|
|
10.09.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вітаю. Наше підприємство є українським виробником кабельної продукції.
У постанові Кабінету Міністрів України, якою затверджено перелік товарів, що підлягають локалізації, у переліку міститься позиція «Кабелі» без уточнення коду за ДК 021:2015.
Водночас при роботі на електронних майданчиках (системі Prozorro, Zakupivli) ми стикаємося з тим, що до переліку локалізованих товарів віднесено лише кабелі з кодом 44321000-6 «Кабелі». Інші коди класифікатора, під якими також здійснюються закупівлі кабельної продукції (наприклад, 31310000-2 Мережеві кабелі ), не відображені як такі, що підлягають локалізації.
У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення:
1. Чому в системі закупівель до локалізованих товарів фактично віднесено лише кабелі з кодом 44321000-6, тоді як у постанові КМУ зазначено узагальнену категорію «кабелі»?
2. Чи планується коригування відображення переліку на електронних майданчиках із включенням інших кодів ДК, які відносяться до кабельної продукції?
Дякуємо за відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
10.09.2025
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чому сьогодні оприлюднили зміни до постанови, а там далі є посилання на Господарський кодекс В нас як замовника виникають питання: кодекс втратив чинність , а в постанові пункт 17 далі на нього є посилання
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.09.2025 № 3323-04/60011-06 "Щодо втрати чинності Господарського кодексу України ", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60011Водночас зазначаємо, що Міністерством ведеться постійна робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель з урахуванням змін, досвіду та практики застосування законодавства у сфері закупівель, а також здійснюється аналіз проблемних питань при застосуванні законодавства. В рамках цієї роботи будуть опрацьовані порушені у запиті питання та розглянуто можливість їх врахування під час наступного внесення змін до законодавства у сфері публічних закупівель. |
|
|
08.09.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Відповідно до пункту 21 Прикінцевих та перехідних положено до Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб", а саме змісту статті 9-6 Закону України "Про управління об’єктами державної власності" Господарське товариство, яке не є замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" та у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, здійснює закупівлю товарів, робіт або послуг, вартість яких дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі". Частина перша статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" містить три пункти, кожен з яких встановлює різні межі (пороги) закупівель. Питання:
1) яким саме пунктом необхідно користуватися згідно вказаних норм та які конкретно межі для проведення закупівель використовувати підприємству, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі?
2) Звіти про укладені договори публікувати лише ті, що перевищують встановлені межі?
3) Предмет закупівлі визначати згідно Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року № 708?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини третьої статті 9-6 Закону України “Про управління об'єктами державної власності” (далі - Закон про управління об'єктами державної власності) господарське товариство, яке не є замовником у розумінні Закону України “Про публічні закупівлі” та у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, здійснює закупівлю товарів, робіт або послуг, вартість яких дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі”, з дотриманням таких умов:
1) господарське товариство здійснює закупівлі відповідно до положення про закупівлі, затвердженого уповноваженим органом такого господарського товариства відповідно до вимог цієї статті, яке оприлюднює на своєму веб-сайті;
2) господарське товариство оприлюднює на своєму веб-сайті оголошення про здійснення закупівлі в порядку та строки, визначені положенням про закупівлі такого господарського товариства;
3) господарське товариство оприлюднює на веб-порталі уповноваженого органу, визначеного Законом України “Про публічні закупівлі”, звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт або послуг та інформацію про зміну його істотних умов у строки, визначені положенням про закупівлі такого господарського товариства. У звіті зазначаються назва договору, дата укладення договору, номер договору (за наявності), найменування, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг, ціна договору та інша інформація, передбачена положенням про закупівлі такого господарського товариства.
Керівник господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, несе відповідальність за дотримання порядку здійснення закупівель, визначеного законодавством та внутрішніми документами такого господарського товариства.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону.
Враховуючи, що господарські товариства з часткою понад 50 відсотків не є замовниками у розумінні Закону, проте згідно статті 9-6 Закону про управління об’єктами державної власності повинні здійснювати закупівлю товарів, робіт або послуг, вартість яких дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 3 Закону з дотриманням вимог статті 9-6 Закону про управління об’єктами державної власності, такі суб'єкти можуть керуватись пунктом 1 частини першої статті 3 Закону, оскільки ним встановлені вартісні межі для загального застосування.
З огляду на викладене, господарські товариства здійснюють закупівлі товарів, робіт або послуг, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень відповідно до положень, встановлених згідно частини третьої статті 9-6 Закону про управління об'єктами державної власності та з дотриманням вимог щодо оприлюднення на веб-порталі уповноваженого органу, визначеного Законом України “Про публічні закупівлі”, звіту про укладення договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, за умови, що вартість такого договору дорівнює або перевищує межі встановлені пунктом 1 частини першої статті 3 Закону.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі.
|
|
|
05.09.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
01.09.2025 набув чинності НК 031:2024. Національний класифікатор НК 031:2024 «Національна номенклатура медичних виробів»
Водночас Порядком розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженим Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082, пунктом 13 якого, зокрема, визначено: «Крім полів, визначених пунктом 12 цього Порядку, у випадках, зазначених у цьому пункті, додатково в окремих полях заповнюється інформація щодо: міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі — МНН), у разі визначення предмета закупівлі — лікарський засіб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше лікарських засобів, замовником зазначається МНН кожного лікарського засобу; коду та назви медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 року № 159, у разі визначення предмета закупівлі — медичний виріб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше медичних виробів, замовником зазначаються код та назва кожного медичного виробу;».
Однак НК 024:2019 втратив чинність ще у 2023 році.
Чи треба ж вносити до річного плану код з класифікатора НК 024:2023? Адже станом на 05.09.2025 в Порядку розміщення досі є посилання на скасований НК 2019 року?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 382/2025, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/e37884f7-5b90-4c94-9338-cdfc9b11c32d?lang=uk-UA
|
|
|
05.09.2025
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Сільська рада провела закупівлі з кап. ремонту харчоблоку (себвенція) UA-2025-08-14-007439-a. Подався 1 учасник. Подав всі документи та сертифікати відповідно до ТД + договірна ціна, ЛК , ЗКР, поясн. записку, тощо, але, згідно ТД (дод 1 п 2,8) вимагали подати підписане технічне завдання (дод 4 до ТД) яке він не подав. В свою чергу учасником подана кошторисна документація, яка чітко відповідає переліку робіт та матеріалів з технічного завдання. Чи можна дати час на виправлення (довантаження), або просто визнати переможцем, так як кошторис чітко відповідає технічному завданню? Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей розглянуте в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 " Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523Водночас, враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону України “Про публічні закупівлі” та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери в конкретних випадках. |