|
|
20.09.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
ч.3 ст.11 Закону "Про публічні закупівлі" передбачає, що тендерний комітет планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель.Хто в такому випадку затверджує додаток до річного плану закупівель, затвердження якого законом не передбачено.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки на аналогічне питання, викладене у запитах 308/2017 і 532/2017 відповідь надавалася, пропонуємо ознайомитись за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2a49bbe0-a6e7-4257-a3b3-ea7cf708d120&lang=uk-UA
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=aa5dac9f-db1f-4224-afcb-49af688f52e2&lang=uk-UA
|
|
|
22.05.2018
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником проведено процедуру закупівель відкритих торгів, за результатами якого укладено договір на постачання природного газу у лютому 2017.
Згідно розділу 10 вище вказаного договору, цей договір набирає чинності з моменту його укладання і діє до 31 січня 2018 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами свої зобов’язань.
Протягом 2017 року, замовником також укладено 3 додаткові угоди на збільшення ціни та зміни реквізитів вказаних сторін договору. Інші умови, в т.ч. дія договору, залишились незмінними.
Проте, у березні 2018 року, замовником укладено додаткову угоду № 4 згідно з ч.5 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Разом з тим, ураховуючи вимоги ч. 1 ст. 631 ЦКУ, а також наданого роз’яснення МЕРТУ від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06, строком договору є час , протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору, продовження дії договору можливо у разі, коли строк його дії не закінчився у встановленому чинним законодавством порядку.
Чи буде вважатись, відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦКУ, укладена у березні 2018 року додаткова угода № 4 недійсною у зв’язку з тим, що дія договору на постачання природного газу закінчилась у січні 2018 року? Чи все ж таки вважати закінченням строку дії договору повне його виконання зобов’язань, в т.ч. постачання природного газу в обсязі передбаченого договором з урахуванням укладених 3-х договорів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
|
|
|
10.01.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наше підприємство є юридичною особою, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання (закупівлі здійснюються за власні кошти) та є замовником у розумінні Закону України № 922-VІІІ «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року.
З 13.06.2012 р. в Україні набрав чинності ЗУ «Про доступ до публічної інформації», який 2015 року поповнився новою ст.101 стосовно публічної інформації у формі відкритих даних. Розпорядники інформації зобов’язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах. Згідно з Положенням від 21.10.2015 року №835 всі розпорядники публічної інформації зобов’язані оприлюднювати у формі відкритих даних річні плани закупівель.
Журнал «Радник» за грудень 2016 наводить список який демонструє, що суб’єктам господарювання державних та комунальних секторів, які не отримують кошти бюджету не потрібно оприлюднювати річні плани закупівель на веб-порталівідкритихданих за адресоюhttp://data.gov.ua, а лише на порталі http://prozorro.gov.ua. Просимо надати роз’яснення, чи потрібно нашому підприємству публікувати річні плани закупівель на сайті http://data.gov.ua відповідно до вищевказаних нормативних документів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон передбачає використання замовником електронної системи закупівель під час здійснення процедур закупівель та оприлюднення відповідної інформації про закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу.
У свою чергу, Законом України “Про доступ до публічної інформації” та Положенням про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835, (далі – Положення про набори даних) визначено обов’язок розпорядника інформації у розумінні Закону України “Про доступ до публічної інформації” (далі – розпорядник інформації) надавати та оприлюднювати відповідну інформацію на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своєму офіційному веб-сайті.
Згідно з Положенням про набори даних створення та забезпечення функціонування єдиного державного веб-порталу відкритих даних здійснюється Державним агентством з питань електронного урядування, (далі – Агентство) яке є його держателем. Адміністратором Єдиного державного веб-порталу відкритих даних є державне підприємство, яке належить до сфери управління Агентства.
Крім того, відповідно до Положення про Державне агентство з питань електронного урядування України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 492, Агентство є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства.
Ураховуючи зазначене, з питань необхідності оприлюднення інформації про закупівлі на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та офіційному веб-сайті розпорядника інформації відповідно до вимог вищезазначених нормативно-правових актів рекомендуємо звертатись до відповідного органу виконавчої влади до сфери відповідальності якого належить функціонування зазначеного веб-порталу.
|
|
|
09.02.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому статтею 35 Закону визначено умови і порядок застосування замовниками переговорної процедури закупівлі.
Реалізовуючи функції, передбачені пунктами 12, 13 частини першої статті 8 Закону, Мінекономрозвитку неодноразово надавало консультації з питань закупівель та узагальнені відповіді щодо застосування законодавства у сфері закупівель стосовно застосування переговорної процедури закупівлі, зокрема у листах від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07, від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06, а також у відповідях на запити №№ 16/2016, 35/2016, 86/2016, 99/2016, 133/2016, 134/2016, 153/2016, 191/2016, 198/2016, 234/2016, 248/2016, 6/2017 тощо. Водночас, на практиці виникають певні труднощі при застосуванні норм статті 35 Закону через неоднакове розуміння представниками замовників та контролюючих органів питання, щодо моменту (дати) початку переговорної процедури закупівлі.
Згідно із частиною першою статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. При цьому переговорна процедура закупівлі застосовується замовником виключно у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 35 Закону, а вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа (особи) відповідно до статті 11 Закону.
Виходячи зі змісту пункту 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі – це фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Водночас Законом не регулюється порядок і строки організації і проведення переговорів з учасником переговорної процедури закупівлі, в тому числі в порядок запрошення учасника (учасник) до участі у таких переговорах.
Відповідно до частини третьої статті 35 Закону за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір. Повідомлення про намір укласти договір обов'язково безоплатно оприлюднюється на Веб-порталі Уповноваженого органу протягом одного дня після прийняття рішення. При цьому договір про закупівлю за результатами переговорної процедури укладається у строки, визначені абзацом восьмим частини третьої статті 35 Закону, і підлягає оприлюдненню згідно із абзацом восьмим частини першої статті 10 цього Закону.
Водночас, як випливає із змісту пунктів 13, 28 частини першої статті 1, частин першої, третьої статті 10 Закону, застосування (проведення) переговорної процедури закупівлі не передбачає попередньої публікації інформації (оголошення) про проведення даної процедури закупівлі на Веб-порталі Уповноваженого органу. При цьому норми Закону не містять чітких вказівок щодо моменту початку переговорної процедури закупівлі.
У зв’язку з викладеним вище, просимо надати розгорнуту відповідь на наступне питання:
Який момент у часі (дату) слід вважати початком переговорної процедури закупівлі:
– прийняття тендерним комітетом (уповноваженою особою) рішення про вибір (застосування) переговорної процедури закупівлі, або
– запрошення учасника (учасників) до участі переговорах (переговорній процедурі закупівлі), або
– проведення (завершення) переговорів з учасником (учасниками) переговорної процедури закупівлі, або
– прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорів, або
– оприлюднення повідомлення про намір укласти договір на Веб-порталі Уповноваженого органу, або
– інший момент у часі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на аналогічне звернення міститься у запиті 131/17, розміщеному на Інформаційному ресурсі за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0eb93469-1989-4d66-b2aa-8596c6d71c8b&lang=uk-UA
|
|
|
21.12.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи є комунальні підприємства афілійованими підприємствами по відношенню до Бердянської міської ради (засновник), її виконавчого комітету в розумінні ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі". Якщо так, чи можна в такому випадку проводити закупівлю товарів, робіт, послуг у таких підприємств без застосування процедури публічних закупівлеь (відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі").
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що питання здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання міститься в листах від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, та листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 “Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону” розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Таким чином, перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений частиною третьою статті 2 Закону, а для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково визначений частиною четвертою статті 2 Закону.
Тому перелік випадків, на які не поширюється дія Закону, визначений частиною четвертою статті 2 Закону застосовується виключно замовниками, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання.
В інших випадках замовник здійснює закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, керуючись при цьому вартісними межами, визначеними в частині першій статті 2 Закону.
|