|
|
19.11.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Сертифікат походження товару видається виробником-нерезидентом тільки на вироблений товар і тільки при митному оформленні вивезення із країни-експортера. Цей сертифікат фізично не можливо надати в тендерній пропозиції на товар, який ще не вироблений (наприклад товар який виробляється під замовлення). Чи дозволяється надавати у складі тендерної пропозиції лист-гарантію про те що сертифікат походження буде наданий при поставці продукції? Виходить що є дискримінаційна складова, тобто сертифікат походження може надати тільки той імпортер, який на момент подачі тендерної пропозиції завіз товар на митну територію України. Просимо роз'яснити цей момент.
|
|
Відповідь
|
|
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/6c0bcaae-8546-43ae-b263-fe197d3bb25a?lang=uk-UA
|
|
|
18.11.2024
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вітаю! Підкажіть будь ласка, чи може переможець тендеру для постачання товару замовнику залучити інших осіб? Чи потрібне для цього відповідне положення у договорі чи ні?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов; вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством.
Отже, Законом встановлена імперативна норма щодо необхідності надання у тендерній пропозиції інформації щодо субпідрядників/співвиконавців, яких учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг за умови, що обсяг таких робіт чи послуг становить не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.
Виходячи зі змісту пункту 18 Особливостей, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону.
При цьому згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору.
Отже, договір про закупівлю має укладатися на умовах тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації.
У свою чергу, відповідно пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей.
Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених цим пунктом.
|
|
|
18.11.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу Вас повідомити, чи необхідно у період дій військового стану, складати військовій частині Річний план закупівель на 2025 рік?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Відповідно до частини першої статті 30 Закону України “Про обороні закупівлі” (далі – Закон) Кабінетом Міністрів України визначені особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Відповідно до пункту 6 Особливостей 1275 для планування оборонних закупівель та звітування про їх здійснення відповідно до цих особливостей рішеннями державних замовників, що здійснюють такі закупівлі, визначаються переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
Відповідно до абзацу першого пункту 10 Особливостей 1275 закупівлі, визначені пунктами 8 і 9 особливостей, не включаються до річного плану закупівель.
Слід зауважити, що вимоги пункту 6 Особливостей 1275 розповсюджуються як на оборонні закупівлі, що здійснюють державним замовником відповідно до пунктів 8 та 9 Особливостей 1275 так і на оборонні закупівлі, що здійснюються відповідно до пунктів 43-49 Особливостей 1275.
Також частина четверта статті 30 Закону визначає вимогу згідно з якою оборонні закупівлі (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин) під час дії правового режиму воєнного стану здійснюються з дотриманням таких вимог, а саме - державні замовники протягом одного робочого дня до дати розміщення оголошення про закупівлю надсилають таке оголошення для оприлюднення адміністратором електронної системи закупівель на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель та/або в електронній системі закупівель.
Слід зауважити, що відповідно до частини четвертої статті 30 Закону за результатами здійснення закупівель (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівель озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин) на період дії правового режиму воєнного стану в разі здійснення закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, державний замовник (служба державного замовника, військова частина) оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель протягом 10 робочих днів з дня укладення такого договору.
Таким чином у випадку укладання державним замовником прямого державного контракту (договору) без використання електронної системи закупівель, відповідно до абзацу першого пункту 9 Особливостей 1275, а також при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг відповідно до пунктів 43-49 Особливостей 1275, державний замовник зобов’язаний розмістити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель відповідно до вимог та у строки визначені частиною четвертою та п’ятою статті 30 Закону.
Роз`яснення для державних замовників в сфері оборони щодо особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану редакції за 01.02.2024 міститься на офіційному сайти Міністерства економіки України за посиланням https://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=dd05262d-3644-48f9-aaae-27e7481ec00b&tag=ZakupivliDliaDerzhavnikhZamovnikivVSferiOboroni
Слід зауважити, що листи Міністерства не встановлюють норм права та носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
|
18.11.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вітаю! З 23 жовтня 2024 року вступили в силу зміну до ЗУ "Про публічні закупівлі", згідно яких не підпадають під дію Закону товари, роботи чи послуги, зазначені в п.п. 6-2 і 6.3 Прикінцевих положень.
Питання: чи застосовуються норми локалізації (пункт 6-1 Прикінцевих положень) до товарів або до товарів в складі робіт чи послуг, що передбачені пунктми 6-2,6-3 Прикінцевих положень Закону?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
17.11.2024
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з Законом України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) та листом Мінекономіки №3304-04/54160-06 від 03.09.2020 р. встановлено, що ч.1 статті 4 Закону передбачає можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі. Таким чином, закупівля здійснюється відповідно до річного плану, у разі, зокрема, перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель. Однак, відповідно до ст.13 Закону закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог. Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі.
З вищенаведеного можна зробити висновок про те, що запит ціни пропозицій не є процедурою закупівлі. Виникає питання як діяти Замовнику у разі наявності коштів, зекономлених внаслідок проведення запиту ціни пропозицій в електронному каталозі Prozorro Market?
До прикладу: Замовником заплановано та проведено запит ціни пропозиції на товар на очікувану вартість 300 000 грн. За результатами запиту укладено договір про закупівлю товару на суму 240 000 грн. Економія (залишок) коштів від проведення запиту ціни пропозиції становить 60 000 грн.
Прошу надати відповідь на наступні запитання:
1.Чи вважатимуться ці 60 000 грн. зекономленими коштами, аналогічно, до того, як викладено у листі Мінекономіки №3304-04/54160-06 від 03.09.2020 р. щодо зекономлених коштів в результаті проведення процедури закупівлі?
2. Чи може Замовник в даному прикладі внести зміни до річного плану шляхом створення нового рядка річного плану із зазначенням зекономлених коштів та провести закупівлю на 60 000 грн. без використання електронної системи закупівель за аналогічним кодом ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник»?
З повагою!
|
|
Відповідь
|
|
|