|
01.06.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. Допоможіть будь ласка знайти рішення в ситуації, що склалася, Донецьким національним медичним університетом на даний момент проводиться закупівля медикаментів за процедурою "Відкриті торги", на проведення торгів і укладання договору (якщо торги відбудуться) займе + - 30 днів, а медикаменти потрібні вже зараз. Яке рішення виниклої ситуації у нас є? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 "Щодо передумов здійснення закупівель".
При цьому зазначаємо, що Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.
Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону (частина сьома статті 2 Закону).
Разом з тим відповідно до частини другої статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
|
|
28.12.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Будь ласка поясніть порядок дій замовника після помилкового завершення тендерного договору в системі Прозорро. Дію тендерного договору Сторони фактично не припиняли та не завершували. До договору було укладено додаткову угоду, але система не надає можливості оприлюднити цю додаткову угоду на сторінці закупівлі та внести відповідні зміни. Обгрунтовано вважаю що завершити договір шляхом публікації інформації в системі Прозорро законодавчо неможливо. Яким чином можливо виправити вказану помилку?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 94/2016 та 82/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b6a5f7f9-c28d-47e9-a028-d5f1ba23d8a3&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA
|
|
05.12.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Підкажіть, Замовником встановлена вимога щодо подання у складі тендерної документації учасника довідки про виконання аналогічного договору з копією такого договору. Відповідно до інформації в ЄДР фізичних осіб та підприємців я, як фізична особа підприємець, припиняв свою діяльність на декілька місяців і знову її поновив зареєструвавшись фізичною особою-підприємцем повторно у новому періоді. Відповідно маю аналогічні договори виконані у період попередньої реєстрації підприємцем за попередній рік.
Чи будуть такі аналогічні договори взяті до уваги як досвід учасника і чи не містить Законодавство України обмежень, що договори попередньої реєстрації учасника підприємцем є не дійсними чи не можуть бути взяті як аналогічні і відповідно як учасника закупівлі процедури відкритих торгів буде відхилено, як такого що не надав відповідний аналогічний договір? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо,що відповідь на подібне за змістом питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2aa98731-8389-4dc8-9205-230c13858c71&lang=uk-UA у запиті 345/2019 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fce9e57e-a46c-44bb-83d6-7107a29dc459&lang=uk-UA у запиті 111/2017.
|
|
23.07.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
На сьогоднішній день, непоодинокими є випадки ініціювання перевірок, з боку правоохоронних органів, процедур публічних закупівель, з підстав не відповідності останніх ринковим цінам, визначеним експертом у відповідному висновку. При цьому вартість товарів та послуг за цінами визначеними у договорі про закупівлю, укладеного між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі, визначається конкурентним шляхом за результатом розгляду тендерних пропозицій, фактично порівнюється із ринковими цінами, які визначаються за результатом співставлення відкритих пропозицій без врахування умов поставок, які зазначені в тендерній документації.
Фактично, формується прикра практика, за якою будь-яка тендерна процедура може бути поставлена під сумнів, на підставі невідповідності ціни договору про закупівлі товарів та послуг за державні кошти ринковим цінам, визначеним експертом. З метою однакового застосування положень чинного законодавства у сфері закупівель за державні кошти, прошу надати консультацію шляхом відповіді на наступні питання:
- чи необхідно при проведенні процедури державних закупівель застосовувати ринкові ціни для визначення вартості товарів та послуг, які закуповуються за вказаною процедурою?
- чи повинна ціна договору, укладеного за результатами закупівель за державні кошти відповідати / дорівнювати ринковій вартості такого майна?
- Чи зобов’язаний замовник процедури закупівель товарів та послуг за державні кошти придбавати майно в межах процедури закупівель за державні кошти саме за ринковою вартістю?
- чи вважається різниця між очікуваною вартістю придбаного майна, із його ринковою вартістю, майновими збитками, яких зазнало державне підприємство, чи інший замовник процедур закупівель за державні кошти?
- Чи повинно у випадку не відповідності ціни договору, укладеного за результатами процедури закупівель за державні кошти, ринковим цінам на аналогічні товари, відміняти тендер чи визнавати тендер таким, що не відбувся, або здійснювати заходи щодо стягнення різниці із постачальника товарів та послуг?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Для планування закупівель та підготовки до проведення закупівель замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб’єктів господарювання. Такі рекомендації та інформація можуть використовуватися замовником під час підготовки до проведення закупівлі, якщо вони не призводять до порушення статті 5 Закону.
Разом з тим примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, що затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) містить методи визначення очікуваної вартості товарів/послуг, зокрема метод порівняння ринкових цін.
У свою чергу, замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі та тендерна пропозиція якого визнана найбільш економічно вигідною.
Найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція/пропозиція - тендерна пропозиція/пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій/пропозицій відповідно до статті 29 Закону.
При цьому оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону.
Учасник може протягом одного етапу аукціону один раз понизити ціну/приведену ціну своєї пропозиції не менше ніж на один крок від своєї попередньої ціни/приведеної ціни.
Крім цього, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Водночас зазначаємо, що підстави для відміни тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся визначені статтею 32 Закону та є вичерпними.
|
|
01.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Відповідно до нової редакції Закону України “Про публічні закупівлі” державні замовники можуть надати можливість постачальникам виправити помилки в тендерній пропозиції.
Постачальник може усунути невідповідності в інформації та/або документах:
що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону України “Про публічні закупівлі”;
на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.
Надайте, будь ласка, роз'яснення, що означає слово "НЕВІДПОВІДНІСТЬ" у даному випадку?
Якщо учасник, наприклад, взагалі не надав довідку про наявність працівників, якщо така вимагалась, або така довідка не підтверджує наявність НЕОБХІДНИХ ЗАМОВНИКУ працівників (не така кваліфікація працівників і т.д.), це можна тлумачити як "невідповідність", яку можна усунути? Чи це маються на увазі розбіжності/неточності у різних документах учасника (наприклад, помилка у прізвищі)? Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 800/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA
|