|
|
20.08.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником 06.07.2018р був проведен аукціон . Аукціоном визначено найкращу ціну підприємства ТОВ «ДЕП-СІТІ» , та було почато розгляд тендерної пропозиції. 13.07.2018р. на електронній площадці Держзакупівель було опубліковано Протокол засідання тендерного комітету, щодо продовження строку розгляду тендерної пропозиції. Рішення тендерного комітету було прийнято з порушеннями, а саме: 1. Відсутній номер протоколу засідання тендерного комітету. 2. Аргументована причина подовження строку розгляду тендерної пропозиції було вказано – «в зв’язку з відсутністю кворуму на засіданні тендерного комітету на 13.07.2018р». В зв’язку з відсутністю кворуму, Замовник не мав право приймати рішення продовжити строк розгляду тендерної пропозиції ТОВ «ДЕП-СІТІ» до 20 робочих днів. Рішення було прийнято з порушенням ст..11 Закону України № 922. 13.08.2018р на електронній площадці Держзакупівель було опубліковано Протокол № 18332/1/ТМЦ розгляду тендерних пропозицій про визнання переможцем ТОВ «ДЕП-СІТІ». Тим самим порушено ст..28 ч.4 Закону України №922 «Про публічні закупівлі», а саме: 1. Кінцевий строк прийняття рішення Замовником 06.08.2018р. Вимагаємо негайно скасувати рішення Тендерного комітету, та визнати торги такими, що не відбулися, згідно ст.. 31 ч. 1 Закону України № 922, в зв’язку з неможливістю усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель. Станом на 21.08.2018р Замовник відповіді на вимогу не надав.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини четвертої статті 28 Закону після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною.
Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції.
Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку розгляду тендерної пропозиції замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель.
Таким чином, замовник самостійно приймає відповідні рішення, необхідні для реалізації своїх функцій, дотримуючись принципів закупівель та мети Закону.
У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону.
Порядок оскарження процедур закупівель визначений статтею 18 Закону.
|
|
|
18.05.2017
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Надайте роз'яснення по наступному питанню: за результатами тендеру було укладено договір, в результаті виконання договору відбулися зміни, про що замовник розміщує повідомлення про внесення змін до договору відповідно до статті 10 закону "Про публічні закупівлі", коли вносимо відповідне повідомлення, система потребує завантаження документа змін, проте що це за документ не відомо, так як немає жодних роз'яснень, а також обов'язку відповідно до законодавства завантажувати подібні документи. Яким чином бути Замовнику?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону форми документів у сфері публічних закупівель затверджені наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 (далі – Наказ).
При цьому, виходячи зі змісту пункту 2 Наказу формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель (далі – система), шляхом унесення в них наявної інформації. У разі необхідності замовник може зазначити додаткову інформацію про закупівлю, якщо заповнить необов'язкові поля, передбачені системою.
Поряд з цим інформуємо, що питання оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору та реалізації в системі вимог законодавства у сфері публічних закупівель розглянуто в листах від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 “Щодо застосування законодавства у сфері закупівель” та від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеними на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
|
|
|
22.03.2017
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник підозрює учасників у факті змови (Пропозиції обох учасників містять помилково розміщені документи своїх "Конкурентів"). Всього два учасника. Підстав для відхилення пропозицій немає. Які повинні бути діїі замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Метою Закону є зокрема створення конкурентного середовища та розвиток добросовісної конкуренції. При цьому закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 3 Закону, серед яких добросовісна конкуренція серед учасників.
Поряд з цим, Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є зокрема забезпечення державного захисту конкуренції у сфері державних закупівель. АМКУ здійснює свою діяльність на підставі законодавства про захист економічної конкуренції, що ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України і складається із Закону України “Про захист економічної конкуренції”, Закону України “Про Антимонопольний комітет України” (далі – Закон про АМКУ), Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно зі статтею 7 Закону про АМКУ у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції АМКУ має, зокрема такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадові особи зобов'язані передавати Антимонопольному комітету України та його територіальним відділенням відомості, що можуть свідчити про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (стаття 22 Закону про АМКУ).
У свою чергу, пунктом 4 частини першої статті 17 Закону передбачено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).
|
|
|
19.02.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Підкажіть будь-ласка відповідь на наступні питання навіщо було вносити зміни у Єдиний закупівельний словник (зазаначати в ньому код 99999999-9 не відображене в інших розділах), якщо технічно до сих пір не можливо вибрати даний код та чи можливо відповідно до наказу про визначення предмету закупівлі обирати даний код та за яких обставин? Крім того, ДП "Прозорро" в телефонній бесіді зазначає, що цей код дійсно вибрати неможливо, але при оголошенні річного плану система зазначає, що я можу його обрати разом з кодом будь-якого іншого коду, що суперечить вимогам наказу про визначення предмета закупівлі. Прошу надати доручення ДП "Прозорро" привести введення даних на веб-порталі Уповноваженого органу до вимог Законодавства у сфері публічних закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 07.02.2016 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі” та від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель” розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
27.07.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Початок аукціону було призначено на 21.07.2017 року. Один з учасників торгів 20.07.2017 року повідомив про те, що з технічних причин не може завантажити проект договору (згідно тендерної документації проект договору має бути в тендерній пропозиції) в електронному вигляді в електронній системі ProZorro та надав замовнику письмовий варіант проекту договору до початку проведення торгів. Відкриті торги по закупівлі відбулися 21.07.2017 року, 24.07.2017 року учасник дозавантажив в електронну систему ProZorro вищевказаний проект договору. Чи можливо з урахуванням вищевказаних обставин вважати тендерну пропозицію даного учасника торгів такою, що відповідає тендерній документації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповідь у запитах 164/2016, 178/2016, 153/2017 та 355/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=dea93f1b-fbbe-4eca-b708-793c154e0886&lang=uk-UA
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fcdab1ec-d0d4-4410-828f-c60578842a4e&lang=uk-UA
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3a10d8f-aedf-4697-bb3d-04714f3ea420&lang=uk-UA
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=13ef7df0-9dd0-4cc1-a9b8-020402c2083a&lang=uk-UA
Поряд з цим повідомляємо, що питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
|