|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Поряд з цим Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ, який введений в дію 19.04.2020, зокрема внесенно зміни до статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУАП).
У свою чергу, статтею 8 КУАП визначено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Водночас згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з питання, порушеного у запиті пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
Відповідно до статті 14 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ДП «MTП «Чорноморськ» зобов’язано оприлюднювати річну фінансову звітність за рік разом з аудиторським висновком, який надасться суб’єктом аудиторської діяльності за результатами аудиту такої фінансової звітності. Відповідно до частини 1 статті 29 ЗУ «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» суб’єкт аудиторської діяльності для надання з обов’язкового аудиту фінансової звітності призначається загальними зборами акціонерного товариства, загальними зборами учасників, засновником у недержавних унітарних підприємствах, органом управління за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики державних (комунальних) підприємств та господарських товариств, у яких державі належить 100 відсотків акцій (часток, паїв) статутного капіталу, іншим вищим органом управління відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідно до п.10.2 Статуту ДП «MTП «Чорноморськ», затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 15 грудня 2017 № 449 до виключної компетенції наглядової ради ДП «MTП «Чорноморськ» належить обрання незалежного аудитора Підприємства та визначення умов договору, що укладається з ним, встановлення розміру оплати його послуг (згідно п. 7.2. Статуту функції Наглядової ради Підприємства до проведення першого засідання Наглядової ради здійснює Уповноважений орган управління, тобто Міністерство інфраструктури України).
Так, у статті 29 Закону про аудит, зокрема передбачено, що для проведення конкурсу підприємство, що становить суспільний інтерес, має розробити і оприлюднити порядок його проведення і однозначні прозорі та недискримінаційні критерії відбору щонайменше двох суб’єктів аудиторської діяльності, які подаються на розгляд органів, що призначають суб’єктів аудиторської діяльності для надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності. Тобто підприємство має подати Органу управляння ДВІ ПРОПОЗИЦІЇ.
-ДП «МТП «Чорноморськ» є замовником у розумінні статті 1 Закону про закупівлі, а отже умови, порядок здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, включаючи обрання переможця, визначення ціни договору тощо, регулюються Законом України «Про публічні закупівлі».
При цьому, при проведенні закупівлі в порядку, визначеному Законом про закупівлі, не вбачається за можливе одночасно забезпечити дотримання положень Закону про аудит, зокрема в частині необхідності подання на розгляд органу, що призначає суб’єктів аудиторської діяльності, щонайменше двох суб’єктів аудиторської діяльності.
З огляду на наведене та враховуючи те, що виключні повноваження щодо обрання незалежного аудитора, визначення умов договору, що укладається з ним, та встановлення розміру оплати його послуг згідно Статуту належать Уповноваженому органу управління ДП «МТП «Чорноморськ», не вбачається за можливе укласти договір з одночасним дотриманням вимог Законів України «Про публічні закупівлі» та «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність».
У зв’язку із зазначеним, просимо надати роз’яснення – яким чином, із дотриманням норм Закону України «Про публічні закупівлі» можна виконати норму Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», згідно з якою, за результатами конкурсу аудиторський комітет представляє обґрунтовані рекомендації щодо призначення суб’єкта (суб’єктів) аудиторської діяльності для надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності, які мають включати щонайменше дві пропозиції щодо відбору суб’єктів аудиторської діяльності для проведення обов’язкового аудиту фінансової звітності, які подаються на розгляд органів, що призначають суб’єктів аудиторської діяльності для надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності, якщо за Законом України «Про публічні закупівлі» може бути лише один переможець.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі- Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас, ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема підстави, встановлені статтею 17 Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам згідно із законодавством. При цьому замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Своєю чергою, постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2022 № 263 “Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно - комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану” відповідно до Указу Президента України від 24.02. 2022 № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” установлено, що на період дії воєнного стану міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, державні та комунальні підприємства, установи, організації, що належать до сфери їх управління, для забезпечення належного функціонування інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів, володільцями (держателями) та/або адміністраторами яких вони є, та захисту інформації, що обробляється в них, а також захисту державних інформаційних ресурсів, можуть вживати додаткових заходів, зокрема зупиняти, обмежувати роботу інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, а також публічних електронних реєстрів.
Так, Міністерством юстиції України наказом від 13.04.2022 № 1462/5 “Про зупинення оприлюднення інформації у формі відкритих даних, розпорядником якої є Міністерство юстиції України”, з метою захисту інформації в умовах воєнного стану на час дії воєнного стану було зупинено оприлюднення інформації у формі відкритих даних, визначеної розділом ІІ Переліку інформації, що підлягає оприлюдненню у формі відкритих даних, розпорядником якої є Міністерство юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 березня 2016 року № 897/5 "Про затвердження Переліку інформації, що підлягає оприлюдненню у формі відкритих даних, розпорядником якої є Міністерство юстиції України". Це, зокрема, стосується інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та Єдиному реєстрі підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.
Водночас у повідомленні, розміщеному на вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції 24.02.2022 за покликанням: https://nazk.gov.ua/uk/novyny/dostup-do-publichnoyi-chastyny-reyestru-deklaratsij-reyestru-zvitiv-partij-politdata-ta-reyestru-koruptsioneriv-obmezheno/, зазначено, що доступ до публічної частини, зокрема, Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення обмежено у зв’язку з технічними роботами, спрямованими на максимальне посилення захисту особистих даних користувачів в умовах воєнного стану.
З огляду на зазначене, в умовах воєнного стану відсутній вільний доступ до публічної інформації, що міститься у зазначених вище відкритих єдиних державних реєстрах, доступ є обмеженим або зупиненим.
Отже, під час проведення процедури відкритих торгів замовник самостійно у тендерній документації зазначає, у який спосіб, з урахуванням вимог законодавства під час правового режиму воєнного стану, учасник має підтвердити відсутність підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, передбачених пунктами 2, 3, 8, 9 частини першої статті 17 Закону, та відхилення тендерних пропозицій учасників, які є банкрутами, вчинили корупційні правопорушення тощо.
Принагідно інформуємо, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо порядку закупівель у відповідності до постанови № 169 надані в листах від 04.03.2022 № 3304-04/9225-06 “Щодо здійснення закупівель у період воєнного стану”, від 09.03.2022 № 3304-04/9472-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", від 22.04.2022 № 3304-04/16796-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=№ 3304-04_9225-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=9472
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16796-06
|