|
09.04.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
ст.1ч.1п.9 ЗУ про публичні закупівлі:
9) замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:
юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;
органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;
у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
Прошу Вас розяснити чи є Замовником у разумінні цього Закону комунальне комерційне підприємство засноване на власності территоріальної громади, орган управління виконавчий комітет міської ради, а мета створення отримання прибутку від розвитку туристичної галузі, як приоритетного виду економічної діяльності. Тобто діяльність підприємства має усі ознаки комерційної основи.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі розміщено лист від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 "Щодо здійснення закупівель замовниками" за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=12&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить віднесення суб"єктів до замовників у розумінні Закону в конкретних випадках.
|
|
05.04.2019
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Як оформити розірвання договору з Постачальником, який не виконує договірні зобовязання ? Як оформити це розірвання документально та відобразити в системі ПРООЗОРРО? Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
При цьому відповідь на схоже за змістом питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a55ead75-cf21-4264-bd1c-27e8c7ab5dcf&lang=uk-UA у запиті № 159/2019.
|
|
05.04.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Наша установа має на меті придбати пасажирський мікроавтобус (на базі легкового)на 9 пасажиромісць. Чи є обмеження по ціні закупівлі? Чи трактується така закупівлю як закупівля легкового автомобіля для керівника бюджетної установи з обмеженням в сумі до 600 тис.?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 265/2017 від 17.02.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4c96cff7-16f2-4116-b82f-311917289356&lang=uk-UA
|
|
05.04.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Скажіть будь-ласка, чи може замість особистого підпису члена тендерного комітету у протоколі тендерного комітету використовуватися його факсиміле, якщо внутрішніми положеннями підприємства, передбачено таке право?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб).
Водночас частиною другою статті 11 Закону визначено, що положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника.
Згідно з пунктом 2 наказу Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)” замовникам під час розроблення положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) рекомендовано керуватися Примірним положенням про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженим цим наказом (далі – Примірне положення).
Положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб), а також їх права, обов’язки та відповідальність (пункт 1.1 Примірного положення).
Відповідно до пункту 2.5 Примірного положення формою роботи комітету є засідання, яке є правомочним за присутності на ньому не менше двох третин членів комітету. Засідання комітету скликаються головою комітету та проводяться у разі потреби.
Частиною четвертою статті 11 Закону визначено, що рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.
|
|
04.04.2019
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Укладено договір дистрибуції . Товар Продавцем поставлено. Дистриб'ютор частково здійснив оплату, проте на адресу Продавця (резидента) надійшла кредит-нота про зменшення ціни договору у зв'язку з невідповідністю упаковки товару закону про маркування ЕС 1169 . Як бути в такій ситуації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною четвертою статті 36 Закону.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307 розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, в якому зокрема розглянуто питання можливості узгодженої зміни ціни договору в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у випадку передбаченому пунктом 5 частини четвертої статті 36 Закону.
|