|
02.12.2017
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
За результатами переговорної процедури між товариством та вищим навчальним закладом укладено договір на постачання природного газу до кінця 2017 року, за ціною 9350 грн. за 1000 м.куб. У весняно-літній період ціна за 1000 м.куб. знизилась, а тому сторони уклали додаткову угоду на постачання природного газу до 8500,80 грн.
Для забезпечення взятих на себе зобов'язань товариство здійснює закупівлю природного газу через торгову біржу.
З жовтня 2017 року ціна за 1000 м.куб. природного газу поступово зростає і товариство змушено поставляти природний газ навчальному закладу по заниженій ціні у зв'язку з чим несе збитки.
Товариство запропонувало навчальному закладу укласти додаткову угоду про підвищення ціни за 1000 м.куб. до 9350 грн., а саме за ціною на момент укладення договору. В підтвердження зростання ціни були представлені офіційні відповіді Харківської торгово-промислової палати та органів статистики.
Навчальний заклад відмовляється і просить підтвердити зростання ціни на природний газ іншим документом.
Враховуючи те, що діяльність товариства направлена на отримання прибутку, та виконуючи умови договору не може нести збитки, просимо Вас надати розяснення з наступного:
1. Документом якого уповноваженого органу товариство повинно підтвердити зростання ціни на товар на підставі п.2 ч.4 ст.36 ЗУ "Про публічні закупівлі?
2. Чи може товариство після зниження ціни на товар пропонувати укласти додаткову угоду про підвищення ціни?
3. У разі відмови навчального закладу від укладення додаткової угоди про підвищення ціни, чи має право товариство в односторонньому порядку припинити поставляти природній газ та розірвати договір?
З повагою
Директор О.І. Сухорада
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
01.12.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Шановні панове!
ДП НАЕК "Енергоатом" є одним із найбільших замовників у системі PROZORRO. Згідно з нещодавно проведеною в Компанії оцінкою корупційних ризиків, сфера публічних закупівель є найбільш корупціогенною з точки зору корупційних ризиків. В процесі публічних закупівель через систему PROZORRO тендерний комітет стикається з рядом труднощів на які наразі не існує однозначної відповіді і уникнути яких не допомагає навіть система PROZORRO. Окремі "підприємці" входячи в певний "зговір" з деякими виробниками необхідної для Енергоатом продукції отримують від виробників дилерські повноваження і далі відбуваються торги за наступною схемою. Енергоатом направляє запит на отримання цінової пропозиції на виробника, оскільки у виробника щодо Енергоатому вже є "дилер", він передає цей запит дилеру. Той готує лист від імені виробника, вказуючи ціну в три рази вищу ніж відпускна вартість заводу виробника. Енергоатом, оголошує торги визначаючи очікувану вартість згідно з повідомлення виробника. На тендер приходить дві фірми: "дилер" і його "протеже" (тут будь-якого юридичного підтвердження нема є лише розуміння цього виходячи з історичного аспекту здійснення закупівель Енергоатомом, постійно на торгах грає одна пара) здійснюють удаваний аукціон і мйже без зміни ціни виграє один із "дилерів" із явно завищеною ціною. Звертаю увагу, мова йде про специфічну продукцію яка не має широкого економічного обороту, а тому вкрай важко визначити ринкову ціну. Провести переговорну процедуру теж немає можливості, бо існують потенційні виробники за кордоном.В подальшому, в рамках розслідування кримінальних проваджень нам стає відома інформація, що після отримання коштів від Енергоатому, "дилер" перераховує заводу виробнику вартість поставленого в Енергоатом обладнання, а решту коштів направляє на готівку за удаваними контрактами на юридичних осіб з ознаками "конвертів" і на фізичних осіб-підприємців. Формально в даній схемі, при проведенні публічної закупівлі Енергоатомом відсутні порушення. Проте, з часом, у нас є чітке розуміння, що в даній закупівлі однозначно порушено принцип запобігання корупційним діям і зловживанням. Однак, це вже ніяк не впливає на вимивання коштів з Енергоатому. Відразу визначу, що радити в напрямку звернення в правоохоронні органи не варто з декількох причин:
1. правоохоронні органи залучаються лише тоді, коли Енергоатом вже все оплатив, тобто фактично зазнав збитків через надлишкову, штучно створену вартість товару;
2. якість роботи правоохоронної системи в рамках розслідування кримінальних проваджень незадовільна. Справи розслідуються роками і через ті ж такі хабарі з часом просто закриваються.
Все ж заяви ми подаємо і провадження порушуються, однак, як я вже сказав в силу тих чи інших обставин обвинувальних вироків ми не маємо. Власне ми не маємо ніяких вироків. Тому, в рамках проведення перевірки наших ділових партнерів на виконання ЗУ "Про запобігання корупції" антикорупційна служба Енергоатом оформлює негативні висновки щодо подібних "дилерів" і рекомендує не укладати з ними угод. Водночас, в подальшому, ці ж "дилери" приходять на інші тендера за ідентичними схемами.
Питання.
1. Яким чином в подібних ситуаціях забезпечити виконання такого принципу публічних закупівель як запобігання корупційним діям і зловживанням?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Метою Закону є зокрема створення конкурентного середовища та розвиток добросовісної конкуренції. При цьому закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 3 Закону, серед яких добросовісна конкуренція серед учасників.
Пунктом 35 частини першої статті 1 Закону визначено, що учасником процедури закупівлі (далі – учасник) є фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Таким чином учасником процедури закупівлі може бути будь-яка особа, яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
У свою чергу, органи, наведені в частині третій статті 7 Закону, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Так, зокрема Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є зокрема забезпечення державного захисту конкуренції у сфері державних закупівель. АМКУ здійснює свою діяльність на підставі законодавства про захист економічної конкуренції, що ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України і складається із Закону України “Про захист економічної конкуренції”, Закону України “Про Антимонопольний комітет України” (далі – Закон про АМКУ), Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно зі статтею 7 Закону про АМКУ у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції АМКУ має, зокрема такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
У свою чергу, пунктом 4 частини першої статті 17 Закону передбачено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).
|
|
30.11.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Щодо застосування Замовником положень Закону в частині визначення додаткових умов Тендерної документації, які окремо застосовуються до Учасників-резидентів та Учасників-нерезидентів, ураховуючи той факт, що переможцем визначено Учасника-нерезидента.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Пунктом 35 частини першої статті 1 Закону визначено, що учасником процедури закупівлі (далі – учасник) є фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах.
Поряд з цим, відповідно до частини четвертої статті 16 Закону документи, що не передбачені законодавством для учасників, не подаються ними у складі тендерної пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників, у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником.
Крім того, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb розміщено лист від 16.11.2016 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”. При цьому узагальнені рекомендації для складання тендерної документації доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/898?q=
|
|
30.11.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Закупівля природного газу на 2018 рік здійснюється на очікувану вартість та розпочинається у 2017 році. Підписання договору можливе при затвердженні кошторису (10-15 січня 2018 року)(ст. 48 Бюджетного Кодексу України). Як забезпечити бюджетній установі опалення закладу з 01.01.2018 р., якщо не можна застосовувати частину 3 статті 631 Цивільного Кодексу України при проведенні відкритих торгів (роз’яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України) . При продовженні договору на постачання природного газу 2017 року (Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку)лімітів на січень 2018 року буде недостатньо. Також постачальники природного газу повідомили, що ліміти в одному місяці ділитися не можуть між різними постачальниками.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на подібне за змістом питання надано відповідь у запиті 91/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afaabe9f-3ed2-4fa3-9e57-f768e2207f97&lang=uk-UA
При цьому питання планування закупівель та продовження строку дії договору про закупівлю на початку наступного року розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
30.11.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону зміни, що вносяться замовником до тендерної документації, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції тендерної документації додатково до початкової редакції тендерної документації. Замовник разом із змінами до тендерної документації в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться. Положення тендерної документації, до яких вносяться зміни, відображаються у вигляді закреслених даних та повинні бути доступними для перегляду після внесення змін до тендерної документації.
Просимо надати більш детальне роз'яснення щодо того як саме Закон вимагає вносити зміни до тендерної документації, а саме що саме повинно бути розміщено замовником в системі електронних торгів. А також, чи вважається перекреслена тендерна документація, як це відбувається в системі електронних закупівель, такою, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 23 в частині початкової редакції тендерної документації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 1040/2017 від 27.10.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ff5821b0-355a-41d3-98e0-b4ef6f813440&lang=uk-UA
|