|
|
22.11.2023
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Постановою КМУ № 363 від 03.03.2023 визначено, що Прибуток у складі ціни становить 1 відсоток витрат вітчизняного суб’єкта господарювання на придбання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), спецобладнання (спецустатковання), робіт (послуг) в інших суб’єктів господарювання та 30 відсотків решти витрат у складі виробничої собівартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення. У розрахунку прибутку не враховуються податки та збори. Просимо зазначити які самі податки та збори не слід враховувати при розрахунку прибутку.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Відповідно до Закону України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон) оборонні закупівлі - здійснення державним замовником закупівель товарів, робіт і послуг, призначених для виконання державних програм у сферах національної безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
Щодо визначення податків та зборів у розрахунку прибутку при здійсненні закупівлі за постановою КМУ від 03.03.2021 №363 (далі – постанова №363), потрібно звернутись до розробника постанови, головного органу у сфері здійснення оборонних закупівель – Міністерства оборони України.
Принагідно зазначимо, що до компетенції Мінекономіки, як Уповноваженого органу відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, не належить визначення правомірності дій суб'єктів у конкретних випадках та повідомляємо, що листи міністерства не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер.
|
|
|
03.04.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Насоси, зокрема, що перекачують воду (насоси для рідин), є в переліку товарів до яких застосовується вимоги локалізації відповідно до п. 6-1 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про публічні закупівлі» бо відносяться до групи товарів згідно ДК -4212 «Насоси та компресори».
Прошу надати роз’яснення, як діяти у випадку, коли циркуляційний насос є невід’ємною частиною готового виробу, наприклад побутового двохконтурного газового котла, беручи до уваги те, що сам газовий котел не є в переліку товарів до яких застосовується вимоги локалізації.
Тобто прошу надати роз’яснення, чи буде застосовуватись при проведенні публічних закупівель вимога з локалізації до товару, у якого невід’ємною частиною його конструкції чи комплектації є складова (частина, деталь, комплектуюча) що сама по собі підпадає під локалізацію, але без якої товар не може працювати.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 1020/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fb0a355b-3445-470c-9268-ca16b660d6f6&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
21.08.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У зв’язку з набранням чинності вказаною ПКМУ №736: абзац 2 підпункту 1 пункту 3 ПКМУ № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» визначає, що «положення абзацу першого пункту 49 Порядку планування, формування особливостей розміщення, коригування оборонних закупівель, Здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2021 р. № 363, не застосовується». При цьому, відповідно до п.п. 2 п. 2 ПКМУ № 736 установлено, що у складі вартості (ціни), визначеної у державних контрактах (договорах) на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України, враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов’язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг, а також прибуток (постачальницька винагорода) виконавця.
З урахуванням вищезазначеного, просимо надати роз’яснення про наступне: оскільки розмір прибутку, визначений ПКМУ № 363 не застосовується, а відповідно до положень ПКМУ № 736 до складу вартості (ціни) включений прибуток (постачальницька винагорода), то який розмір прибутку застосовувати при укладанні державних контрактів (договорів) на виконання робіт (надання послуг) оборонного призначення за закритими закупівлями та які становлять державну таємницю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Слід зауважити, що постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі-постанова 1275) якою затверджено Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості), прийнята з метою запровадження прозорості в оборонних закупівлях (крім відомостей про закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні.
Слід зауважити що відповідь на схоже питання знаходиться за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1ee350a9-d626-414d-a320-dd2e8342e7dc&lang=uk-UA
Одночасно зазначаємо, що надана відповідь не встановлює норм права та носить виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
|
09.11.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У 2023 році було укладену угоду з Укртелекомом про надання телекомунікайних послуг на суму 99700.00 грн. У листопаді виникла необхідність з збільшити ціну. Можна додатковою угодою чи потрібно проводити відкритті торги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей.
Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом.
Отже, Законом та Особливостями встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-9 пункту 19 Особливостей.
Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей.
Одночасно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
24.02.2024
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Відповідно до п.9 9 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 (далі - Постанова 1275) придбання державними замовниками товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), без проведення закупівель в електронній системі закупівель допускається за наявності однієї з обставин, передбачених пунктом 13 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі-Особливості 1178). Разом з тим відповідно абзацу 24 пункту 13 Особливостей 1178 передбачено, що у разі укладення договору про закупівлю відповідно до цього пункту замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту, що в свою чергу конфліктує з частинами четвертою та п’ятою статті 30 Закону України "Про оборонні закупівлі", якими визначені порядок та строк оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, та абзацу другому підпункту 5 пункту 3 Постанови 1275, яким встановлено строки оприлюднення договору. Враховуючи зазначене прошу Вас висловити свою позицію щодо оприлюднення обґрунтування та самого договору про закупівлю в електронній системі закупівель у разі придбання оборонним замовником товарів, робіт і послуг без проведення закупівель в електронній системі закупівель за наявності однієї з обставин, передбачених пунктом 13 Особливостей 1178.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Роз`яснення для державних замовників в сфері оборони щодо особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану редакції за 01.02.2024 р міститься на офіційному сайти Міністерства економіки України за посиланням https://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=dd05262d-3644-48f9-aaae-27e7481ec00b&tag=ZakupivliDliaDerzhavnikhZamovnikivVSferiOboroni
Одночасно зазначаємо, що надана відповідь Мінекономіки не встановлює норм права та носить виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|