|
15.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Для закупівлі у монополістів використовується пукнту 13 підпукнт 5 (3) відсутність конкуренції з технічних причин, яка повинна бути документально підтверджена замовником. Зараз ДКСУ стверджує, що необхідно використовувати фразу "абзац 4" замість "(3)" для формування обгрунтування закупівлі. Як вірно вказати в обгрунтвуванні закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону. Так, відповідно до абзацу 4 підпункту 5 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання в одному з таких випадків, зокрема, відсутність конкуренції з технічних причин, яка повинна бути документально підтверджена замовником. Принагідно повідомляємо, що інформація щодо пункту 13 Особливостей, форми і змісту обгрунтування міститься в листі від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098
|
|
01.05.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Чи може Замовник підписати договір за результатами запиту цінових пропозицій із фізичною особою-підприємцем платником податків 2 групи на постачання Товару (туалетний папір)? https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-04-15-009415-a
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 10 Особливостей замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу” (далі - Порядок), з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей. Згідно з положеннями пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей. Водночас, оскільки відповідно до Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 (із змінами), Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з питань щодо можливості укладення договору комунальним підприємством із фізичною особою-підприємцем – платником єдиного податку другої групи, слід звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
19.01.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Чи має право замовник при проведенні запиту пропозицій постачальників у проекті договору про закупівлю встановити вимогу для переможця щодо надання забезпечення виконання договору про закупівлю? Адже Порядком формування та використання електронного каталогу, затвердженою Постановою Уряду №822 таке не заборонено. Водночас, наразі в електронній системі закупівель відсутне поле, в якому передбачено забезпечення виконання договору при проведенні запиту пропозицій постачальників.
Якщо встановлення вимоги для переможця при проведенні запиту пропозицій постачальників щодо надання забезпечення виконання договору про закупівлю наразі не передбачено законодавством, чи не плануються вносити зміни до нормативно- правової бази в цій частині та удосконалювати функціонал електронної системи закупівель при проведенні запиту пропозицій постачальників? Зокрема чи планується додавання поля, в якому замовник зможе встановити вимогу щодо забезпечення виконання договору при проведенні запиту пропозицій постачальників?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 839/2023 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0f4aca0e-2380-47a8-b805-34d6291470e6&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
03.12.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Чи існує в державі визначений порядок (алгоритм, інструкція) замовлення дослідно-конструкторської роботи за кордоном в інтересах ЗС України, при чому це питання можуть стосуватися розробки (модернізації) зразків озброєння та військової техніки, так і іншою необхідної продукції та послуг. Хто виступає Замовником? Тендерна ця процедура? Хто укладає Договір (контракт) на виконання ДКР віл держави?
Які Міністерства погоджують цей процес, надають дозвіли та контролюють? Хто і перед ким звітує відносно цього питання?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Шановний користувачу! Законом України “Про оборонні закупівлі” визначено головний орган у сфері планування оборонних закупівель, визначений Кабінетом Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику – Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України. Відповідно до Положення про Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України (далі – Мінстратегпром) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 2020 р. № 819, основними завданнями Мінстратегпрому є участь у формуванні державної політики щодо провадження науково-дослідної, дослідно-конструкторської, виробничої, фінансової та іншої діяльності підприємств, установ та організацій, які належать до сфери управління Мінстратегпрому, функціонування державного фонду розвитку базових і критичних технологій, підтримки інновацій в оборонно-промисловому комплексі та в інших галузях промисловості. Мінстратегпром відповідно до покладених на нього завдань розробляє разом з міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Національною академією наук, галузевими науково-дослідними установами, підприємствами та організаціями, партнерами соціального діалогу державні цільові науково-технічні програми та інші стратегічні, програмно-планові документи у сфері оборонно-промислового комплексу і забезпечує їх реалізацію, зокрема: - виступає замовником науково-дослідних робіт та дослідно-конструкторських робіт у сфері стратегічних галузей промисловості, оборонно-промислового комплексу; здійснює в межах повноважень координацію наукових досліджень в інтересах національної безпеки і оборони; - формує на основі пропозицій державних замовників і затверджує показники фінансування найважливіших науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт, пов’язаних із створенням сучасних зразків озброєння і військової техніки, затверджує плани-графіки виконання цих робіт і здійснює контроль за реалізацією зазначених планів-графіків; - розробляє, узгоджує та реалізує в межах повноважень державні цільові програми у сфері створення озброєння і військової техніки, програми щодо збереження і розвитку виробничих потужностей, дослідно-експериментальної бази, випробувальних стендів, полігонів, інших об’єктів, призначених для забезпечення розроблення, випробувань і виробництва озброєння і військової техніки, високотехнологічної продукції цивільного і подвійного призначення, виготовленої організаціями оборонно-промислового комплексу, а також програми реформування і розвитку оборонно-промислового комплексу, затверджує плани-графіки створення інтегрованих науково-виробничих структур. Підсумовуючи зазначене рекомендуємо звернутися до Мінстратегпрому, як головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну промислову політику, державну військово-промислову політику, державну політику у сфері державного оборонного замовлення, у сфері оборонно-промислового комплексу, у літакобудівній галузі та забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері космічної діяльності. Одночасно зазначаємо, що надана відповідь не встановлює норм права та носить виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
13.05.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
07.05.2024 видано Наказ Мінекономіки № 11712 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування". В Додатку 2 до Методичних рекомендацій викладена тендерна документація, в технічній специфікації якої зазначений нечинний ДСТУ EN 50160:2014. Державний стандарт України ЕN 50160:2014 «Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності» втратив чинність 01.03.2024. Чинним Державним стандартом України є ДСТУ EN 50160:2023 «Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності» (EN 50160:2022, IDT). У зв’язку з тим, що замовники у публічних закупівлях використовують дані Методичні рекомендації, зокрема, тендерну документацію, просимо внести відповідні зміни у Методичні рекомендації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Мінекономіки наказом від 07.05.2024 № 11712 затвердило методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Методичні рекомендації) відповідно до статті 9 Закону та положень постанови № 1178, які включають, зокрема, примірну тендерну документацію на закупівлю електричної енергії та проект договору. Метою Методичних рекомендацій є підготовка рекомендацій щодо розроблення єдиного підходу до організації публічних закупівель електричної енергії, підготовки тендерної документації, у тому числі проекту договору про закупівлю (договору про постачання електричної енергії споживачу). Методичними рекомендаціями визначено механізм та орієнтири для замовників, які здійснюють відповідні закупівлі, з метою забезпечення максимальної економії, ефективності та пропорційності, добросовісної конкуренції серед учасників процедури закупівлі (електропостачальників), відкритості та прозорості на всіх етапах процедури закупівлі, недискримінації учасників та однакового ставлення до них, об’єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі та запобігання корупційним діям і зловживанням. Відповідно до абзацу 88 пункту 1.1.2 глави 1.1 розділу I Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, якість електропостачання включає перелік показників та їх величин, що характеризують рівень надійності (безперервності) електропостачання, комерційної якості надання послуг з передачі, розподілу та постачання електричної енергії, а також якість електричної енергії. Відповідно до положень пункту 11.4.6 глави 11.4 розділу XI Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, параметри якості електроенергії в точках приєднання споживачів в нормальних умовах експлуатації мають відповідати параметрам, визначеним у ДСТУ EN 50160:2014 "Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності" (далі – ДСТУ EN 50160:2014). При цьому згідно Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 р. № 507, Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі. Міненерго відповідно до покладених на нього завдань розробляє проекти законів та інших нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції. Згідно з Положенням про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженим Указом Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг. НКРЕКП відповідно до покладених на неї завдань бере участь у формуванні та забезпеченні реалізації єдиної державної політики у сферах функціонування ринків електричної енергії, розробляє і затверджує правила користування електричною енергією. Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З огляду на викладене, з питання щодо внесення змін до нормативно-правових актів, які регулюють ринок електричної енергії слід звертатись до органів влади, до компетенції яких належить забезпечення формування та реалізація державної політики в сфері енергетики.
|