|
Відповідно до ч. 3 ст. 30 ЗУ «Про оборонні закупівлі» від 17.07.2020 № 808-I, у разі якщо придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони під час дії правового режиму воєнного стану здійснюється за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, рівень прибутку у складі ціни державного контракту (договору) не може перевищувати рівень прибутку (граничний рівень прибутку), встановлений Кабінетом Міністрів України на момент укладення відповідного державного контракту (договору).
Згідно з абз. 1 п. 49 Постанови КМУ № 363 від 03.03.2021 «Питання оборонних закупівель», прибуток у складі ціни становить 1 відсоток витрат вітчизняного суб’єкта господарювання на придбання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), спецобладнання (спецустатковання), робіт (послуг) в інших суб’єктів господарювання та 30 відсотків решти витрат у складі виробничої собівартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення. У розрахунку прибутку не враховуються податки та збори.
П. п. 1 п. 3 Постанови КМУ № 1275 від 11.11.2022 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» на період дії правового режиму воєнного стану абз. 1 п. 49 Постанови КМУ № 363 від 03.03.2021 «Питання оборонних закупівель» не застосовується.
Питання 1:
Чи застосовується на даний час до єдиного виконавця державного контракту (договору) на закупівлю товарів (робіт, послуг) оборонного призначення (відмінних від безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня (їх складових частин)), укладеного за неконкурентною процедурою, обмеження щодо рівня прибутку (граничного рівня прибутку) такого єдиного виконавця у складі ціни цих товарів (робіт, послуг), які саме та на підставі яких нормативних актів?
Питання 2:
В якому порядку та з урахуванням чого на даний час має визначатись / узгоджуватись договірна ціна державного контракту (договору) на закупівлю товарів (робіт, послуг) оборонного призначення (відмінних від безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня (їх складових частин)), укладеного за неконкурентною процедурою, з єдиним виконавцем і якими нормативними актами це регламентовано?
Питання 3:
Чи зобов’язані на даний час суб’єкти господарювання, які здійснюють придбання, виробництво, виконання та надання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), спецобладнання (спецустатковання), робіт (послуг) в / для інших суб’єктів господарювання в межах цивільних (господарських) договорів між ними в ланцюжку постачання для їх подальшого використання в товарах, роботах і послугах оборонного призначення, дотримуватись будь-яких обмежень щодо рівня їх прибутку (граничного рівня прибутку) у складі ціни цих комплектувальних виробів (напівфабрикатів), спецобладнання (спецустатковання), робіт (послуг) товарів (робіт, послуг), яких саме та на підставі яких нормативних актів?
|
|
Шановний користувачу!
Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Законом України від 22.02.2024 № 3589-IX “Про внесення змін до Закону України “Про оборонні закупівлі” щодо удосконалення правового регулювання ціноутворення в оборонних закупівлях під час дії правового режиму воєнного стану” врегульовано питання визначення прибутку при укладанні державних (контрактів) договорів державними замовниками в сфері оборони (далі - державні замовники) та забезпечено можливість на період воєнного стану регулювання Кабінетом Міністрів України граничного рівня прибутку в таких державних (контрактах) договорах, так і механізм дій, у випадку, якщо такий рівень прибутку не встановлений.
Так, статтю 30 Закону було доповнено новою частиною третьою та встановлено, що у разі якщо придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони під час дії правового режиму воєнного стану здійснюється за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, рівень прибутку у складі ціни державного контракту (договору) не може перевищувати рівень прибутку (граничний рівень прибутку), встановлений Кабінетом Міністрів України на момент укладення відповідного державного контракту (договору). У разі невстановлення Кабінетом Міністрів України рівня прибутку (граничного рівня прибутку), визначеного цією частиною, ціна товарів, робіт і послуг визначається державним контрактом (договором), що укладається за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, відповідно до пропозиції виконавця з урахуванням прибутку такого виконавця.
При цьому, “Прикінцеві та перехідні положення” Закону доповнено також пунктом 8-1, згідно з яким положення частини третьої статті 30 Закону застосовуються до державних контрактів (договорів) на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України, які укладені за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, та/або виконувалися (виконуються) під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 № 2102-IX.
З огляду на викладене, вищезазначені норми застосовуються до всіх державних контрактів (договорів), укладених за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, під час дії правового режиму воєнного стану, і змінами, внесеними до Закону, забезпечено ретроспективне врегулювання питання визначення рівня прибутку виконавця в таких державних (контрактах) договорах.
Крім цього, згідно із пунктом 5 частини першої статті 19 Закону державне регулювання очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення за оборонними закупівлями під час застосування неконкурентної процедури закупівлі ґрунтується на таких засадах – рівень прибутку у складі очікуваної вартості встановлюється рішенням Кабінету Міністрів України і не може бути зменшений державним замовником.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі Особливості – № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Постанови № 1275 на період дії правового режиму воєнного стану не застосовуються:
положення щодо визначення ціни державного контракту (договору) на основі розрахунково-калькуляційних матеріалів, встановлені Порядком формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2021 р. № 309, Порядком планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.03. 2021 № 363 “Питання оборонних закупівель”;
положення абзацу першого пункту 49 Порядку планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 363.
Пунктом 46 Особливостей № 1275 передбачено, що у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом через вітчизняних суб’єктів господарювання, яким в установленому порядку надані повноваження щодо здійснення імпорту відповідних видів товарів, робіт і послуг оборонного призначення, в комерційній пропозиції в обов’язковому порядку зазначаються всі витрати виконавця, пов’язані з виготовленням/придбанням товарів, виконанням робіт та наданням послуг, всі податки та збори та постачальницька винагорода, яка становить 3 відсотки вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення за зовнішньоекономічним договором (контрактом) і підлягає сплаті за умови виконання вітчизняним суб’єктом господарювання всіх умов державного контракту (договору).
Отже, слід зауважити, що визначений постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 363 граничний розмір прибутку відповідно до Постанови № 1275 не застосовується на період дії правового режиму воєнного стану.
Таким чином, підсумовуючи вищезазначене, Постановою № 1275 на підставі пункту 5 частини першої статті 19 Закону встановлено рівень прибутку спецімпортерів на рівні 3 відсотків від вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення за зовнішньоекономічним договором при закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом через вітчизняних суб’єктів господарювання, яким в установленому порядку надані повноваження щодо здійснення імпорту відповідних видів товарів, робіт і послуг оборонного призначення.
Разом з тим, відповідаючи на питання, слід зазначити, що відповідно до підпункту другого частини першої статті 2 Закону, виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель (далі – виконавець державного контракту (договору) - суб’єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності або іноземний суб’єкт господарювання (інша іноземна юридична особа) чи об’єднання юридичних осіб, з якими укладено державний контракт (договір) за результатами проведення закупівель, визначених цим Законом.
Пунктом 9 Особливостей № 1275 встановлено, що придбання державними замовниками товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), без проведення закупівель в електронній системі закупівель допускається за наявності однієї з обставин, передбачених пунктом 13 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі – Особливості 1178), або якщо замовником було відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, у тому числі частково (за лотом), при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю, а сума державного контракту (договору) що укладається не повинна перевищувати очікувану вартість визначену замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
З огляду на викладене державний замовник має право здійснювати закупівлі без використання електронної системи закупівель та конкурентних видів (способів) закупівель визначених пунктом 8 Особливостей № 1275 шляхом укладання прямого державного контракту (договору) за наявності виключного переліку підстав, що передбачені пунктом 13 Особливостей № 1178 або, у випадку якщо спрощена закупівля була відмінена через відсутність учасників.
У випадку укладання прямого державного контракту (договору) відповідно до пункту 9 Особливостей № 1275, такі особливості не встановлюють окремих вимог щодо порядку формування вартості такого державного контракту (договору) або обмеження розміру постачальницької винагороди (прибутку), необхідності та умов її (винагороди) підтвердження тощо.
Водночас, відповідно до статті 3 Закону оборонні закупівлі здійснюються, зокрема, на основі таких принципів, як своєчасність та відповідність прийнятим рішенням щодо захисту національних інтересів України, ефективність використання коштів, результативність, запобігання корупції, зловживанням та дискримінації. У зв’язку з чим, при здійсненні оборонних закупівель, державні замовники мають також дотримуватись принципів здійснення оборонних закупівель, визначених Законом, та забезпечувати ефективне витрачання коштів.
|