|
|
23.08.2023
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Рішенням 15 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 28.02.2023 №350/23 "Про організацію діяльності комунального підприємства «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради» Комунальному підприємству «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради» (далі – ЦЗО) доручено забезпечити виконання функцій централізованої закупівельної організації та здійснити організаційно-правові заходи у встановленому законодавством порядку з урахуванням особливостей, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 р. №1216 (далі – Постанови).
Відповідно до приписів Постанови, замовник – ініціатор, у передбачені чинним законодавством строки, повинен укласти договір про закупівлю за результатами проведеного тендеру та надати наступну інформацію ЦЗО для оприлюднення в електронній системі закупівлі (далі – ЕСЗ): інформацію про внесення змін до договору про закупівлю та договору про закупівлю, укладеного за рамковою угодою тощо.
Відповідно до приписів Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливостей), повідомлення про внесення змін та зміни до договору про закупівлю оприлюднюються відповідно до вимог Закону та у випадках, передбачених пунктом 19 Особливостей.
Пунктом 19 Особливостей, передбачено вичерпний перелік випадків, коли сторони можуть змінити істотні умови договору та оприлюднення яких в ЕСЗ є обов’язковим. Істотні умови проєкту договору за кожною із закупівель визначені у тендерній документації. Такими умовами є: предмет (найменування, якість, кількість), ціна та строк дії договору. Інші умови не є істотними та можуть змінюватися відповідно до положень Цивільного та Господарського кодексів.
ЦЗО проводить закупівлі в інтересах Харківської міської ради, її виконавчих органів, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності (далі – замовників-ініціаторів). Закупівля товарів та послуг проводиться за кошти підприємства, отримані від здійснення господарської діяльності, або за кошти місцевого бюджету Харківської міської територіальної громади.
Відповідно до чинного законодавства, договори та додаткові угоди, джерелом фінансування яких є місцевий бюджет, підлягають реєстрації в органах Державної казначейської служби України. Така реєстрація здійснюється у порядку, визначеному Бюджетним Кодексом та Порядку затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (далі – Порядок).
На практиці мають місце випадки, коли в процесі проведення процедури закупівлі, або після укладення договору про закупівлю, замовнику-ініціатору потрібно змінити джерело фінансування, наприклад, планувалось здійснювати оплату за власні кошти підприємства, а потім оплата буде проводитись за рахунок коштів місцевого бюджету. В такому випадку, замовники-ініціатори укладають додаткову угоду, змінюючи реквізити в договорі, які не є істотними умовами договору та подають відповідні документи до органів казначейства для реєстрації бюджетних зобов’язань.
Органи Казначейства після отримання відповідних документів, не реєструють такі додаткові угоди, доки вони не опубліковані в ЕСЗ, хоча внесення таких змін не підпадають під випадки визначені пунктом 19 Особливостей. З метою недопущення порушення бюджетного законодавства, публікація додаткових угод в ЕСЗ відбувається під пп.3 п. 19 Особливостей, як «покращення якості предмета закупівлі», хоча такі зміни не стосуються та не призводять до такого покращення.
Враховуючи вищевикладене, просимо надати роз’яснення з таких питань:
Чи зобов’язане Комунальне підприємство «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради» здійснювати публікацію в ЕСЗ додаткової угоди, яка вносить зміни до неістотних умов договору, а саме джерело фінансування.
В тому випадку, якщо така публікація є обов’язковою, яким підпунктом пункту 19 Особливостей слід керуватися для опублікування повідомлення про внесення змін та зміни до договору про закупівлю.
Директор С.М. Калачова
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1365/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db6accdd-43ee-4903-9d7e-5ce12c1fcb23&lang=uk-UA
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
При цьому зазначаємо, що позиція Уповноваженого органу із зазначеного питання є незмінною при проводенні закупівель відповідно до Закону з урахуванням Особливостей.
|
|
|
15.11.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 233 «Про визначення державного підприємства «Українські спеціальні системи» централізованою закупівельною організацією» (далі - Розпорядження) визначено перелік замовників, в інтересах яких проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами через централізовану закупівельну організацію є обов’язковим та перелік товарів, закупівля яких через централізовану закупівельну організацію (далі – ЦЗО) є обов’язковою.
Слід зазначити, що Міністерство аграрної політики та продовольства України та заплановані закупівлі товарів (додаткова потреба, яку неможливо було передбачити) за кодами єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 підпадають під дію Розпорядження та мають закуповуватись через ЦЗО.
Поряд з цим зазначаємо, що листом від 13.10.2021 № 19-59-ЦЗО державне підприємства «Українські спеціальні системи» посилаючись на пункт 3
розділу V Регламенту взаємодії замовників з Державним підприємством «Українські спеціальні системи» з питань організації, підготовки та проведення закупівель централізованою закупівельною організацією (для замовників, в інтересах яких проведення тендерів і закупівель за рамковими угодами через централізовану закупівельну організацію є обов’язковим) (який, до речі не пройшов державної реєстрації нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731), повідомлено замовників, що подання замовником заявки та інформації для проведення тендеру необхідно створити рядок річного плану не пізніше 20 жовтня поточного року, в іншому випадку буде втрачена можливість включення закупівлі до річного плану ЦЗО.
Станом на 11.11.2021 за результатами проведених процедур закупівель в тому числі через ЦЗО виникла економія коштів, за які планується придбати комп’ютерну техніку для забезпечення автоматичним робочим місцями працівників Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Проте, як зазначалось вище, ЦЗО не включить зазначену процедуру до свого річного плану, та як наслідок не буде проведена закупівля для потреб Мінагрополітики.
Керуючись статтею 9 Закону України «Про публічні закупівлі» Мінагрополітики просить надати роз’яснення, як діяти в даній ситуації та чи може замовник самостійно провести закупівлі для забезпечення своїх потреб після 20 жовтня.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи зі змісту пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 233-р “Про визначення державного підприємства “Українські спеціальні системи” централізованою закупівельною організацією” (далі – Розпорядження) централізована закупівельна організація державне підприємство “Українські спеціальні системи” (далі – централізована закупівельна організація) проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів і послуг (крім поточного ремонту) в інтересах замовників згідно із Законом.
При цьому для замовників згідно з додатком 2 Розпорядження централізована закупівельна організація в обов’язковому порядку проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів згідно з додатком 1 Розпорядження за рахунок коштів державного бюджету, крім випадку, коли ці товари замовник закуповує із застосуванням переговорної процедури закупівлі.
Отже, закупівлі товарів, визначених у додатку 1 Розпорядження, централізованою закупівельною організацією в обов’язковому порядку здійснюються саме для замовників, визначених у додатку 2 Розпорядження.
Ураховуючи викладене, предмети закупівель, закупівля яких через централізовану закупівельну організацію є обов’язковою, незалежно від вартості закупівлі, обов’язково передаються замовниками централізованій закупівельній організації, яка в свою чергу зобов`язана здійснити закупівлі таких товарів в інтересах замовників.
|
|
|
09.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Які документи потрібно вимагати від учасника, якщо він є монополістом своєї продукції (для прийняття рішення про закупівлю без використання електронної системи закупіель)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону.
Поряд з цим частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, зокрема якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності випадку відсутності конкуренції з технічних причин.
У разі здійснення закупівлі у випадках, передбачених цією частиною, замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
При цьому замовник самостійно визначає, якими документами буде підтверджуватися рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель у випадках, передбачених частиною сьомою статті 3 Закону.
Разом з тим, природні монополії регулюються Законом України “Про природні монополії” (далі – Закон про природні монополії).
Так, частиною другою статті 5 Закону про природні монополії визначено, що зведений перелік суб’єктів природних монополій ведеться Антимонопольним комітетом України на підставі реєстрів суб’єктів природних монополій у сфері житлово-комунального господарства, що формуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, а в інших сферах, в яких діють суб’єкти природних монополій, - національними комісіями регулювання природних монополій у відповідній сфері або органами виконавчої влади, що здійснюють функції такого регулювання до створення зазначених комісій.
|
|
|
21.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Підкажіть дії УО у випадку: п.8 ст 14 Закону - подана 1 пропозиція, система її визначила за усіма крітеріями. Відповідно до п.5 ст.33 договір про закупівлю укладається не раніше, ніж через 10 днів. Якщо не було більше учасників і нема кому оскаржувати чи є сенс чекати 10 днів для укладення договору? Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" (таблиця 2), розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
|
16.06.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день!
Планується укладання трьох стороннього договору. 1 - сторона орган місцевого самоврядування. 2 - сторона інвестор (ТОВ 1). 3 - сторона підрядна організація (ТОВ 2). Замовником виступає ОМС, а фінансування робіт (будівництво артезіанських свердловин) буде повністю здійснюватися інвестором. Чи буде ОМС Замовником в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі"? І чи може інвестор самостійно визначити підрядника без проведення процедури закупівель. Після завершення робіт зазначені свердловини залишаться у комунальній власності.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Таким чином, в залежності від предмету закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання шляхом застосування процедур, визначених статтею 13 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 3 Закону, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів (бюджетні або кошти інвесторів).
При цьому, оскільки Законом України "Про публічні закупівлі" встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону не поширюється на інші правовідносини.
Водночас відповідь на питання міститься в листі від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
|