|
|
14.08.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
При підготовці тендерної документації для закупівлі послуги з поточного ремонту приміщень виявилось, що хоча рішенням міської ради виділено кошти на поточний ремонт, але до проєкту рішення додавали зведений кошторисний розрахунок, який був додатком до комерційної пропозиції, для визначення приблизнї вартості послуг. І в цьому зведеному кошторисі передбачено 1,5 відсотки від вартості послуг з поточного ремонту для здійснення технічного нагляду. При проведенні поточного ремонту технічний нагляд є правом, а не обов!язком замовника. Скажіть будь ласка, чи може уповноважена особа самостійно виокремити із загальної суми виділеної на поточний ремонт 1,5 відсотка від вартості та провести окрему закупівлю послуг з технічного нагляду? Чи потрібно внести зміни в рішення міської ради та або в розрахунок до кошторису?
Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України", від 03.07.2023 № 3323-04/32328-06 "Щодо здійснення закупівель", від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=54160https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=32328https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667При цьому згідно з Положенням про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (зі змінами), Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику, державну політику у сфері міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів, державну політику у сфері державного пробірного контролю, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного фінансового контролю, державного внутрішнього фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства. Відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Тому, з питання виокремлення коштів пропонуємо звернутись до вищевказаних центральних органів виконавчої влади. |
|
|
14.08.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У Замовника виникла необхідність закупівлю товару (ліків), які вкрай необхідні для забезпечення лікування хворих, проте ці ліки відсутні у Prozorro Market. Відповідно до Постанови КМУ від 7 липня 2023 р. № 686: У разі коли замовники, які є закладами охорони здоров’я або структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій, здійснюють закупівлі лікарських засобів та медичних виробів за переліком згідно з додатком, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407), з урахуванням положень, визначених цими особливостями. Замовник заповнив заявку на додавання даних ліків у Prozorro Market згідно інструкції. Проте, при оформленні заявки було прописано, що : "Робота з асортиментом проводиться планово, приблизний термін додавання товарів в наявні категорії - від трьох тижнів. " Процедура відкритих торгів проводиться за коротший час, ніж товар додадуть у Prozorro Market. Як діяти Замовнику, якщо товар (ліки) потрібні вже? Як правильно діяти Замовнику у данній ситуації, якщо даний товар, міститься у переліку відповідно до Постанови КМУ № 686? Чи можна провести відкриті торги на конкретно товар, якого немає у Prozorro Market.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 04.08.2023 № 3323-04/40119-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=40119
|
|
|
11.08.2023
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
під час перебування у відпустці Уповноваженої особи, установа уклала і проплатила договір на суму 3000 грн. Зміни до річного плану оприлюднені не були. з дати укладення пройшло 3 тижні. Що робити в цьому випадку Уповноваженій особі? Оприлюднити зміни із порушенням строків, чи не робити з цим нічого?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
11.08.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Слава Україні! Доброго дня.
Нашим підприємством укладено договір про постачання природного газу. Договір оприлюднено згідно з законодавством, оплата витрат на постачання природного газу проводиться за рахунок коштів місцевого бюджету.
Постачальник надає знижку ціни на обсяг природного газу, використаного з 01.05.23 по 31.05.23, про що повідомляє в листі, сторонами укладано додаткову угоду, де зафіксована ціна зі знижкою за 1000 куб. метрів газу у період з 01.05.23 по 31.05.23. без зміни обсягів постачання природного газу та загальної суми договору, а далі діє ціна, яка була узгоджена при підписанні договору. Підписана сторонами додаткова угода не оприлюднена в зв’язку з тим, що надана тимчасова знижка не є істотною зміною умов договору. Знижки постачальник надає що місяця в зв’язку з коливанням цін на ринку природного газу. Постачальник в первинних бухгалтерських документах, які фіксують факт проведення господарської операції, вказує ціну за одиницю згідно умов договору (первинну) та виділяє суму знижки.
При реєстрації вище вказаного договору в електронних засобах Казначейської служби України виникли зауваження що до факту надання тимчасової знижки ( як неприйнятне для тендерної документації явище) . Наполягають, що це не знижка на ціну, а зміна ціни, а значить згідно нової ціни треба перерахувати весь обсяг вказаний в договорі, змінити загальну суму договору, і додаткову угоду оприлюднити в кожному випадку надання такої знижки.
Питання:
1.Чи може КП КМР «Міський спецкомбінат» скористатися наданою постачальником знижкою?
2. Чи потрібно підприємству вносити надану постачальником знижку ціни додатковою угодою як зміна ціни, а саме: «…. істотні зміни в умови договору як погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, роб іт і послуг), у тому числі у оазі коливання ціни товару на ринку….» і оприлюднювати цю додаткову угоду? Як що так, чи можемо в одній додатковій угоді від поточної дати викласти всі попередні зміни ціни та оприлюднити на платформі Прозоро?
З повагою. Головний бухгалтер Булаєнко Вікторія
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю"(Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю) та у запиті № 134/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8a46ffe7-9f3c-4854-9cfa-8f6a34e03e56&lang=uk-UA
При цьому будь-які рішення приймаються замовником самостійно з дотриманням законодавства в цілому.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
10.08.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день.
Статтею 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) передбачено один із трьох способів визначення або призначення уповноваженої особи замовника.
Разом з тим, у Примірному положенні про уповноважену особу, затвердженому наказом Міністерства економіки України (надалі - Мінекономіки) від 08.06.2021 № 40 та листі «Щодо організації закупівельної діяльності замовника» від 10.04.2020 за № 3304-04/24218-06 зазначено про те, що замовник може використовувати одночасно декілька способів для визначення різних уповноважених осіб.
Під час організації Управлінням державної охорони України закупівельного процесу та визначення або призначення уповноважених осіб було використано одночасно два способи для визначення різних уповноважених осіб з урахуванням тенденції зростання закупівель та вузькопрофільної діяльності структурних підрозділів.
Проте, на думку Рахункової палати, призначити (визначити) уповноважену особу можливо тільки одним із трьох способів, які визначені частиною першою статті 11 Закону, а у разі використання одночасно декількох способів є порушенням вимог Закону.
З урахуванням вищевикладеного, прошу Вас, як Уповноваженого органу, дати роз’яснення щодо можливості одночасного застосування декількох способів при визначенні або призначенні уповноважених осіб замовника.
|
|
Відповідь
|
|
|