|
06.10.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до пункту 4 статті 66 ЗУ «Про ринок електричної енергії», оператор системи передачі та оператори систем розподілу (далі - ОСР) мають право купувати електричну енергію за двосторонніми договорами з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу та розподіл електричними мережами відповідно, крім обсягів, які з цією метою відповідно до норм цього Закону підлягають обов`язковій купівлі на ринку «на добу наперед». Обсяги, які підлягають обов’язковій купівлі на ринку на ринку «на добу наперед» передбачені Постановою НКРЕКП №2896 від 17.12.2019 року.
ОСР є замовником у відповідності до вимог пункту 4 частини 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених частиною другою цієї статті, та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування або іншим замовникам належить частка у статутному капіталі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи чи інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради юридичної особи та/або суб’єкта господарювання.
В той же час, частина 6 статті 3 Закон України «Про публічні закупівлі» містить випадки, коли цей Закон України не застосовується.
Враховуючи вищевикладене, прошу надати роз’яснення:
1. Чи може ОСР здійснювати закупівлю електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл електричними мережами (крім обсягів, що підлягають обов’язковій купівлі на ринку «на добу наперед») за двосторонніми договорами з урахуванням положень пункту 5 частини 6 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» без проведення тендерної процедури закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
|
|
03.03.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Ст. 27, абзац 4, згідно Закону України “Про архітектурну діяльність”.
обирати виконавців робочої документації для будівництва з додержанням вимог статті 8 цього Закону;
Ст. 8, абзац 2, згідно Закону України “Про архітектурну діяльність”.
Робоча документація для будівництва або авторський нагляд за її розробкою виконуються за участю архітектора - автора затвердженого проекту відповідно до укладеного договору на розроблення проекту цього об'єкта архітектури.
Питання:
1. Як співвідноситься вимога Закону України “Про архітектурну діяльність” в частині розробки робочої документації до існуючого проекту з вимогою Закону № 922 про закупівлі через процедуру відкритих торгів?
Не факт,що переможцем закупівлі буде Організація – розробник Проекту.
2. Чи відноситься виконання робочої документації по проекту ліквідації вугільного підприємства до предмету закупівлі “Роботи” чи необхідно відносити до предмету закупівлі “Послуги” ?
3. На підприємстві знаходяться на ліквідації 15 вугільних підприємств, на кожне підприємство розроблена проектно – кошторисна документація на проведення робіт, причому різними проектними організаціями. При визначенні процедури закупівлі розробки робочої документації по існуючим проектам, ми повинні розглядати дані закупки як один предмет чи дивитись по кожному об’єкту окремо?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
У залежності від вартості предмета закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, замовник здійснює таку закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись межами, встановленими в статті 2 Закону.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі.
Таким чином, в залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування.
Щодо питань 2 та 3
Повідомляємо, що питання визначення предмету закупівлі робіт та віднесення супровідних послуг до робіт розглянуто в листі Мінекономрозвитку від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216
|
|
10.03.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Днiпровська міська рада у м.Дніпро оголосила торги на послуги провайдерів (номер закупівлі UA-2020-01-15-002849-c). Переможцем торгів було визнано ТОВ "Айті-інвест". Після завантаження докуменів нас було дискваліфіковано. ТОВ "Айті-інвест" подало скаргу до Антимонопольного комітету, 02.03.2020 було засідання, та винесено рішення на користь ТОВ "Айті-Інвест". Після завантаженя тільки результативної частини рішення Антимонопольного комітету, Замовник скасував закупівлю та завантажив рішення про скасування закупівлі від 04.03.2020 року, яке ніяким чином не відноситься до зазначенної вище закупівлі.
Просимо надати роз'яснення, чи має таке рішення силу, та чи скасована закупівля.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься у запиті 262/2018 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ea51b9f4-14ad-440b-a99d-affc31aabf86&lang=uk-UA
Поряд з цим підстави для відхилення тендерної пропозиції переможця встановлені у пункті 2 частини першої статті 30 Закону та є вичерпними. При цьому перелік підстав для відміни торгів визначений статтею 31 Закону та є вичерпним.
Разом з тим рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина дванадцята статті 18 Закону). Водночас виходячи зі змісту статті 124 Конституції України особа може звернутися до суду. При цьому згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
|
|
04.12.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Договір на електроенергію (на 2019 р, прямий без процедури закупівлі, опублікований Звіт в Прозоро) укладений з постачальником універсальних послуг. Нам пропонують додатковою угодою продовжити його дію на наступний рік до укладання нової (прямої угоди, сума передбачається біля 100 тис. грн). Чи буде це правомірно?
Організація бюджетна
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
У разі проведення замовником відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт з використанням системи під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, застосовується “Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі”” (далі - Інструкція), яка затверджена наказом ДП “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10.
Договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору між замовником та учасником закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, не є предметом регулювання Закону та Інструкції. Норми Закону щодо випадків зміни істотних умов договору, визначених у частині четвертій статті 36 Закону, не поширюються на договір, який укладений без застосування процедур закупівель, визначених Законом.
Так, договірні відносини регулюються, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Підстави та порядок зміни договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України та статтею 188 Господарського кодексу України.
Водночас пропонуємо ознайомитись із питанням планування закупівель та передумов іх здійснення в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06%20 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F48844-06
|
|
11.02.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня колеги. Допоможіть, будь ласка вирішити проблему. Проведено ВТ на закупівлю риби. Прийняли найбільш вигідну пропозицію учасника, але так вийшло, що недогледіли, що в нього не вистачає всії документів. Після кваліфікації переможець сам довантажив документи, яких не вистачало, але ми не надіслали йому вимогу про усунення невідповідностей, як би мали зробити. Внаслідок вищевикладеного закупівлю пустили на моніторинг з вимогою наступного пояснення: "просимо надати інформацію чому Вами не розміщено у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в пропозиції учасника ........ та не розглянуто тендерну пропозицію з урахуванням виправлених або не виправлених невідповідностей, як це передбачено частиною дев’ятою статті 26 Закону. Пояснення необхідно надати через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення цього запиту. При цьому до пояснень просимо долучити їх документальне підтвердження". Прошу, будь ласка, підкажіть як правильно вийти з даної ситуації і як правильно надати відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах 1562/2020, 2094/2020 за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62fc5fe2-5977-4a18-a898-14fdd08abba6&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b3c545b5-0563-4146-8b63-dbede9fc2d02&lang=uk-UA
|