|
15.11.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
При здійсненні закупівлі послуг міжособистісної електронної комунікації з використанням нумерації, з використанням мережі: фіксованого зв’язку, у разі якщо послуги можуть бути надані виключно певним суб’єктом господарювання за відсутністю конкуренції з технічних причин, прошу вас надати розяснення, або документальне підтвердження щодо можливості закупівлі вищезазначених послуг без використання електронної системи, згідно з абз.4 пп.5 п.13 «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 17.05.2023 №3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" ("Щодо переговорної процедури закупівлі") та запиті № 93/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4ce44f81-aed6-42c6-826d-328e8fb03d15&lang=uk-UAПри цьому будь-які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та дотриманням вимог законодавства в цілому.
|
|
15.11.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. За результатами ЗЦП на початку року було укладено договір на постачання електроенергії (формульне ціноутворення) у звязку з тим що ціна на ЕЕ зростала, нам не вистачило коштів для повного розрахунку уже за жовтень. Що робити в даній ситуації. Та чи можна укласти прямий договір для розрахунку до 100 тис. і провести параленьно ЗЦП до кінця року. Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах № 313/2023 та № 86/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?amp&id=f562eb6c-71c9-476d-9cb0-69f486d11162&showMenuTree=true https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=965bbff8-7a05-4ca8-8675-275d54fb3b78&lang=uk-UA
|
|
14.11.2024
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Виконавчий комітет протягом року здійснив наступну закупівлю :Розроблення проєкту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць, визначивши код- 71250000-5 «Архітектурні , інженерні та геодезичні послуги» на суму 82600,00 грн. У листопаді місяці 2024 р. у Виконавчого комітету виникла необхідність здійснити наступні закупівлі:
- надання послуг з розробки проектів землеустрою щодо відновлення земельних ділянок на суму 30000,00 грн;
- розробка технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок на суму 20000,00 грн;
- розробка технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності на суму 77284,32 грн
Уповноважена особа вищезазначеним закупівлям присвоює код -71250000-5 «Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги» та визначає вид предмету : послуга.
Чи є ці закупівлі одним предметом закупівлі? Чи треба проводити відкриті торги за лотами ? Чи можна застосувати п.15 Постанови КМУ від 12.10.2022 року № 1178?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 “Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель” та у запиті № 86/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=965bbff8-7a05-4ca8-8675-275d54fb3b78&lang=uk-UA
|
|
14.11.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно з вимогами абзацу 2 пункту 17 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (далі – Особливості) переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю.
Відповідно до підпункту 3 пункту 44 Особливостей Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли переможець процедури закупівлі:
- відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю;
- не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 цих особливостей;
- не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;
- надав недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з абзацом першим пункту 42 цих особливостей.
Однак, підпунктом 3 пункту 44 Особливостей не передбачене відхилення тендерної пропозиції на підставі ненадання переможцем процедури закупівлі інформації про право підписання договору про закупівлю під час укладання договору.
Міністерство економіки України як Уповноважений орган здійснює регулювання та координацію у сфері закупівель у межах повноважень, визначених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Основні функції Уповноваженого органу визначені статтею 9 Закону. Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 9 Закону основними функціями Уповноваженого органу є надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель.
З огляду на вищезазначене, просимо надати роз’яснення стосовно того чи є ненадання переможцем процедури закупівлі інформації про право підписання договору про закупівлю під час укладення договору про закупівлю підставою для відхилення його тендерної пропозиції?
Яким чином, відповідно до Особливостей, Замовник має реагувати на порушення переможцем процедури закупівлі вимог абзацу 2 пункту 17 Особливостей, а саме ненадання переможцем процедури закупівлі інформації про право підписання договору про закупівлю під час укладення договору про закупівлю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням Особливостей. Поряд з цим частиною другою статті 22 Закону визначено перелік складових, які повинна містити тендерна документація. Згідно з частиною третьою статті 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. Згідно з пунктом 17 Особливостей переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю. Таким чином, перелік документів, які необхідно надати, та спосіб надання визначаються замовником самостійно, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому. Водночас згідно пункту 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли зокрема переможець процедури закупівлі: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 цих особливостей; не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; надав недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з абзацом першим пункту 42 Особливостей. При цьому підпунктом 3 пункту 44 Особливостей визначено вичерпний перелік підстав, згідно яких тендерна пропозиція переможця процедури закупівлі відхиляється. Таким чином, у разі якщо переможець процедури закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю, тендерна пропозиція відхиляється.
|
|
14.11.2024
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Виконання робіт з поточного ремонту передбачає складання дефектного акту щодо визначення обсягу робіт, а також відомості необхідних для їх виконання матеріалів. Як правило матеріали, необхідні для виконання будівельних робіт підпадають, у відповідності до класифікатора, під різні предмети закупівель. Що в своючергу тягне за собою необхідності укладання значної кількості договорів (проведення процедур) на незначні суми, або організовувати складське господартво для накопичення матеріальних запасів.
Для підприємства така ситуація негативно впливає на забезпечення ефективності діяльності зокрема:
- це замороження фінансового ресурсу який вкладено у закупівлю матеріальних цінностей, які не використовуються;
- утримання складських приміщень та налогодження логістики для передачі відокремлиним підрозділам матеріалів для проведення ремонтних робіт "як приклад: для проведення ремонту передавати 2 мішки шпаклівки, 53 цвяха пензлик, валік, 3 метри металевої труби і банку фарби з Києва в Харків"- це економічно не вигідно і неефективно, затратно для Держави;
- затримує, ускладнює процеси при усуненні аварій (прильот, пожежа, тощо..).
Враховуючи викладене прошу надати розяснення чи можливо закупляти матеріали необхідні для проведення поточного ремонту власними силами (господарським способом) одним предметом закупівлі на півдставі дефектного акту та відомості ресурсів.
Якщо ні то пропоную врегульовати порушене питання. Як варіант доповненням пункту 3 частини ІІ Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року № 708, після слів "Під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту" доповнити словами "матеріалів необхідних для проведення поточного ремонту власними силами (господарським способом)" .
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані) та у запиті № 329/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F78667-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5c3e4f0a-0a4d-4ee4-a631-a24c7c28fe10&lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюється суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Водночас, виходячи з пунктів 14 і 15 Особливостей, планування закупівлі здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів) щодо предмета закупівлі, який визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708.
|