Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

17.11.20202 р. були прийняті зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон), якими встановлено процедури реорганізації органів місцевого самоврядування базового та субрегіонального (районного) рівня, обумовлені змінами у адміністративно-територіальному устрої України. На підставі цього Закону у власність територіальних громад, території яких визначені розпорядженнями КМУ від 12.06.2020 р. (далі – «сформовані громади») мають бути передані за місцем знаходження (див. п. 6-1, п. 6-2, абз. 4 п. 10 розділу 5 Закону): 1) нерухоме майно, титульним власником якого були територіальні громади, території яких включено до складу сформованих громад, а також індивідуально визначене майно (речі), призначені для обслуговування відповідних об’єктів нерухомого майна і пов’язані з цим майном спільним призначенням (у тому числі у зв’язку із здійсненням відповідних повноважень або наданням послуг); 2) права засновника (учасника) юридичних осіб, заснованих територіальними громадами, що увійшли до складу сформованих громад; 3) нерухоме майно, що знаходиться у спільній власності територіальних громад районів (тобто титульним власником якого є районні ради), а також індивідуально визначене майно (речі), призначені для обслуговування відповідних об’єктів нерухомого майна і пов’язані з цим майном спільним призначенням (у тому числі у зв’язку із здійсненням відповідних повноважень або наданням послуг) – відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України; 4) права засновника (учасника) юридичних осіб, заснованих районними радами, – відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України. Значну частину перелічених вище об’єктів та права засновників відповідних комунальних закладів (підприємств, установ) необхідно передати сформованим територіальним громадам до 01.01.2021 р., оскільки з цього моменту районні ради та ради розформованих територіальних громад не матимуть права здійснювати видатки на їх утримання. Зважаючи що зміни до Закону набули чинності лише 06.12.2020 р., зараз сільські, селищні та міські ради, а також районні ради, перші вибори у яких відбулися 25.10.2020 р., тільки розпочали процедури передачі та переоформлення прав на відповідне майно. У зв’язку із чим виникає низка запитань, пов’язаних із забезпеченням енергоносіями, харчуванням та іншими необхідними товарами та послугами комунальних закладів, установ та організацій, в умовах одночасної зміни назви, підпорядкування таких юридичних осіб, а також заміни розпорядників необхідних для закупівель коштів та початком нового бюджетного періоду. Зокрема:5) чи може новий розпорядник коштів місцевого бюджету у січні 2021 року, і якщо так - то у яких випадках (за дотримання яких умов), забезпечити організацію закупівель закладами, установами та організаціями, що мають бути передані у власність сформованих територіальних громад, за спрощеною закупівлею або без застосування процедур відкритих торгів, для того, виключно на період здійснення державної реєстрації та оприбуткування у нових власників/балансоутримувачів відповідного майна чи об’єктів майнових прав?

Відповідь

28.05.2020

Запитання Тема: Предмет закупівлі

Розширений перегляд

5911 / 5995

Добрий день! В Положенні Департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста чітко зазначено, що він є виконавчим органом Кам’янець-Подільської міської ради і реалізує повноваження міської ради у сфері контролю за управлінням та використанням комунальної власності територіальної громади міста, здійснює повноваження власника щодо майна, яке приватизується відповідно до прийнятих рішень міської ради та здійснює повноваження орендодавця комунального майна згідно рішень виконавчого комітету. Запитання : прошу надати роз'яснення чи можна застосовувати пп.4 п.5 ст.3 ЗУ "Про публічні закупівлі" (придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно) для Департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Кам'янець-Подільської міської, тобто не виконувати вимоги ЗУ «Про публічні закупівлі» в закупівлі послуг, робіт та товарів, які пов’язані із виконанням функції надання в оренду будівель та приміщень комунальної власності, а також приватизації комунального майна.

Відповідь

08.05.2018

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

5911 / 5897

Доброго дня. Підкажіть будь-ласка відповідь, в укладеному договорі виявлені орфографічні помилки та технічна описка, чи має Замовник ініціювати укладання додаткової угоди на виправлення цих помилок? Якщо так, то на який пункт ст.36 ЗУ "Про публічні закупівлі" має посилатися, адже зазначені помилки не є істотними умовами договору? Крім того, саме у такому вигляді кошторис поданий Учасником у складі тендерної пропозиції, а згідно Закону "Про публічні закупівлі", умови договору не повинні відрізнятись від змісту тендерної пропозиції. Дякую переможця

Відповідь

10.09.2021

Запитання Тема: Тендерна документація

Розширений перегляд

5910 / 6270

Постановою Кабінету Міністрів України № 305 від 24 березня 2021 року «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» ( частина 47 Порядку), а також спільними наказами МОН України та МОЗ України від 17.04.2006 р. № 298/227 «Про затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних закладах» ( пункт 4.7.Інструкції) ), регламентовано: « В дошкільних навчальних закладах забороняється використовувати продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти », тобто продукти мають бути виключно натуральними. Тобто, продукти харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку мають бути виключно НАТУРАЛЬНИМИ. Підтвердженням того, що продукт харчування є натуральним, має бути сертифікат відповідності критеріям натуральності за схемою згідно ДСТУ ISO 14024 стосовно, виданий акредитованим Національним агентством з акредитації органом оцінювання відповідності. Щоб уникнути дискримінації, вимогу надати документи, що підтверджують натуральність продукту доцільно використовувати в якості нецінового критерію: «1. Ціна - 70 %; 2. Відповідність молочних продуктів критеріям натуральності - 30 %: • відповідність молочних продуктів критеріям натуральності має бути підтверджена наданням сертифікату відповідності критеріям натуральності за схемою згідно ДСТУ ISO 14024 стосовно предмету закупівлі -30 %; • відсутність сертифікату відповідності критеріям натуральності за схемою згідно ДСТУ ISO 14024 стосовно предмету закупівлі - 0 %.» Просимо надати роз’яснення: чи суперечить вказана редакція нецінового критерію Закону України «Про публічні закупівлі»?

Відповідь