а саме: було внесено значення «не менше, кВт - 250» замість «не менше, кВт – 185», що було автоматично перенесено з описки у тендерній пропозиції (значення потужності помилково зазначено у цифрах кінських сил).
На підтвердження технічних параметрів двигуна від виробника імпортного шасі надано лист, згідно якого шасі моделі Iveco Eurocargo ML110E25WS-E5 має такі технічні параметри двигуна від виробника: ML110E25WS-E5 EURO5 – двигун 5880 см3, 160 кВт, 217 к.с.; 185 кВт, 252 к.с.; 205 кВт, 279 к.с. В сертифікаті відповідності щодо індивідуального затвердження завершеного КТЗ від вітчизняного виробника зазначено (п.27): «Максимальна потужність або максимальна потужність електродвигуна – нетто 185 кВт».
Отже, наявна інформація щодо технічних параметрів двигуна від виробника імпортного шасі та технічна документація українського виробника завершеного КТЗ свідчить, що коректним показником максимальної потужності двигуна базового шасі Iveco Eurocargo ML110E25WS-E5 є 185 кВт.
Однак Покупець відмовляється укласти угоду щодо внесення змін/коригувань до Договору, посилаючись на відсутність в діючому законодавстві про публічні закупівлі чіткого врегулювання процедури внесення змін до укладених договорів з подібних підстав.
Просимо надати роз’яснення щодо наявності підстав та процедури для внесення змін (через укладання додаткової угоди) до Договору з метою виправлення технічної помилки (описки) шляхом уточнення технічних вимог та якісних характеристик предмета закупівлі, а саме: приведення показника «номінальна потужність двигуна» шасі у відповідність до технічної документації виробників (шасі та завершеного КТЗ).
|
|
Відповідь
|
|
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону , Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|