|
11.04.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Якщо Консорціум, як переможець процедури закупівель, отримав грошові кошти за виконані роботи від Замовника - які існують правові підстави для переведення грошових коштів з розрахункового рахунку Консорціуму на розрахунковий рахунок одного із Засновників?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. При цьому згідно з Положенням про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (зі змінами), Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику, державну політику у сфері міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів, державну політику у сфері державного пробірного контролю, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного фінансового контролю, державного внутрішнього фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства. Тому, з порушеного питання пропонуємо звернутись до Мінфіну.
|
|
12.07.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
В складі пропозиції учасника відсутній документ, надання якого передбачалося тендерною документацією, а саме "Форма тендерна пропозиція", яка, зокрема, передбачає таблицю із зазначенням найменування товару, ціни за одиницю, кількість, вартість по кожній позиції та загальну вартість. Найменування, технічні, якісні характеристики товару містяться й у інших документах, наданих учасником. Надано 24 години на усунення недоліків, тобто на підвантаження відсутнього документу. Учасник підвантажив документ з явними арифметичними помилками, а саме: Загальна сума відповідає запропонованій загальній ціні пропозиції, але в КОЖНІЙ позиції при множенні ціни за одиницю на кількість товару вартість майже вдвічі перевишує правильний арифметичний добуток. Замовник не може повторно звернутися щодо виправлень. Чи є підстави для відхилення? Якщо підстав для відхилення немає, то яким чином формулювати ціну за одиницю в договорі за наявності такого документа в пропозиції? Чи є підстави для відхилення переможця, та з яких підстав, якщо ним не надано документ, який визначає вірну ціну за одиницю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону. Питання усунення невідповідностей визначено пунктом 43 Особливостей. Згідно з абзацом третім пункту 43 Особливостей замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника процедури закупівлі більше ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, крім випадків, пов’язаних з виконанням рішення органу оскарження. Крім цього, пункт 44 Особливостей містить перелік підтав, коли замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель. Водночас будь які рішення щодо здійснення публічних закупівель, у тому числі щодо відхилення тендерної пропозиції, приймаються замовником самостійно. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
21.08.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Ситуація наступна: замовник заключив договір з підрядною організацією на будівництво, в ході виконання робіт з'явилась необхідність у додаткових роботах...Пішли на коригування, отримали новий експертний звіт, заключили договір на додаткові роботи з тим же підрядником. Старий договір залишився діючим, працюємо по двом договорам... Пізніше отримали зауваження щодо незаконності старого договору, в зв'язку з тим, що в новому експертному звіті ( який війшов з корегування). є примітка в якій написано, що старий кошторис втратив чинність.... Чи маємо ми право всеж таки працювати по старому договору чи ми мали його розірвати і заключити новий на весь кошторис разом з додатковими роботами???
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 604/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=96871bec-98ac-4e71-b16d-b5b2542ea4fb&lang=uk-UA
|
|
01.03.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Правління НБУ прийняло постанову від 16.09.2021 № 93 «Про запровадження міжнародного стандарту ISO 20022 у платіжній інфраструктурі України», згідно з якою в рамках реалізації проєкту Національного банку України «Розвиток платіжної інфраструктури України» з 01.04.2023 запроваджується у платіжній інфраструктурі України міжнародний стандарт ISO 20022
Тобто з 01.04.2023 НБУ запустив нову версію СЕП-4, завдяки якій послуги доступні 24 години на добу 7 днів на тиждень. Отже, виконання міжбанківських платіжних операцій відбувається цілодобово.
Банки України, Державна казначейська служба України, Національний депозитарій України з 01.04.2023 виконують міжбанківські платіжні операції через СЕП-4.0, у якій забезпечено можливість цілодобового режиму роботи 24/7 без зупинення роботи СЕП із виконання міжбанківських платіжних операцій. Тому поняття «банківський день» з 01.04.2023 є неактуальним.
Як бути із застосуванням поняття «банківський день» в Законі України Про публічні закупівлі» ( далі- Закон), на що його заміняти - на календарний чи робочий день? Що робити, коли в Законі, наприклад під час повернення забезпечення, вживається поняття "банківській день" ( пункт 4 частини 2 статті 27 Закону). Як заміняти поняття банківський день? Як календарний чи робочий?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель у межах повноважень, визначених статтею 9 Закону. Водночас, оскільки відповідно до Закону України “Про Національний банк України” Національний банк України встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна, з порушеного питання пропонуємо звертатися до вказаного органу.
|
|
21.08.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до п. п. 2) п. 3 ПКМУ № 736 період дії правового режиму воєнного стану не зараховується до строку, на який державними замовниками у сфері оборони була здійснена попередня оплата за державними контрактами (договорами) на виконання дослідно-конструкторських (науково-дослідних), технологічних робіт оборонного призначення та заходів з підготовки виробництва товарів оборонного призначення, укладеними з вітчизняними суб’єктами господарювання, зокрема до 24 лютого 2022 р.
З урахуванням вищезазначеного, просимо надати роз’яснення про наступне: чи розповсюджуються положення п. п. 2) п. 3 ПКМУ № 736 на державні контракти (договори) на виконання робіт (надання послуг) оборонного призначення за закритими закупівлями та які становлять державну таємницю, укладені після 24 лютого 2022 р.?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Відповідь на схоже запитання розміщена за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1ee350a9-d626-414d-a320-dd2e8342e7dc&lang=uk-UA Одночасно зазначаємо, що надана відповідь не встановлює норм права та носить виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|