|
|
21.02.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи застосовуються норми Закону України “Про публічні закупівлі" до замовників якщо предметом закупівлі є забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації інвалідів за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, відповідь на аналогічне звернення міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1edc19f9-63ab-49ae-b076-aa376a237c8e&lang=uk-UA у запиті № 1167/2017.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=10639-06 розміщено лист від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 “Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, в якому розглянуто питання видатків замовника, які здійснюються як відшкодування (компенсація) витрат.
|
|
|
22.01.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Жданівська сільська рада просить надати роз'яснення щодо членства у тендерному комітеті. Чи можуть бути депутати сільської ради головою або членами тендерного комітету? Чи передбачено відповідальність за порушення вимог щодо складу тендерного комітету?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на Ваше питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1f4ddfb6-ba13-45a0-a38b-ee8f20e3b639&lang=uk-UA у запиті № 403/2017.
|
|
|
11.06.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами відкритих торгів Замовником, який є органом місцевого самоврядування, у 2020 р. укладено договір на проведення капітального ремонту дорожнього покриття в одному із сел громади. У 2021 р. виникла потреба здійснити закупівлю додаткових аналогічних (тотожних) робіт в іншому населеному пункті громади. При цьому, вартість аналогічних робіт не перевищує вартісні межі, встановлені пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» та є меншою за 50 відсотків ціни договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення відкритих торгів.
Чи є підстави у Замовника придбати такі роботи у того самого учасника без застосування порядку проведення спрощених закупівель у відповідності до пункту 5 частини 7 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 5 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури.
Отже, замовник може здійснити закупівлю робіт чи послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель, у разі якщо: 1) протягом трьох років після укладення договору про закупівлю виникла необхідність у додаткових аналогічних роботах чи послугах, які є тотожними конкретним видам робіт та послуг, що містяться у договорі про закупівлю; 2) загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури.
При цьому в залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення способів закупівель, визначених Законом, замовник самостійно приймає рішення щодо можливості закупівлі робіт у відповідності до пункту 5 частини сьомої статті 3 Закону.
|
|
|
22.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Постановою КМУ № 1266 від 16.12.2020 внесено зміни до постанови КМУ від 11 жовтня 2016 р. № 710 шляхом доповнення її пунктом 4-1 такого змісту
"Головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб’єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити:
обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі;
оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб’єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель."
Прошу надати роз'яснення стосовно того чи зобов'язаний замовник готувати та зберігати вищевказані обгрунтування для всіх закупівель ( в тому числі для закупівель без використання електронної системи на суму до 50 тис. грн. та спрощених закупівель до 200 тис. грн.), а оприлюднювати такі обгрунтування лише для процедур закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу та переговорної процедури.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне питання надано відповідь у запиті № 2764/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6caad83c-1533-4a4d-846a-0efad1742bc9&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
12.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п.3 ст.12 Закону України «Про публічні закупівлі»:
«3. Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".»
Відповідно до ч.1 Ст.14 Закону України "Про електронні довірчі послуги":
«1. Електронна ідентифікація здійснюється за допомогою засобів електронної ідентифікації, що підпадають під схему електронної ідентифікації, затверджену Кабінетом Міністрів України.»
У той же час відповідно до п.24 Постанови КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 19 червня 2019 р. № 546 "Про затвердження Положення про інтегровану систему електронної ідентифікації"
"24. Підсистема верифікації відомостей щодо юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців забезпечує отримання та передачу відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"
В Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні відомості про Учасників публічних закупівель – нерезидентів.
Враховуючи вищенаведене, просимо надати відповіді на наступні запитання:
- чи Учасник- нерезидент з метою подання тендерних пропозицій документи та дані повинен створювати та подавати за допомогою «електронного підпису» відповідно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" ?
- чи Учасник- нерезидент з метою подання тендерних пропозицій документи та дані може створювати та подавати без застосування «електронного підпису» передбаченого відповідно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне за змістом питання міститься у запиті № 1884/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5fa06871-a9a5-400c-95ee-0bab487465f7&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|