|
|
25.01.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Прошу Вас надати відповідь на наступне запитання:
- В нашій організації впроваджено електронний документообіг. Чи буде вважатися порушенням Закону "Про публічні закупівлі" або Положення про тендерний комітет якщо протоколи засідань тендерного комітету будуть підписуватися кожним членом комітету за допомогою електронного цифрового підпису, тобто по суті як такого живого засідання небуде.
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб).
Водночас частиною другою статті 11 Закону визначено, що положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника.
Згідно з пунктом 2 наказу Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)” замовникам під час розроблення положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) рекомендовано керуватися Примірним положенням про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженим цим наказом (далі – Примірне положення).
Положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб), а також їх права, обов’язки та відповідальність (пункт 1.1 Примірного положення).
Відповідно до пункту 2.5 Примірного положення формою роботи комітету є засідання, яке є правомочним за присутності на ньому не менше двох третин членів комітету. Засідання комітету скликаються головою комітету та проводяться у разі потреби
Частиною четвертою статті 11 Закону визначено, що рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.
При цьому згідно з пунктом 2.11 Примірного положення прийняття рішення щодо проведення засідань комітету належить до обов’язків голови тендерного комітету.
Голова тендерного комітету призначається замовником, організовує роботу комітету та несе персональну відповідальність за виконання покладених на комітет функцій (частина друга статті 11 Закону).
Таким чином, організація діяльності тендерного комітету визначається положенням про тендерний комітет, яке затверджується рішенням замовника.
При цьому Закон та Положення не містять обмежень щодо форми засідань тендерного комітету.
Разом з тим основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів встановлені Законом України “Про електронні документи та електронний документообіг”.
У свою чергу, Закон України “Про електронний цифровий підпис” визначає правовий статус електронного цифрового підпису та регулює відносини, що виникають при використанні електронного цифрового підпису.
|
|
|
24.01.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
17 січня 2017 року в Офіційному віснику України опубліковано Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.12.2016 № 2092 “Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі” та основною зміною є те, що предмет закупівлі товарів і послуг визначатиметься за показником ЧЕТВЕРТОГО знаку Єдиного закупівельного словника.
У Замовника існує потреба у здійсненні закупівлі послуг з транспортування магістральними трубопроводами природного газу. Під час вивчення національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" єдиний код, який міг би відповідати потребі Замовника – 60300000-1 - Послуги з транспортування трубопроводами. Але тендерний комітет не може його застосувати оскільки це буде порушенням Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» № 454 від 17.03.2016р. (в останній редакції).
При цьому, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України інформаційним листом (від 20.01.2016р. №3302-06/1430-06) надало роз’яснення, що у випадку, якщо предмет закупівлі, не відповідає жодній категорії/класу/групі (третя, четверта, п’ята, цифри) ДК 021:2015 рекомендувало замовникам проставляти цифру нуль та одночасно звертатись до Мінекономрозвитку, як головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує зокрема державну політику у сфері технічного регулювання та державних закупівель для опрацювання питання внесення відповідних змін до наказів Міністерства.
З огляду на вищезазначене, тендерний комітет визначив предмет закупівлі ДК 021:2015, а саме: 99999999-9 – Не визначено проте, з технічних причин авторизований майданчик, на якому Замовник здійснив реєстрацію не дає оголосити закупівлю. Або Замовник повинен обрати 60300000-1 - Послуги з транспортування трубопроводами, або визначити інший код за класифікаторами, які завантажені в даній системі. Представники/співробітники електронного майданчику наголосили, що це є технічно неможливим та наполягають на визначені предмету закупівлі за ДК 021:2015 - 60300000-1.
Таким чином, умови внесення інформації на майданчику фактично унеможливлюють з технічних причин визначення предмету закупівлі за кодом ДК ДК 021:2015 - 99999999-9 – Не визначено – Замовник визначає код ДК 015:2015 - 60300000-1 - Послуги з транспортування трубопроводами, але в примітках зазначає по переговорній процедурі закупівлі зазначає: ДК 021:2015 - 99999999-9 – Не визначено (Послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу) та одночасно звертається до Мінекономрозвитку, як головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема, державну політику у сфері технічного регулювання та державних закупівель для опрацювання питання внесення відповідних змін до наказів Міністерства.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
|
|
|
24.01.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Олександрівська клінічна лікарня звертається до Вас із проханням надати роз’яснення щодо укладання договорів за результатами відбору по Рамковим угодам. Рамкові угоди б/н на закупівлю товарів код 21.20.1 за ДК 016-2010 - «Ліки» (Лот №1 «вітчизняного виробництва», Лот №2 «іноземного виробництва», Лот №3 «іноземного виробництва», Лот №4 «іноземного виробництва», Лот №5 «іноземного виробництва», Лот №6 «іноземного виробництва») укладені Територіальним медичним об`єднанням «ПСИХІАТРІЯ» у місті Києві та п’ятьма ( 5 ) учасниками.
Між Територіальним медичним об`єднанням «ПСИХІАТРІЯ» у місті Києві та одним із учасників було укладено додаткові угоди на зміну ціни, відповідно до пунктів Рамкової угоди та частини 5 статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель", відповідно до яких ціна на товар підвищилась.
• Чи мають бути підписані вище зазначені додаткові угоди всіма учасниками Рамкових угод ?
• Чи має право Замовник, визначений у Рамковій угоді, проводити відбір для укладення договору про закупівлю стосовно одного учасника - керуючись цінами , наведеними в додатковій угоді до Рамкової угоди, стосовно іншого учасника – керуючись цінами, наведеними у Рамковій угоді?
• Чи має право Замовник, визначений у Рамковій угоді, внести зміни до істотних умов договору про закупівлю без внесення змін до Рамкової угоди ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про здійснення державних закупівель” (далі - Закон) встановлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Рамкова угода – це правочин, який укладається одним чи кількома замовниками (генеральним замовником) у письмовій формі в порядку, встановленому цим Законом, з одним чи кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди (пункт 24 частини першої статті 1 Закону).
Згідно з частиною другою статті 13 Закону особливості укладення рамкових угод, перелік товарів і послуг, які можуть закуповуватися за рамковими угодами, визначаються Уповноваженим органом. Особливості виконання рамкових угод, порядок визначення генеральних замовників та взаємодії замовників з генеральним замовником за рамковими угодами визначаються Кабінетом Міністрів України.
Підстави та порядок унесення змін до рамкової угоди визначені у Розділі VIII Особливостей укладення рамкових угод, затверджених наказом Мінекономрозвитку від 24.04.2012 № 504 (далі – Особливості укладення рамкових угод).
Разом з тим відповідно до пункту 17 Особливостей виконання рамкових угод, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2012 № 603, зміни до рамкової угоди вносяться у порядку, визначеному у такій угоді, та відповідно до законодавства у сфері державних закупівель.
При цьому зміна істотних умов договору про закупівлю здійснювалась у випадках, передбачених статтею 40 Закону.
Відповідно до вимог частини п’ятої статті 40 Закону істотні умови договору про закупівлю не могли змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю декілька разів можуть вносити зміни в частині ціни за одиницю товару не більш як на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі.
Водночас у разі зміни ціни за одиницю товару у вищезазначеному випадку замовнику необхідно обов’язково ураховувати, що договір про закупівлю укладається замовником за результатом проведення відбору (конкурентного відбору) відповідно до рамкової угоди, основною умовою якої є ціна за одиницю товару (послуги) згідно з пунктом 3.1 Особливостей укладання рамкових угод.
Крім того, відповідно до пункту 7 частини першої Особливостей виконання рамкових угод, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2012 № 603, зокрема зміна істотних умов договору про закупівлю не призводить до зміни умов рамкової угоди, відповідно до якої укладено такий договір про закупівлю.
|
|
|
24.01.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Департаменту культури і туризму Запорізької міської ради підпорядковані ряд закладів культури, зокрема школи естетичного виховання та бібліотеки. Частина цих закладів розташовані у нежилих приміщеннях багатоквартирних жилих будинків. Власником нежилих приміщень є Запорізька міська рада, а Комунальне підприємство «Наше місто» є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у м. Запоріжжя. Частина приміщень передана департаменту згідно Рішення міської у позичку. Друга частина приміщень знаходяться в об’єднанні співвласників багатоквартирних будинків.
Виникла необхідність щодо закупівлі послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
На підставі вищезазначеного, просимо надати відповідь, яку процедуру застосовувати при закупівлі послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, якщо очікувана вартість закупівлі 262 тис. грн., з них 239 тис. грн. вартість послуг які будуть надаватися Комунальним підприємством «Наше місто» яке є виконавцем цих послуг та 23 тис. грн. вартість послуг об’єднань співвласників багатоквартирних будинків?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”.
Разом з тим, Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі –Порядок).
Так, відповідно до абзацу четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
При цьому виходячи зі змісту частини сьомої статті 2 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
|
|
|
24.01.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
В додатку 2 тендерної документації зазначені кваліфікаційні критерії, зокрема наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів.Чи дана вимога є порушенням ст.16 ЗУ "про публічні закупівлі",де йдеться про аналогічний договір.Чи має Замовник право для підтвердження досвіду установлювати вимогу як не менше 2-х договорів
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Частиною другою статті 16 Закону передбачено, що замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв, зокрема наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. При цьому Закон не містить визначення терміну “аналогічний договір”.
Перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеному кваліфікаційному критерію, визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.
Ураховуючи викладене, замовник в тендерній документації самостійно встановлює вимогу щодо наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору або аналогічних договорів, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.
|