|
|
24.11.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Скажіть чи був вже затверджений Порядок відшкодування коштів за надані фермерам дорадчі послуги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки Інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель, направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки, пропонуємо його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки (http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472-ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian), для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки в компетенції якого знаходиться Ваше питання.
|
|
|
26.09.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Надайте, будь ласка, роз"яснення з приводу розрахунку очікуваної вартості процедури закупівлі: відкриті торги.
Від юридичної особи надійшла пропозиція щодо можливості продати товар: теплову енергію по ціні, яка є вищою, та не відповідає тарифу, затвердженому Розпорядженням ВО КМР (КМДА) від листопада 2021 року. Затверджений тариф в 2022 році - не переглядався. Чи економічно доцільно, та юридично безпечно, проводити процедуру закупівлі по запропонованій ціні???
Як вірно розраховувати очікувану вартість закупівлі, враховуючи наявність Розпорядження?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 Крім цього, зазначаємо, що для визначення очікуваної вартості Замовником може використовуватися примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - методика) на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), яка може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону, у тому числі із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості. Ця методика має рекомендаційний характер. Замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися методикою. При цьому повідомляємо, що державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, на ринках природного газу, нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ (далі - природний газ), нафти та нафтопродуктів, а також перероблення та захоронення побутових відходів є одним з основних завдань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про теплопостачання” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (зі змінами).Тому, з питань теплопостачання, пропонуємо звертатися до НКРЕКП.
|
|
|
28.10.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч. 17 ст. 18 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною шостою статті 33, частиною сьомою статті 40 цього Закону.
Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
Частиною 6 ст. 33 Закону передбачено, що Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.
У разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладання договору про закупівлю призупиняється.
Питання:Чи зупиняється перебіг строку дії тендерної пропозиції учасника на час оскарження процедури закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи зі змісту частини сімнадцятої статті 18 Закону розгляд скарги зупиняє перебіг строків виключно у випадках, передбачених частиною шостою статті 33 Закону та частиною сьомою статті 40 Закону.
Разом з тим відповідно до частини сьомої статті 26 Закону тендерні пропозиції залишаються дійсними протягом зазначеного в тендерній документації строку. До закінчення цього строку замовник має право вимагати від учасників процедури закупівлі продовження строку дії тендерних пропозицій. Учасник процедури закупівлі має право:
відхилити таку вимогу, не втрачаючи при цьому наданого ним забезпечення тендерної пропозиції;
погодитися з вимогою та продовжити строк дії поданої ним тендерної пропозиції і наданого забезпечення тендерної пропозиції.
Отже, оскільки замовник самостійно встановлює строк дії тендерних пропозицій та ураховуючи можливість оскарження процедур закупівлі, замовник може завчасно вимагати від учасників процедури закупівлі продовження строку дії таких пропозицій.
У свою чергу, відповідно до пункту 2 частини першої статті 32 Закону замовник відміняє тендер у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.
Поряд з цим з питання технічної реалізації щодо продовження строку дії тендерних пропозицій слід звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
|
27.07.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Працюємо на е-тендері.
Яким чином завершувати тендерні закупівлі іншою уповноваженою особою, розпочаті однією уповноваженою особою, яка пішла у відпустку чи на лікарняний? Через особистий кабінет УО, яка тимчасово заміняє, технічна можливість відсутня.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання міститься у запиті 678/2020 (питання 2) за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bca3ce88-c2eb-4602-a147-367016510f2b&lang=uk-UA
При цьому з питань технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства у сфері публічних закупівель необхідно звертатися до ДП “ПРОЗОРРО”, як адміністратора системи.
|
|
|
13.04.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч. 6 ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі" №114-ІХ доступ до інформації, оприлюдненої в електронній системі закупівель, є безоплатним та вільним. Інформація про закупівлю, визначена цим Законом, розміщується в електронній системі закупівель безоплатно через авторизовані електронні майданчики.
Інформація про закупівлі, зазначена у ч. 1 ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі" №114-ІХ, оприлюднюється відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації", у тому числі у формі відкритих даних. Чи потрібно забезпечувати доступ до інформації про спрощену закупівлю, ще якимось шляхом (способом), окрім оприлюднення її в електронній системі закупівель через автоматизовані електронні майданчики? Яка саме інформація, стосовно спрощеної закупівлі, оприлюднюється у формі відкритих даних та де замовник має забезпечити доступ до цієї інформації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Згідно з частиною першою статті 10 нової редакції Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю.
Водночас інформація про закупівлі, зазначена у частині першій цієї статті, оприлюднюється відповідно до вимог Закону України “Про доступ до публічної інформації”, у тому числі у формі відкритих даних (частина шоста статті 10 нової редакції Закону).
У свою чергу, Законом України “Про доступ до публічної інформації” та Положенням про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835, (далі – Положення про набори даних) визначено обов’язок розпорядника інформації у розумінні Закону України “Про доступ до публічної інформації” (далі – розпорядник інформації) надавати та оприлюднювати відповідну інформацію на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своєму офіційному веб-сайті.
Отже, перелік інформації про закупівлі, що підлягає оприлюдненню на офіційних веб-сайтах розпорядників інформації та на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних визначено Положенням про набори даних.
У свою чергу, згідно з пунктом 3 Положення про набори даних належне функціонування Єдиного державного веб-порталу відкритих даних, а також проведення періодичного моніторингу стану оприлюднення та оновлення наборів даних на офіційних веб-сайтах державних органів та на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних належить до компетенції Міністерства цифрової трансформації.
Крім того, відповідно до Положення про Міністерство цифрової трансформації України (Мінцифри), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 856, Мінцифри є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що зокрема забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах відкритих даних, розвитку національних електронних інформаційних ресурсів та інтероперабельності.
Тому, з питання зазначеного у запиті пропонуємо додатково звернутись до вищезазначеного органу виконавчої влади.
|