Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

Вітаю! Підкажіть, будь ласка, чи потрібно буде долучати довідку про кінцевих бенефеціарних власників Товариства, якщо товариство буде брати участь у публічних/оборонних закупівлях? Якщо у товариства не буде зазначено фізичної особи, яка є кінцевим бенефеціарним власником, чи є перешкодою для участі у тендері та чи потрібно змінювати структуру власності Товариства? Для конкретизації запиту: 100 % статутного капіталу товариства володіє Інкорпорація зі Сполучених Штатів Америки (Штат Делавер), у цьому Штаті не відображається повна інформація ні щодо директорів, ні щодо кінцевих бенефеціарних власників, це можна побачити лише по внутрішній документації Інкорпорації, яка не підвантажена до Штату Делавер. Щиро дякую.

Відповідь

Шановний користувачу!
Відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно із частиною другою статті 2 Закону України “Про оборонні закупівлі” закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом України “Про оборонні закупівлі”.
Крім того на виконання вимог частини першої статті 30 Закону України “Про оборонні закупівлі” Кабінетом Міністрів України визначені Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості № 1275).
Тобто оборонні закупівлі державних замовників та інших суб'єктів відбуваються в правовому полі Закону з урахуванням особливостей, визначених Законом України “Про оборонні закупівлі”.
Абзацами першим та другим пункту 2 постанови № 1178 установлено, що замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь; юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків (далі - активи), якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь, крім випадків коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь. Згідно з абзацом третім пункту 2 постанови № 1178 замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком товарів, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності цією постановою.
При цьому пунктом 44 Особливостей передбачено обов’язок замовника відхилити тендерні пропозиції таких учасників.
Крім цього, згідно з пунктом 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги з дотриманням вимог законодавства в цілому.
Відповідно до пункту 47 Особливостей замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли: у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” (крім нерезидентів), а саме - інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім юридичних осіб, зазначених у частині восьмій статті 5-1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"): прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства (підданства), а в разі, якщо кінцевий бенефіціарний власник-іноземець є громадянином (підданим) декількох країн, - усі країни його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності), місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), а також повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).
Тобто, вимоги пункту 47 Особливостей та пункту 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” застосовуються до резидентів.
При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

11.07.2024

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

3106 / 3466

Доброго дня!!!!! Замовником було оголошено закупівлю робіт по Капітальному ремонту протирадіаційного укриття (сховища). Умови ТД передбачають, що учасник повинен надати у складі пропозиції довідки з обслуговуючих банків, де зазначена інформація про наявність в учасника відкритого рахунку в таких банківських установах та довідки з обслуговуючих банків про відсутність простроченої заборгованості по кредитах не раніше дати оголошення закупівлі. Дана вимога не стосується відкритих рахунків учасника в органах ДКСУ. У складі пропозиції Учасник надав довідку з банку, в якій зазначено, що в Учасника діючих кредитних договорів у відповідному банку немає. Чи буде дана довідка вважатися підтвердженням відсутності заборгованості за кредитами???? І чи буде така форма довідки відповідати вимогам тендерної документації????

Відповідь

11.04.2024

Запитання Тема: Тендерна документація

Розширений перегляд

3103 / 3294

При закупівлі деревини (дров для опалення) чи можемо включити до тендерної документації таку вимогу: деревина (дрова для опалення) повинні бути внесені в загальнодержавну систему електронного обліку деревини????

Відповідь

03.06.2024

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

3100 / 3371

Пунктом 61 Прикінцевих положень Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено що замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує: у 2024 році - 20 відсотків; Даним пунктом встановлено також методику розрахунку ступеню локалізації виробництва з собівартості товару. Під час подання заявки про внесення товару до переліку локалізованих, надається калькуляція розрахунку ступеню локалізації виробництва товару. (врегульовано ПКМУ № 861 від 02.08.2022р.) за якою розраховується відсоток локалізації виробництва товару в Україні. Складовою цих розрахунків є: МВ - митна вартість сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових, імпортованих на митну територію України виробником для виробництва товару, що є предметом закупівлі, гривень; Згідно статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно статті 50 Кодексу – відомості про митну вартість товарів використовується для нарахування митних платежів, і відповідно не може входити до митної вартості. Відповідно, це буде сума сплачена за товар та сума витрат на транспортування товару. З митної вартості товару буде визначено рівень мита який має бути сплачений імпортером (постачальником) до державного бюджету та врахований як витрати при визначенні його собівартості, і відповідно мають бути відображені в калькуляції яка подається під час внесення товару до переліку локалізованих, як це передбачено Законом України «Про публічні закупівлі» та Порядком підтвердження ступеню локалізації виробництва товарів (ПКМУ № 861 від 02.08.2022р.). Враховуючи, що відповідна сума мита на товар включається у собівартість як витрати виробника в Україні, просимо надати пояснення до якої статті витрат з наявних в калькуляції наданої в додатку 2 до Порядку підтвердження ступеню локалізації виробництва товарів (ПКМУ № 861 від 02.08.2022р.), виробник має включати митні витрати з ввезеного імпорту який є складовою частиною виробленого у подальшому товару на території України якщо в графу МВ – вноситься митна вартість товару без суми мита на нього.

Відповідь