|
11.06.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
За результатами відкритих торгів Замовником, який є органом місцевого самоврядування, у 2020 р. укладено договір на проведення капітального ремонту дорожнього покриття в одному із сел громади. У 2021 р. виникла потреба здійснити закупівлю додаткових аналогічних (тотожних) робіт в іншому населеному пункті громади. При цьому, вартість аналогічних робіт не перевищує вартісні межі, встановлені пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» та є меншою за 50 відсотків ціни договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення відкритих торгів.
Чи є підстави у Замовника придбати такі роботи у того самого учасника без застосування порядку проведення спрощених закупівель у відповідності до пункту 5 частини 7 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 5 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури.
Отже, замовник може здійснити закупівлю робіт чи послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель, у разі якщо: 1) протягом трьох років після укладення договору про закупівлю виникла необхідність у додаткових аналогічних роботах чи послугах, які є тотожними конкретним видам робіт та послуг, що містяться у договорі про закупівлю; 2) загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури.
При цьому в залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення способів закупівель, визначених Законом, замовник самостійно приймає рішення щодо можливості закупівлі робіт у відповідності до пункту 5 частини сьомої статті 3 Закону.
|
|
22.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Постановою КМУ № 1266 від 16.12.2020 внесено зміни до постанови КМУ від 11 жовтня 2016 р. № 710 шляхом доповнення її пунктом 4-1 такого змісту
"Головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб’єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити:
обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі;
оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб’єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель."
Прошу надати роз'яснення стосовно того чи зобов'язаний замовник готувати та зберігати вищевказані обгрунтування для всіх закупівель ( в тому числі для закупівель без використання електронної системи на суму до 50 тис. грн. та спрощених закупівель до 200 тис. грн.), а оприлюднювати такі обгрунтування лише для процедур закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу та переговорної процедури.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне питання надано відповідь у запиті № 2764/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6caad83c-1533-4a4d-846a-0efad1742bc9&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
22.01.2021
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Прозвітували договір як завершений, проте на ньому залишилась кредиторська заборгованість. Як сплатити борг?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Враховуючи вимоги статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня закінчення строку дії договору про закупівлю або його виконання сторонами, або його розірвання.
Перелік інформації, що має міститися у звіті про виконання договору про закупівлю, передбачений статтею 42 Закону.
Разом з тим, згідно з Положенням про Державну казначейську службу України (Казначейство), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами), Казначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
При цьому згідно з Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (зі змінами), Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, основними завданнями якого є, зокрема здійснення перерозподілу бюджетних асигнувань, затверджених у розписі бюджету та кошторисі, в розрізі економічної класифікації видатків бюджету, а також в розрізі класифікації кредитування бюджету - щодо надання кредитів з бюджету, затверджує разом з головними розпорядниками бюджетних коштів паспорти бюджетних програм; проводить аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, стосовно його відповідності меті, пріоритетності та ефективності використання бюджетних коштів; затверджує лімітні довідки про бюджетні асигнування, що містять бюджетні призначення та їх помісячний розподіл.
Тому, з питання, зазначеного у запиті, пропонуємо звернутись до вищезазначених органів виконавчої влади.
|
|
13.04.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Частиною 3 ст.3 ЗУ «Про публічні закупівлі», який набирає чинності з 19.04.2020, передбачено, що «У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.». Просимо надати роз’яснення, чи можна здійснювати закупівлю без проведення процедур закупівель або спрощених закупівель, навіть якщо дана закупівля являється частиною предмету закупівлі, який відповідно до річного плану закупівель підлягає проведенню процедур закупівель або спрощених закупівель, враховуючи, що в даній нормі Закону ідеться мова саме про вартість закупівлі, а не предмету закупівлі, та чи не буде це порушенням п.2, ч. 10, ст. 3, яким передбачено, що «Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 366/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA
|
|
22.01.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Жданівська сільська рада просить надати роз'яснення щодо членства у тендерному комітеті. Чи можуть бути депутати сільської ради головою або членами тендерного комітету? Чи передбачено відповідальність за порушення вимог щодо складу тендерного комітету?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на Ваше питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1f4ddfb6-ba13-45a0-a38b-ee8f20e3b639&lang=uk-UA у запиті № 403/2017.
|