|
|
15.02.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до частини 3 статті 12 Закону України «Про публічні закупівлі» під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг". Згідно із статтею 5 цього Закону Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Згідно із статтею 6 цього Закону: Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу.
Звертаємось з проханням про наступну консультацію: чи обов’язково тендерну пропозицію учасник повинен підписати шляхом накладання електронно-цифрового підпису? Такий ЕЦП є обов’язковим, чи це залежить від вимог Замовника, що зазначені в тендерній пропозиції?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання розміщена за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=28e4b339-8325-4209-a7b3-9a95766274ed&lang=uk-UA
|
|
|
15.07.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Надайте роз'яснення. Відповідно до вимог форми оприлюднення відкритих торгів на закупівлю робіт Замвник повинен вказувати "умови оплати". Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 23.04.2014 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», Замовник після підписання цього Договору має право перерахувати Підряднику аванс в розмірі до 30% від обсягу робіт. Якщо Замовник напевно не знає захоче майбутній підрядник отримувати аванс, чи повинен він вказувати в оголошенні про закупівлю "умову оплати" надання 30 % авансу? Чи є в цьому обов'язковість ?! І якщо вказувати потрібно, а при підписанні договору підрядник відмовиться від авансу, чи не буде порушення ЗУ "Про публічні закупівлі" ?!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 (далі – Наказ) затверджені форми документів у сфері публічних закупівель, зокрема форма оголошення про проведення відкритих торгів.
Так, форма оголошення про проведення відкритих торгів містить, зокрема поле умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків).
Звертаємо увагу, що в полі Умови оплати замовник зазначає тип оплати: аванс, післяплата.
Крім того, інформуємо, що з питання заповнення поля “Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків)” можна ознайомитися на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/updates/vidobrazhennya-umov-oplati-na-kartci-tendera
Виходячи зі змісту пункту 2 Наказу, формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель, шляхом унесення в них наявної інформації.
При цьому ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов.
Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі (частина четверта статті 36 Закону).
Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до вимог, встановлених у тендерній документації (в т. ч. вимог щодо умов оплати) та пропозиції учасника-переможця.
|
|
|
09.01.2017
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Після аукціону (відкриті торги на товар) сформувалась ціна яку учасник (майбутній переможець) самостійно зменшив, надавши нову пропозицію, оприлюднивши її на майданчику. Яку суму зазначати в договорі. Згідно звіту чи пропозиції. Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зокрема зазначається інформація про ціну.
Поряд з цим, статтею 21 Закону встановлено, що в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначається кінцевий строк подання тендерних пропозицій.
Водночас, виходячи зі змісту статті 25 Закону, учасник має право подавати тендерну пропозицію, вносити до неї зміни або відкликати свою тендерну пропозицію лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій.
У свою чергу, згідно з частиною четвертою статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
Таким чином, договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції переможця за результатами аукціону.
Разом з тим, виходячи зі змісту пункту 5 частини четвертої статті 36 Закону, після підписання договору про закупівлю сторони можуть узгоджено зменшити ціну договору (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг).
|
|
|
12.10.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" Замовником було укладено договір про закупівлю теплової енергії з використанням переговорної процедури у зв'язку з відсутність конкуренції з технічних причин, щодо розподілу і передачі теплової енергії.
Предметом договору про закупівлю було визначено : Пара, гаряча вода та пов'язана продукція. У відповідності до вимог законодавства було визначено суму договору, а також ціну за одиницю товару(Гкал/год) та обсяг закупівлі. На момент укладення договору тариф на теплову енергію становив 1569 без ПДВ. З початком опалювального сезону Учасник(Постачальник) повідомив про намір збільшити ціну за одну Гкал/год, оскільки у новому тарифі закладається вища ціна газу зокрема для бюджетних та релігійних організацій – 16066,77 грн/тис. куб. м, тобто більш ніж вдвічі (+103%). Так як питома вага природного газу в собівартості складає 65%, то це є одним з основних факторів зміни розміру тарифів на теплову енергію, послугу з постачання теплової енергії для всіх категорій споживачів.
Відповідно до статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті
Враховуючи зазначене вище постає питання, щодо збільшення суми зобов'язання перед Учасником (Постачальником) , яка була визначена у договорі. Просимо Вас надати роз'яснення з приводу правомірного внесення змін до укладеного договору з урахувнням Закону України "Про публічні закупівлі" або ж чи буде правомірним укласти додаткову угоду з Учасником про збільшення суми зобов'язання? Чи можливо буде правомірним здійснити іншу закупілю, якщо так просимо Вас роз'яснити вид та порядок її проведення. Відповідь прошу надати на вказану електронну адресу у встановлений законодавством термін.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто теми : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників у конкретних випадках.
|
|
|
10.01.2018
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно ч. 3 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі у тому числі є послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, фінансового лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг.
Виходячи з вимог ч. 1 ст. 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансові послуги надаються фінансовими установами (юридичними особами, що надають одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг, зокрема, банками, небанківськими фінансовими установами тощо), а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями.
Визначення терміну фінансової послуги наведено у пп. 5) п. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», відповідно до якого фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
Перелік фінансових послуг наведений у ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та є виключним.
Зокрема, згідно п. п. 8), 14) ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовими, у тому числі, вважаються такі послуги як: випуск платіжних документів, платіжних карток (електронних платіжних засобів), дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків, а також переказ коштів, банківські та інші фінансові послуги, що надаються відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність».
До законодавчих актів з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг також відноситься Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з урахуванням положень якого вбачається, що банківські фінансові установи за умови укладення відповідного договору з платіжною організацією платіжної системи також надають допоміжні фінансові послуги, що являють собою послуги технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі (послуги еквайрингу).
Державна установа (Замовник) потребує у замовленні послуг банківської фінансової установи, що полягають у забезпеченні технологічного та інформаційного обслуговування Замовника і проведення розрахунків за операціями, які здійснені між Замовником і Споживачами з використанням електронних платіжних засобів (послуг еквайрингу).
Просимо надати відповідь на наступні запитання:
1) Чи підпадають послуги фінансових установ, а саме: переказ коштів, банківські та інші фінансові послуги, що надаються відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» під дію Закону України «Про публічні закупівлі»?
2) Чи можна послуги еквайрингу, що надаються банківськими фінансовими установами, які полягають у забезпеченні технологічного та інформаційного обслуговування Замовника і проведення розрахунків за операціями, які здійснені між Замовником і Споживачами з використанням електронних платіжних засобів, віднести до послуг допоміжних до фінансових послуг, на які відповідно не поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі»?
3) Які послуги відносяться до послуг допоміжних до фінансових послуг, на які відповідно не поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 148/2017 та 154/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b204f6a5-b592-474b-bb3f-5e579ab4d7b3&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=46232d8a-7a95-412f-b0d5-b183e6e866ae&lang=uk-UA
Крім того, повідомляємо, що питання закупівлі послуг фінансових установ розглянуто в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
З огляду на викладене, дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги фінансових установ саме щодо надання кредитів, гарантій, фінансового лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг, визначених у цьому абзаці частини третьої статті 2 Закону. В інших випадках закупівля послуг фінансових установ здійснюється з дотриманням вимог Закону, шляхом застосування однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, керуючись при цьому вартісними межами, визначеними в частині першій статті 2 Закону.
|