|
30.01.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Комунальне підприємство "Теплоенергетик" здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, а саме, виробництво і постачання теплової енергії населенню міста Кропивницького, бюджетним установам, іншим споживачам, тощо.
Чи потрібно підприємству проводити тендер, як замовнику, на закупівлю електричної енергії (вартість закупівлі більше 1 млн. грн.), оскільки на ринку у 2019 році з"явилось декілька її постачальників, з урахуванням пп. 2) п. 4 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі", відповідно до якого дія Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є паливно-енергетичні ресурси (в даному випадку електроенергія) для виробництва теплової енергії.
Примітка. Електроенергія буде використовуватись, у тому числі, на забезпечення функціонування газових котелень по виробництву теплової енергії, на приміщення адміністративних та ремонтних корпусів, освітлення території, тощо (чи охоплюється це все словосполученням "для виробництва теплової енергії"). Наперед дякую за відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті № 930/2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c178de4a-11db-48e1-9ec6-ea3e5d099370&lang=uk-UA
|
|
24.11.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником оголошено закупівлю товару - ноутбуки за процедурою відкриті торги з особливостями. Тендерною документацією визначені певні характеристики предмета закупівлі. У складі тендерної пропозиції учасник, якого визнано переможцем, запропонував одну модель товару, яка відповідає технічним вимогам, але виявилось, що даної моделі вже немає на складі. Тому переможець надіслав листа і запропонував іншу модель з характеристиками, які не є гіршими за запропоновану і відповідають вимогам тендерній документації (технічні вимоги до предмету закупівлі). Оскільки договір ще на етапі підписання сторонами, чи не буде порушенням, якщо модель , зазначена у складі тендерної пропозиції учасника - переможця буде різнитись з моделлю, зазначеною у специфікації, яка є додатком до договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"(4.Щодо випадків, коли умови договору про закупівлю можуть відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі - Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 18 Особливостей умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки. Крім цього, Законом та Особливостями встановлено імперативну норму, згідно з якою істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-9 пункту 19 Особливостей. Зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей, встановлених Законом та постановою № 1178. Одночасно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
03.11.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Просимо надати роз'яснення щодо порядку та умов призначення уповноваженої особи в органах місцевого самоврядування з 01.01.2022 року. Чи може бути уповноваженою особою в міській раді посадіа особа - головний спеціаліст у відділі? Чи варто створити окремий відділ?
Призначатися уповноважена особа в органах місцевого самоврядування доцільно шляхом покладення на працівника додаткової роботи з доплатою чт шляхов введення до штатного розпису окремої посади?
Заздалегідь дякуюмо за вичерпну відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2020 від 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218
Поряд з цим правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності уповноваженої особи, а також їх права, обов'язки та відповідальність визначаються в положенні про уповноважену особу, розпорядчих рішеннях замовників тощо.
|
|
06.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до 3 постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2019 року № 838 «Питання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства» Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, державну промислову політику, державну військово-промислову політику, державну інвестиційну політику, державну зовнішньоекономічну політику, державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, управління об’єктами державної власності, розвитку підприємництва, державно-приватного партнерства, інтелектуальної власності, інноваційної діяльності в реальному секторі економіки, туризму та курортів (крім здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів), державних та публічних закупівель, а також державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів.
Основними завданнями Мінекономіки забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері державних та публічних закупівель.
Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань надає роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель;
Відповідно до пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 року № 1040 «Про затвердження Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації» (зі змінами) покладення на юридичну службу (крім юридичних служб місцевих держадміністрацій) обов’язків, що не належать або виходять за межі її компетенції, не допускається.
Враховуючи вищевикладене, прошу роз’яснити чи може юрисконсульт бути членом тендерного комітету.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”.
Водночас аналогічне питання міститься у запиті 1314/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d8b7350e-3818-4906-8d75-80f9496d6566&lang=uk-UA
|
|
03.11.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник у розділі ТД (тендерної документації) "Інструкція з підготовки тендерної пропозиції" не вказав необхідність подання будь-якого документа, що підтверджує відсутність санкцій до учасника закупівлі передбачених Законом України "Про санкції" та відповідними Указами Президента та рішеннями РНБО.
Проте, замовником у розділі ТД "Оцінка тендерних пропозицій" зазначена одна з умов відхилення пропозиції в наступному формулюванні: "Тендерна пропозиція відхиляється замовником у разі, якщо до учасника застосовуються санкції в розумінні Закону України «Про санкції» і чинні на дату кінцевого строку подання тендерних пропозицій Укази Президента України та рішення РНБО України щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій). Інформація підтверджується листом або довідкою в довільній формі."
В цьому пункті замовник не вказав яка установа чи організація має видавати інформацію чи довідку в довільній формі.
Чи вважатиметься не подання учасником у складі тендерної пропозиції довідки про відсутність застосування санкцій як невідповідність тендерної пропозиції умовам тендерної документації, та підставою для відхилення пропозиції?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F41825-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F15309-06 розміщено листи від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації” та від 10.04.2019 № 3304-04/15309-06 “Щодо застосування санкцій”.
При цьому узагальнені рекомендації для складання тендерної документації доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/news-mert/shchodo-nadannya-uzagalnenih-rekomendaciy-dlya-skladannya-tendernoji-dokumentaciji
Поряд з цим підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 30 Закону. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
Разом з тим, з частиною першою статті 23 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) передбачено, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі.
Усі звернення за роз'ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз'яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
|