|
|
24.07.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи зобов'язаний Замовник в тендерній документації вимагати від Учасника надання Статуту в складі тендерної пропозиції?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Разом з тим тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити (частина третя статті 22 Закону).
При цьому варто зазначити, що відповідно до частини четвертої статті 16 Закону документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції. Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником.
Поряд з цим повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=41825-06 розміщено лист від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”.
При цьому узагальнені рекомендації для складання тендерної документації доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/898?q=
Ураховуючи викладене, зміст інформації, яку необхідно підтвердити, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеним критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.
Крім того, інформуємо, що питання дотримання принципів закупівель також розглянуто в листі від 01.04.2019 № 3304-04/13647-06 "Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=13647-06
|
|
|
26.08.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Між нами як електропостачальною організацією та замовником укладено договір про закупівлю електричної енергії на 2020 рік.
Складовою частиною ціни за одиницю товару – електричної енергії – є тариф оператора системи передачі, який змінювався декілька разів з моменту укладення дійсного договору відповідними постановами НКРЕКП (тариф ОСП є державно регульованою ціною складовою вартості електричної енергії).
Дійсним укладеним договором не врегульовано питання щодо зміни ціни за одиницю товару в разі збільшення тарифу ОСП.
Після проведених переговорів між нами як постачальником та між замовником із наданням відповідних доказів збільшення вартості електричної енергії через зростання даного тарифу для укладення відповідних додаткових угод, і після направлення проектів таких угод, замовником проігноровано укладання будь-яких змін договору, в тому числі й змін в частині збільшення вартості за одиницю товару електричної енергії через зміну законодавчо встановленого тарифу. Відтак замовник відмовляється підписувати будь-які додаткові угоди та відповідно й оплачувати за спожиту електричну енергію з урахуванням нового тарифу ОСП.
Згідно ГК одностороння відмова від виконання договору забороняється.
Відповідно, наша компанія, не має можливості постачати товар – електричну енергію, із врахуванням нечинного, неактуального тарифу на послуги ОСП, котрий значно виріс, порівняно із моментом укладення договору, оскільки це спричиняє збитки нашій господарсько-фінансовій діяльності.
Як нам розірвати дійсний договір? якщо учасник відмовляється його розривати чи підписувати будь-які додаткові угоди та й взагалі ігнорує будь-яку нашу спробу урегулювати ситуацію, що склалася.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06 розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
Своєю чергою, виходячи зі змісту статті 124 Конституції України особа може звернутися до суду. При цьому згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
|
|
|
26.01.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Звертаємось до Вас з приводу наданого Вами роз’яснення № 3304-04/32275-06 від 21.05.2020 року щодо визначення діяльності на промисловій чи комерційній основі у встановлених категоріях замовників у Законі «Про публічні закупівлі».
У вищезазначеному роз’ясненні «щодо діяльності на промисловій чи комерційній основі» зазначено, що діяльність юридичних осіб не є промисловою чи комерційною у разі, якщо при забезпечення певної державної або громадської потреби діяльність підприємств, установ та організації не орієнтована виключно на отримання прибутку, а забезпечує певну суспільну потребу (функцію держави) та не залежить від економічних ризиків і витрат на неї.
ДП «Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№111) Міністерства юстиції» (надалі ДП «СГ підприємство ДКВС України (№111)») утворено з метою залучення засуджених, які відбувають покарання в установах виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України, до суспільно корисної праці, забезпечення їх професійно-технічного навчання та отримання прибутку від господарської діяльності.
Але з вересня 2020 року та по теперішній час виправна колонія, яка направляла засуджених для їх залучення до сільськогосподарських робіт, знаходиться на «консервації». Тобто засуджених у колонії не має та не буде у майбутньому, відповідно залучатись до праці на ДП «СГ підприємство ДКВС України (№111)» вони не будуть. В свою чергу ДП «СГ підприємство ДКВС України (№111)» надалі виконує та планує виконувати сільськогосподарські види діяльності (вирощувати та переробляти сільгоспкультури), але така діяльність орієнтована виключно на отримання прибутку та фактично не забезпечує певну суспільну потребу (функцію держави). Але зміни з цього приводу до статуту не внесені.
З огляду на вищевикладене постає питання:
Чи слід вважати повну відсутність у діяльності ДП «СГ підприємство ДКВС України (№111)» факту виконання певної суспільної потреби (функції держави) як факт того, що діяльність підприємства фактично спрямована на отримання прибутку та здійснюється тільки на промисловій та комерційній основі?
Або навпаки - сама мета створення підприємства визначена у статуті у вигляді суспільної потреби (функції держави) свідчить про те, що підприємство забезпечує потреби держави та його діяльність не є промисловою чи комерційною.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас повідомляємо, що вичерпна відповідь в межах компетенції Уповноваженого органу міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
|
|
|
14.09.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Прошу роз'яснити порядок зміни договору про закупівлю, після його підписання Сторонами, а саме: необхідно внести зміни щодо порядку оплати договірної ціни, при цьому розмір договірної ціни залишається незмінним.
У законі міститься інформація щодо порядку внесення змін до істотних умов договору, однак щодо не істотних - відсутні положення.
- Чи можна вважати порядок оплати договірної ціни не істотною умовою договору?
- Який порядок внесення змін до договору про закупівлю щодо неістотних умов договору?
- Чи дозволено внесення вищезазначених змін до договору про закупівлю та чи не буде це підставою для визнання таких змін/договору нікчемними?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю", розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06
Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.
|
|
|
04.03.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
В складі тендерної документації є вимога про надання конкретного документу: копія або оригінал добровільного страхування професійної відповідальності перед третіми особами. Учасник був визнаний переможцем, а в подальшому його дискваліфікували через нібито відсутність даного документа. Хоча Учасник надав даний документ (його оригінал), який є вчасно підгружений та відповідає вимозі. Однак Замовник навмисно проігнорував цей документ, щоб знайти формальну причину для дискваліфікації та визнатии Переможця іншого Учасника. Яка позиція (практика) Міністерства та АМКУ в данному випадку?
З повагою!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.
При цьому до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери закупівель у конкретних випадках.
|