|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454.
Таким чином, в залежності від предмету закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання, шляхом застосування процедур, визначених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону.
Щодо питання 2
Перелік випадків, на які не поширюється дія Закону, визначений частинами третьою та четвертою статті 2 Закону.
Так, зокрема відповідно до абзацу чотирнадцятого частини третьої статті 2 Закону дія Закону не поширюється на закупівлю у разі якщо предметом закупівлі є послуги з провадження наукової, науково-технічної діяльності, які фінансуються на конкурсній основі в порядку, визначеному статтями 49, 58 і 59 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку України не належить віднесення предметів закупівель до таких, що визначені у частині третій статті 2 Закону у конкретних випадках.
У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство освіти і науки України (далі − МОН), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 630, МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності.
Тому, з питання віднесення предмету закупівлі, зазначеного у запиті, до послуг з провадження наукової, науково-технічної діяльності, які фінансуються на конкурсній основі в порядку визначеному статтями 49, 58 і 59 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", пропонуємо додатково звернутись до вищезазначеного органу виконавчої влади.
|
Користуючись нагодою, Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» висловлює Вам свою повагу та звертається з наступним.
03.05.2019 набули чинності зміни до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року N 490 (наказ від 21 березня 2019 р. № 463). ДП МА "Бориспіль" працює через майданчик СМАРТТЕНДЕРБИЗ. На сьогодні майданчиком створено поле для заповнення «Виду предмета закупівлі», створена окрема вкладка для заповнення «Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків)» та відсутнє поле для заповнення джерела фінансування. ГОЛОВНИМ Є ТОЙ ФАКТ, що інформація яку заповнює Замовник не потрапляє в форми, які формуються автоматично СИСТЕМОЮ, як наслідок маємо порушення вимог наказу. Просимо Вас роз’яснити, яким чином Замовник має модливість дотримати вимоги наказу від 22 березня 2016 року N 490 в частині змісту форм документів?
Також, повідомляємо Вам про проблеми з якими звштовхнулися під час заповнення інформації в тому форматі, що зараз реалізовано на майданчику під час заповнення вкладки для заповнення «Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків)»:
1) випадок, коли видим предмета закупівлі є товар з супровідними послугами. На майданчику реалізовано можливість створення двох подій (окремо для послуг, окремо для товару), проте стовпчик «розмір оплати (%)» вимагає зазначенні інфрмації в таком форматі: «70% і 30%».
Ми не маємо можливості заповнити інформацію в тому форматі, що вимагає система, оскільки не відомо який % ціни у учасника буде відведено на товар, а який % на послуги. Кожний суб’єкт господарської діяльності має свою структуру формування ціни. Система не дає можливості не заповнювати поле «%» та не дає
можливості іншого варіанту його зазначення.
Не відомо який % ціни у учасника буде відведено на товар, а який % на послуги) сумарно вони не перевищують 100%, але не відомо, яка структура ціни: 80%+20%, 90%+10% або 95% + 5%... Кожен учасник буде мати своє співвідношення відсотків.
Таким варіантом, для наших особливостей, наприклад може бути зазначення в кожній події 100%, оскільки структура ціни складається з ціни товару + ціни послуг, ціна товару має 100% та ціна послуг має 100%, та не обов’язково сумувати % вираження цих подій. АЛЕ не має технічної реалізації для цього.
2) випадок, коли типом оплати є іншій варіант, наприклад, оплата на умовах аккредитиву (аккредитив – це ні аванс і ні післяоплата)? Що повинен зазначити Замовник в цьому полі, щоб інформація була корректною?
3) випадок, коли замовник надає учаснику на вибір різні варіанти (1й варіант – післяоплата, 2й варіант – акредитив)
Просимо Вас роз’яснити яким чином необхідно заповнюв не відомо який % ціни у учасника буде відведено на товар, а який % на послуги?
2) типом оплати є іншій варіант, наприклад, оплата на умовах акредитиву (аккредитив – це ні аванс і ні післяоплата)?
3) Тендерна документація містить декілька варіантів оплати та замовник надає учаснику на вибір різні варіанти (1й варіант – післяоплата, 2й варіант – акредитив)?
4) яким чином заповнювати інформацію про джерело фінансування?
Також, просимо розглянути можливість наявності в кожному стовпчику «подія», «тип оплати», «розмір оплати (%)» такого варіанту як «інше», де замовник мав би можливість зазначати коментарі до особливостей своїх подій, таких як, наприклад, інший варіант оплати, або 2 варіанти на вибір та таке інше.
|