|
|
22.05.2018
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником проведено процедуру закупівель відкритих торгів, за результатами якого укладено договір на постачання природного газу у лютому 2017.
Згідно розділу 10 вище вказаного договору, цей договір набирає чинності з моменту його укладання і діє до 31 січня 2018 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами свої зобов’язань.
Протягом 2017 року, замовником також укладено 3 додаткові угоди на збільшення ціни та зміни реквізитів вказаних сторін договору. Інші умови, в т.ч. дія договору, залишились незмінними.
Проте, у березні 2018 року, замовником укладено додаткову угоду № 4 згідно з ч.5 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Разом з тим, ураховуючи вимоги ч. 1 ст. 631 ЦКУ, а також наданого роз’яснення МЕРТУ від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06, строком договору є час , протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору, продовження дії договору можливо у разі, коли строк його дії не закінчився у встановленому чинним законодавством порядку.
Чи буде вважатись, відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦКУ, укладена у березні 2018 року додаткова угода № 4 недійсною у зв’язку з тим, що дія договору на постачання природного газу закінчилась у січні 2018 року? Чи все ж таки вважати закінченням строку дії договору повне його виконання зобов’язань, в т.ч. постачання природного газу в обсязі передбаченого договором з урахуванням укладених 3-х договорів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
|
|
|
06.12.2018
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Якими документами необхідно підтвердити підстави для застосування переговорної процедури через відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи.
Плануємо провести закупівлю по організації заходу.
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
14.12.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Нами було направлено до вас запит щодо внесення змін до тендерної документації та отримано від вас відповідь на запит 1169/2017 з посиланням на аналогічне запитання.
При цьому, в наданому посиланні запитання не є аналогічним, оскільки ваша на нього відповідь заключається у тому, що відповідальним за функціонування веб-порталу є ДП “ПРОЗОРРО”, щодо технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в системі вимог законодавства у сфері публічних закупівель, користувачам системи необхідно звертатись до зазначеного підприємства, як адміністратора системи.
Водночас нас цікавить, як саме Закон вимагає, а не як реалізує цю вимогу ДП Прозорро.
Тому, повторюємо запитання "Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону зміни, що вносяться замовником до тендерної документації, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції тендерної документації додатково до початкової редакції тендерної документації. Замовник разом із змінами до тендерної документації в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться. Положення тендерної документації, до яких вносяться зміни, відображаються у вигляді закреслених даних та повинні бути доступними для перегляду після внесення змін до тендерної документації.
Просимо надати більш детальне роз'яснення щодо того як саме Закон вимагає вносити зміни до тендерної документації, а саме що саме повинно бути розміщено замовником в системі електронних торгів. А також, чи вважається перекреслена тендерна документація, як це відбувається в системі електронних закупівель, такою, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 23 в частині початкової редакції тендерної документації."
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання надано в межах компетенції Міністерства у запиті 1040/2017 від 27.10.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ff5821b0-355a-41d3-98e0-b4ef6f813440&lang=uk-UA
|
|
|
02.08.2017
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
проведено відкриті торги на закупівлю вугілля кам'яного за державні кошти (Ідентифікатор закупівлі: UA-2016-12-14-000326-c на dzo.com.ua).В істотних умовах договору зазначено, що постачальник повинен поставити вугілля кам’яне марок: АС (6-13), АМ (13-25), ДГКО(25-80). У зв'язку з Рішенням Ради Національної Безпеки і Оборони України від 15.03.17року "Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національної безпеки України", яким було вирішено тимчасово припинити переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей та вжито заходи щодо забезпечення безпечного і надійного функціонування паливно - енергетичного комплексу України Постачальник пропонує замінити марки вугілля АС і АМ вугіллям марки ДГКО, посилаючись на ДСТУ 7146-2010 "Вугілля кам'яне та антрацид для побутових потреб" та дані офіційного сайту web- порталу Міністерства Енергетики та Вугільної промисловості України (htt://mpe.kmu.gov.ua); інформаційний посібник "Вугілля України. Класифікація, генетичні та технологічні властивості і якість" Міністерства вугільної промисловості України та Держстандарту України», де основним показником якості вугілля є зольність. На підставі ДСТУ 7146-2010 зольність на сухий стан палива вугілля марки АС(6-13) складає до 19%, марки АМ(13-25) - до 16%, марки ДГКО(25-80) – до 12%, тобто марка вугілля ДГКО має вищий тепловий ефект. Відповідно, за показником зольності, якість марки вугілля ДГКО краща, тому заміна вугілля марок АС і АМ на вугілля марки ДГКО є покращенням якості предмета закупівлі відповідно до пп.3п.4 статті 36 ЗУ "Про публічні закупівлі" та не суперечить умовам договору. Але, відповідно до «Сертифікатів генетичних, технологічних та якісних характеристик» наданих постачальником, зольність на сухий стан палива вугілля марки АС(6-13) складає 11,5%, марки АМ(13-25) - 9,4%, марки ДГКО(25-80) –9,8%.
Чи буде правомірно прийняти рішення комунальною установою "Горностаївський районний центр по обслуговуванню закладів освіти" змінити істотні умови договору на закупівлю вугілля кам’яного за державні кошти відповідно до пп.3п.4 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі" та вважати дані посилання постачальника на певні джерела як документальне підтвердження.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, у якому розглянуто у тому числі питання покращення якості.
При цьому до компетенцї Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадких.
|
|
|
09.02.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому статтею 35 Закону визначено умови і порядок застосування замовниками переговорної процедури закупівлі.
Реалізовуючи функції, передбачені пунктами 12, 13 частини першої статті 8 Закону, Мінекономрозвитку неодноразово надавало консультації з питань закупівель та узагальнені відповіді щодо застосування законодавства у сфері закупівель стосовно застосування переговорної процедури закупівлі, зокрема у листах від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07, від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06, а також у відповідях на запити №№ 16/2016, 35/2016, 86/2016, 99/2016, 133/2016, 134/2016, 153/2016, 191/2016, 198/2016, 234/2016, 248/2016, 6/2017 тощо. Водночас, на практиці виникають певні труднощі при застосуванні норм статті 35 Закону через неоднакове розуміння представниками замовників та контролюючих органів питання, щодо моменту (дати) початку переговорної процедури закупівлі.
Згідно із частиною першою статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. При цьому переговорна процедура закупівлі застосовується замовником виключно у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 35 Закону, а вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа (особи) відповідно до статті 11 Закону.
Виходячи зі змісту пункту 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі – це фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Водночас Законом не регулюється порядок і строки організації і проведення переговорів з учасником переговорної процедури закупівлі, в тому числі в порядок запрошення учасника (учасник) до участі у таких переговорах.
Відповідно до частини третьої статті 35 Закону за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір. Повідомлення про намір укласти договір обов'язково безоплатно оприлюднюється на Веб-порталі Уповноваженого органу протягом одного дня після прийняття рішення. При цьому договір про закупівлю за результатами переговорної процедури укладається у строки, визначені абзацом восьмим частини третьої статті 35 Закону, і підлягає оприлюдненню згідно із абзацом восьмим частини першої статті 10 цього Закону.
Водночас, як випливає із змісту пунктів 13, 28 частини першої статті 1, частин першої, третьої статті 10 Закону, застосування (проведення) переговорної процедури закупівлі не передбачає попередньої публікації інформації (оголошення) про проведення даної процедури закупівлі на Веб-порталі Уповноваженого органу. При цьому норми Закону не містять чітких вказівок щодо моменту початку переговорної процедури закупівлі.
У зв’язку з викладеним вище, просимо надати розгорнуту відповідь на наступне питання:
Який момент у часі (дату) слід вважати початком переговорної процедури закупівлі:
– прийняття тендерним комітетом (уповноваженою особою) рішення про вибір (застосування) переговорної процедури закупівлі, або
– запрошення учасника (учасників) до участі переговорах (переговорній процедурі закупівлі), або
– проведення (завершення) переговорів з учасником (учасниками) переговорної процедури закупівлі, або
– прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорів, або
– оприлюднення повідомлення про намір укласти договір на Веб-порталі Уповноваженого органу, або
– інший момент у часі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на аналогічне звернення міститься у запиті 131/17, розміщеному на Інформаційному ресурсі за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0eb93469-1989-4d66-b2aa-8596c6d71c8b&lang=uk-UA
|