Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Водночас повідомляємо, що питання визначення замовником предмета закупівлі  розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06  “Щодо порядку визначення предмета закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

Принагідно зазначаємо, що ураховуючи вимоги статті 19 Конституції України та виходячи з норм Закону, до компетенції Мінекономрозвитку, як Уповноваженого органу у сфері закупівель, не належить визначення предмету закупівлі у кокретних випадках.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Згідно з статтею 40 Закону  переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 40 Закону, зокрема,  якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Водночас переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі, зокрема, неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства щодо закупівель.

Отже, виходячи з норм статті 40 Закону, переговорна процедура закупівлі з підстав двічі відмінених процедур відкритих торгів через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій може бути застосована замовником один раз, з урахуванням того, що всі три процедури закупівлі (двоє відкритих торгів та переговорна) будуть проведені у поточному році. При цьому переговорна процедура закупівлі має завершитися укладанням договору про закупівлю, тобто має відбутися. Процедура, яка проводилася замовником, але була відмінена з підстав, передбачених частиною восьмою  статті 40 Закону, а тому не закінчилася укладанням договору, не вважається використаною та не позбавляє замовника права провести переговорну процедуру закупівлі знову. Закон не містить заборони або обмежень щодо проведення повторної переговорної процедури закупівлі у разі її відміни з підстав, передбачених частиною восьмою статті 40 Закону.

Закон України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” (далі – Закон) визначає особливості здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану.

Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. При цьому відповідно до частини другої статті 2 Закону закупівля товарів, робіт і послуг замовниками, зазначеними у частині першій статті 2 Закону, здійснюється відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Поряд з цим, статтею 3 Закону України “Про публічні закупівлі” визначено, що закупівлі здійснюються зокрема за такими принципами як максимальна економія та ефективність, недискримінація учасників, об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій.

У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 1 частини першої статті 1 Закону відбір учасників для проведення переговорної процедури закупівлі передбачає проведення електронного аукціону.

Водночас відповідно до частини дев’ятнадцятої статті 3 Закону замовник у строк, що становить не більше трьох робочих днів з дня завершення аукціону, розглядає цінові пропозиції та інші документи учасників відбору та визначає учасником переговорів такого учасника відбору, який запропонував найнижчу ціну / приведену ціну з урахуванням підстав відхилення, визначених статтею 4 цього Закону.

При цьому, згідно з частиною третьою статті 6 Закону під час проведення переговорів перевіряється відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, встановленим замовником, та вимогам, визначеним у статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі”.

У свою чергу, частиною четвертою статті Закону передбачена можливість усунення учасником відбору недоліків в документах, крім випадку підтвердження подання забезпечення цінової пропозиції, шляхом прикріплення уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом наступних 24 годин з моменту ознайомлення на переговорах учасника з такими недоліками.

Таким чином, замовник розглядає цінові пропозиції та інші документи учасників відбору, визначає учасника переговорів та проводить з ним переговори, в порядку, встановленому Законом, керуючись принципами закупівель, визначеними Законом України “Про публічні закупівлі”.

Разом з тим зазначаємо, що згідно з Положенням про Міністерство оборони України (далі – Міноборони), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671, Міноборони є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони у мирний час та особливий період.

Ураховуючи викладене, пропонуємо з зазначеним питанням додатково звернутись до вищезазначеного органу виконавчої влади.

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в аналогічному запиті за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d8a93380-3752-488a-b7c9-0c2d7ee6e7d7&lang=uk-UA і листах від 30.12.2016 № 3302-06/38247-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю",  розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc 

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Водночас відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запиті 571/2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a2badb65-f166-480f-ab33-2d6594b07329&lang=uk-UA

Разом з тим, відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.

Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).

Так, у залежності від предмета закупівлі, визначеного замовником відповідно до Порядку, придбання здійснюється шляхом застосування однієї з процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону для товарів і послуг окремо.

Поряд з цим згідно статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

При цьому відповідно до частини третьої статті 5 Закону замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (стаття 22 Закону).

Крім того, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.

Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання консультаційних послуг, така закупівля має здійснюватись відповідно до річного плану (додатку до нього) відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.

При цьому статтею 38 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.