|
04.05.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Укладаючи договір про закупівлю послуг відповідно до вимог постанови КМУ №169 від 28.02.2022р. Замовник повинен визначити обсяг закупівлі тієї чи іншої послуги і відповідно буде визначена вартість цього договору.
Однак, враховуючи той факт, що закупівля товарів, робіт і послуг за постановою №169 здійснюється Замовником лише у період дії воєнного стану, який продовжується Указом Президента кожного разу строком на 30 діб, тобто і строк дії договору може бути не більше, ніж 30 діб на який Замовником і розраховується потреба та обсяг закупівлі тієї чи іншої послуги (в даному випадку йде мова про закупівлю послуги з постачання електричної енрегії), але зазначений строк дії договору може бути продовжений у разі продовження строку дії воєнного стану.
На підставі наведеного прошу надати консультацію з наступних питань:
1. Укладаючи договір за правилами Постанови №169 чи буде правомірним збільшення обсягу закупівлі та вартості договору у разі продовження строку його дії на період дії воєнного часу введеного та продовденого відповідними Указами Президента?
2. Чи має право Замовник, укладаючи договір за Постановою №169 визначити потребу та обсяг закупівлі послуги (електричної енергії тощо) із розрахунку більш ніж на 30 діб (строк на який продовжується воєнний стан), за для реалізації права на продовження строку дії договору у разі продовження воєнного стану без подальшого збільшення обсягу закупівлі та ціни договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 04.03.2022 № 3304-04/9225-06 “Щодо здійснення закупівель у період воєнного стану”, від 09.03.2022 № 3304-04/9472-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", від 22.04.2022 № 3304-04/16796-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=№ 3304-04_9225-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=9472
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16796-06
Водночас зазначаємо, що договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору про закупівлі згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” регулюються, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Підстави для зміни договору та порядок зміни господарських договорів визначені статтею 651 Цивільного кодексу України та статтею 188 Господарського кодексу України відповідно.
Крім цього, зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
25.05.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Замовники торгів закупівлі шоломів кулезахисних, балістичних в частині технічних вимог до предмету закупівлі вказують конкретний матеріал з якого повинен бути виготовлений предмет закупівлі. При цьому також зазначають, що може бути наданий еквівалент (якщо є звернення до торгових марок і тд).
В більшості випадків, замовники вимагають, щоб предмет закупівлі були виготовлені із араміду (так званий кевлар), або його пропорцій з іншими композитами та компонентними матеріалами.
Іншими вимогами до предмету закупівлі є його відповідність визначеному класу захисту згідно ДСТУ (що повинно підтверджуватись протоколом балістичних випробувань та сертифікатом відповідності).
В порівнянні з арамідом є більш сучасні матеріали, які витриваліші до впливів навколишнього середовища, кращими є для зберігання та тривалого використання - тобто не поступаються якісним характеристикам. Але, у більшості випадків, замовники відхиляють пропозиції в яких зазначено, що шоломи кулезахисні виготовлені з інших матеріалів.
Хоча шолом відповідає всім іншим вимогам замовника: щодо класу захисту (підтверджується документами) та щодо конструкції.
Тобто, єдиною причиною відмови для найбільш економічно вигідної пропозиції є аргументація, що у технічній специфікації учасника вказується інший матеріал - який відрізняється від затребуваного. Замовник вказує, що матеріали не можуть бути еквівалентами, в той час, коли захисні та конструктивні елементи, функції та завдання зберігаються.
Таким чином, замовник без іншої аргументації та самовільно визначає, що матеріали не можуть бути еквівалентними.
Чи є правомірними вимоги зі сторони замовника щодо конкретного матеріалу з якого повинен бути вироблений шолом кулезахисний, якщо предмет закупівлі з іншого матеріалу відповідає витребуваному класу захисту та дотримуються всі інші умови?
Чи є вимога поставки шолома кулезахисного з конкретного матеріалу обмеженням конкуренції?
Чи можна вимагати від замовника внести зміни в тендерну документація щодо матеріалу з якого виготовлений шолом кулезахисний?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 335/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=36019d11-7ff7-4e7e-b21b-dccc27978083&lang=uk-UA Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Виходячи з норм Закону, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників. При цьому, виходячи з пунктів 18 і 28 Особливостей, договір про закупівлю має укладатися на умовах, зокрема тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю. Згідно Закону найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція/пропозиція - тендерна пропозиція/пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій/пропозицій відповідно до статті 29 Закону. Відповідно до статті 29 Закону, зокрема під час проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель відображаються значення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника. Водночас згідно з пунктом 54 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. Отже, у разі необхідності учасник може звернутись до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації. При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. Відповідно до пункту 23 Особливостей моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Водночас відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках, а також здійснення контролю у сфері публічних закупівель.
|
|
23.10.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником проведено відкриті торги на закупівлю послуг з відбору допінг-проб крові на визначення гормону росту по Україні та їх транспортування до ВАДА-акредитованої лабораторії у кількості 80 шт на загальну суму 955200,00 грн. В специфікації зазначено, що на відбор допінг-проби, у другого та наступних спортсменів надається знижка у розмірі 47,5% від ціни відбору однієї проби. Отже, враховуючи вказану знижку, було проведено 80 шт. відбір допінг-проб на загальну суму 453720,00 грн., дана сума є меншою від загальної суми договору. Чи може замовник внести зміни в договір, збільшивши кількість послуг, при цьому не змінюючи загальної суми договору закупівлі на підставі пп.3 п.19 Особливостей - покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запитах № 579/2023, № 1251/2021, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=48670caf-9b5c-4add-8c68-c85fc99f8234&lang=uk-UAhttps://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b51eaa69-f847-40f7-9955-bfc04b1c5484&lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і 2 послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Пунктом 19 Особливостей установлено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених пунктами 1-8 пункту 19 Особливостей. Так, підпункти 1-7 пункту 19 Особливостей не передбачають випадків щодо збільшення обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі. Поряд з цим, випадки, зазначені у підпунктах 3-5 пункту 19 Особливостей, не передбачають можливості ані збільшення суми договору про закупівлю, ані зміни обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю.
|
|
12.06.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
З 19.05.23 змінено підставу для укладення прямого договору у підпункті 3 пункту 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості), що полягає у наступному:
Замовник може укласти прямий договір у разі, коли він не може дотриматися строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та / або електронного каталогу, що повинно бути документально підтверджено замовником, якщо публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються для, зокрема: -будівництва, облаштування місць проживання внутрішньо переміщених та евакуйованих осіб; - будівництва, поточного ремонту, облаштування захисних споруд цивільного захисту, в тому числі споруд подвійного призначення, найпростіших укриттів;
Просимо пояснити з якою метою було звужено даний перелік? Оскільки відповідно до ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво видами будівництва є нове будівництво, реконструкція та капітальний ремонт.
Чи такими змінами Мінекономіки хотіло сказати, що з 19.05.2023 ця підстава не застосовуватиметься у разі необхідності здійснити реконструкцію чи капітальний ремонт місць проживання внутрішньо переміщених та евакуйованих осіб чи захисних споруд цивільного захисту?
Чи такі зазначені види робіт можуть бути закуплені замовником у разі закупівлі будівництва за пп 3 п 13 Особливостей?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 15.08.2022 № 3323-04/58791-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану та від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо переліку виключень), від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50213-06%20 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - Порядок). Пунктом 10 Особливостей визначено, що замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями. Згідно з пунктом 3 розділу II Порядку під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. Пунктом 13 Особливостей встановлено широкий перелік випадків, коли придбання замовником товарів, робіт і послуг може здійснюватися без застосування електронної системи закупівель (далі - ЕСЗ), шляхом укладання прямих договорів, з подальшим розміщенням в ЕСЗ відповідних звітів про такі договори, а також інформації про внесення змін до договорів.Такі положення встановлені у тому числі для випадку, передбаченого пудпунктом 3 пункту 13 Особливостей у разі, коли замовник не може дотриматися строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу, що повинно бути документально підтверджено замовником, якщо публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються саме для будівництва, облаштування місць проживання внутрішньо переміщених та евакуйованих осіб; будівництва, поточного ремонту, облаштування захисних споруд цивільного захисту, в тому числі споруд подвійного призначення, найпростіших укриттів. Разом з тим віднесення предметів закупівлі до таких, що вказані пудпунктом 3 пункту 13 Особливостей здійснюється з дотриманням законодавства. Рішення щодо можливості придбання товарів, робіт та послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель/електронних каталогів приймається замовником самостійно.
|
|
02.05.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
В громадах міського рівня існує практика утворення комунальних обслуговуючих підприємств: догляд за вуличних освітленням (міськсвітло), догляд за зеленими насадження (зеленбуд) тощо. Громада, представником якої є рада, потребує постійно таких послуг і вони оплачуються з місцевого бюджету. Проте, раз громада є засновником такого підприємства, то при закупівлі послуг з зазначеними підприємствами вони є пов"язаними особами. Пов"язаність осіб призводить до певних наслідків.
Отже на яких засадах за відповідних обставин органам місцевого самоврядування будувати відносини з такими обслуговуючими комунальними підприємствами, щоб уникнути порушень законодавства у сфері публічних закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06 Принагідно повідомляємо, що на вебсайті Мінекономіки в розділі "Публічні закупівлі" рубрики "Професіоналізація" розміщено матеріали "Огляд судової практики: на основі розгляду справ щодо публічних закупівель", що доступні за посиланням: https://cutt.ly/d0Vtfrw
|