|
|
24.02.2021
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
У відповіді на мій на запит 44/2021 не були враховані положення Закону України "Про поштовий зв'язо́к", постанови КМУ від 5 березня 2009 р. № 270
"Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", наказу Мінінфраструктури України від 03.02.2014 № 71 "Про затвердження Інструкції з використання маркувальних машин" в частині що стосується використання маркувальних машин.
Відповідь на мій запит була надана як стандартний варіан відповіді з питань спрощених закупівель - це все є в Законі.
Але є певна специфіка використання маркувальних машин і в цьому треба розібратися. Адже таку послугу може надавати тільки національний поштовий оператор України - тобто АТ "Укрпошта".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 1505/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1b394a5e-3f89-461c-8716-91740607d25c&lang=uk-UA
Крім того, Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та координацію у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Основні функції Мінекономіки визначено статтею 8 Закону. Так, у межах повноважень відповідно до пункту 13 частини першої статті 8 Закону Мінекономіки як Уповноважений орган у сфері закупівель надає на інформаційному ресурсі безоплатні консультації рекомендаційного характеру з питань застосування законодавства у сфері публічних закупівель.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
28.08.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Проводилась процедура закупівлі відкритих торгів. Переможець торгів має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), але згідно ст.17 Закону України, такий учасник повинен здійснити заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості. Учасник надав листи в податкову, має копії цих листів з вхідними номерами, що податкова їх зареєструвала, але не отримав відповідь, щодо реструктуризації боргу. Чи можна вважати, що на підставі цих листів учасник здійснив заходи, щодо щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам згідно із законодавством.
Водночас відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Отже, відповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації, зокрема підставам, встановленим у статті 17 Закону визначається замовником самостійно.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06 розміщено лист від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”.
При цьому питання розстрочення і відстрочення заборгованості регулюється Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 “Про затвердження Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків”.
Так, згідно з Положенням про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику та відповідно до покладених на неї завдань, зокрема приймає рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань та/або податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки, повідомляє Мінфіну про прийняті рішення та здійснює їх погодження з Мінфіном у випадках та порядку, визначених законодавством.
Тому з питання роз"яснення процесу розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) пропонуємо звернутися до Державної податкової служби України.
|
|
|
22.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи може головний бухгалтер бути уповноваженою особою
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”.
Разом з тим відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 610/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a23322cb-eb9b-4178-9f29-845c794159d1&lang=uk-UA
|
|
|
27.10.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
ДП ПРОЗОРРО у своїй діяльності широко вживає и застосовує на електоронному майданчику терміни "Спрощена закупівля", "Допорогова закупівля", ссилаючись на наявність цих термінів та вживаність їх у Законі України "Про публічні закупівлі"(далі Законі). В Законі про це нічого немає. Роз'яснень з цього приводу ДП ПРОЗОРРО уникає. Поясніть, будь ласка, звідки взялись ці терміни, з посиланням на статті та закони, чи підзаконні акти, чи т.і. Та чи законна така вільна термінологія і тлумачення Закону України "Про публічні закупівлі".
З повагою.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Визначення основних термінів передбачено статтею 1 Закону.
Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону. Докладно про це у листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Крім цього, згідно з пунктом 3 Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині 3 статті 3 Закону України ”Про публічні закупівлі”, затвердженої наказом ДП "ПРОЗОРРО" від 19.03.2019 року №10 (зі змінами), допорогові закупівлі – придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині 3 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", або суб’єктом підприємницької діяльності, що не є замовником в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" на будь-яку суму. Докладно про це на інформаційному ресурсі ДП Прозорро infobox.prozorro.org за посиланням: https://infobox.prozorro.org/news-mert/nakaz-10-vid-19-03-2019
|
|
|
08.03.2018
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Якщо особа працює у бюджетному підприємстві не за КЗпП, а надає послуги за цивільно-правовим договором та є радником директора на громадських засадах, чи є у неї правові підстави увійти до складу тендерного комітету цього підприємства відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі" і на якій законодавчій підставі?
Зокрема, чи може радник директора (не штатний працівник) стати членом комітету на підставі п. 31) ст. 1 ЗУ "Про публічні закупівлі":
"тендерний комітет - службові (посадові) ТА ІНШІ особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом"?
Дякую за роз'яснення!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки на аналогічне питання, викладене у запиті 403/2017, відповідь надавалася, пропонуємо ознайомитись за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1f4ddfb6-ba13-45a0-a38b-ee8f20e3b639&lang=uk-UA
|